Православие в Украине.

Как вы уже все наверное знаете, я не особо люблю православие и его маразмы. Вот, создал тему, и буду тут изливаться.





Киевская власть выделяет бюджетные миллионы на строительство новой церкви для УПЦ (МП). Похоже, все прочие проблемы столицы уже решены, пишет журналист Ирина Илюшина в своей колонке в свежем номере журнала Корреспондент.
Киевляне могут спать спокойно - насущные проблемы города решены. Пробок нет, гололед рассасывается сам собой, отопление работает бесперебойно, как и все остальные коммуникации. Больницы оборудованы по последнему слову техники, транспорт не ломается, а все стройки завершены досрочно.
И поскольку горожане сыты и благоденствуют, депутаты Киевсовета задумались о духовном. И выделили 11 млн грн. на строительство Свято-Воскресенского кафедрального собора Украинской православной церкви (Московского патриархата), который после окончания строительства станет одним из наибольших православных храмов в Восточной Европе - высотой в 120 м.
Подозреваю, многим читателям уже хочется предложить автору проснуться. Или попросить покурить того же. Ведь обрисованная картинка - полнейшая утопия. Но только до того места, где речь идет о новом храме. Земля под него выведена, есть проект, а теперь вот и финансирование.
Церковный комплекс площадью 22 тыс. кв. м будет оснащен по последнему слову градостроительной науки: кроме собора вместимостью 5 тыс. человек там будут резиденция митрополита, офисы, гимназия, духовно-просветительский центр, отель для паломников, телестудия, конференц-зал на 1 тыс. мест, спорткомплекс и огромный подземный паркинг.
Нехватка помещений - это вообще насущная проблема УПЦ (МП). Так, после обращений настоятеля и священников Киево-Печерской лавры Кабмин обязал находящуюся там больницу Института эпидемиологии и инфекционных болезней им. Громашевского освободить помещение. Оно, кстати, было возведено 100 лет назад на пожертвования киевлян.

То есть больница - это притон, а времена, когда подвижники церкви шли не только к сирым и убогим, но даже к прокаженным, чтобы нести им утешение, навсегда канули в Лету.
​

"Вы хотели бы, чтобы у вас в подъезде был притон? Чтобы в вашей в квартире, рядом или хотя бы на одной площадке жили люди со страшными заболеваниями? Я их не осуждаю, но они должны находиться в том месте, где они должны быть, а не в центре вселенского православия", - прокомментировал свою позицию наместник Лавры владыка Павел, который также является депутатом Киевсовета от Партии регионов.
То есть больница - это притон, а времена, когда подвижники церкви шли не только к сирым и убогим, но даже к прокаженным, чтобы нести им утешение, навсегда канули в Лету. Церкви нужны площади - вот что главное. И пусть больные подождут. Желательно где-то подальше.

Вообще-то строительство храма - дело хорошее. Но возникает вопрос: почему его должны финансировать все платящие налоги киевляне, независимо от своего вероисповедания и материального положения?
​

Вообще-то строительство храма - дело хорошее. Но возникает вопрос: почему его должны финансировать все платящие налоги киевляне, независимо от своего вероисповедания и материального положения? Также недоумение вызывает тот факт, что оплачивают они строительство церкви даже не украинской, поскольку официально УПЦ подчинена Московскому патриархату, то есть православной церкви соседнего государства.
Вопросы эти настолько явные, что возникли также у некоторых депутатов горсовета. В частности, Наталья Новак, депутат от блока Виталия Кличко, выразила удивление тем, что подобная сумма выделена в такой сложный для столицы период, когда Киев не рассчитался по коммунальным платежам, не оплачено обучение детей-сирот, а в школах частично прекратили финансирование питания детей.
Хотя депутат лишь "выразила удивление". Учитывая тему, можно сказать, это практически пламенная речь - ведь церковь у нас превратилась в некую священную корову, о которой можно говорить только шепотом и с благоговейным придыханием. И это несмотря на то, что на фоне обнищания народа его духовные пастыри не брезгуют ездить на дорогущих машинах, пользоваться телефонами, которые почти равны по стоимости этим машинам, идти в политику, что запрещено церковным уставом, и вообще вести себя ничуть не лучше представителей власти светской.
А задумался ли кто-то еще из депутатов - возможно, намного больше, чем в новом храме, киевляне нуждаются в новом оборудовании для больниц? Или хотя бы снегоуборочных машинах, чтобы этой зимой в те самые больницы попало меньше людей, чем прошлой (только за один месяц - 10 тыс. обращений в травматологические отделения)?
Поскольку взывать к совести городских чиновников, кажется, бесполезно, хотелось бы обратиться к УПЦ. Думаю, никто из киевлян не против строительства новых храмов. Я, например, за обеими руками. Но очень хочется привести в пример - и депутатам, и священникам - известного испанского архитектора Антонио Гауди. К слову, он был не только гениальным мастером своего дела, но и глубоко верующим человеком.
Так вот, Гауди принципиально не брал на строительство своего последнего шедевра, собора Святого семейства в Барселоне, деньги от богатых спонсоров или из городской казны. Более того, он предпочитал небольшие суммы, пожертвованные простыми людьми. Из-за этого строительство растянулось почти на полтора века. Но, как говорил сам архитектор, его заказчик не торопится.
У УПЦ, если не ошибаюсь, заказчик тот же самый? Так вот, он не торопится. В его распоряжении вечность - он подождет, пока его слуги откажутся от дорогих телефонов, пересядут с Мерседесов на что-то попроще, а на освободившиеся деньги построят храм, или приют для сирот, или больницу для неимущих.
Безусловно, наряду с новыми дорогами и нормальными условиями жизни народу необходимо духовное утешение. Но, знаете, он у нас и так небогатый, а его еще и заставляют из своего кармана оплачивать Майбахи местных кесарей. Так пусть хотя бы то, что отдается Богу, будет добровольным, а не очередным распилом бюджетных средств.
Гауди, кстати, всю жизнь провел в безденежье. Но его имя сейчас знают во всех странах, а собор Святого семейства, когда достроится, будет самым высоким в мире. Там, правда, нет подземного паркинга и спорткомплекса, но это не мешает миллионам людей разных религий ежегодно приходить и приносить свои деньги. И может, одного пожертвования хватит разве что на один камень, но зато это - от чистого сердца. И людям приятно, и заказчик, я думаю, доволен.

 

А можно уточнить, православие как направление христианства или все-таки т.н. "атомное", оно же "православiе головнога мозга"?
Это все таки не одно и то же.

 

не знаю как по мне большиство из этих божьих служителей просто [CENZ]уроды.[/CENZ]...
То есть больница - это притон, а времена, когда подвижники церкви шли не только к сирым и убогим, но даже к прокаженным, чтобы нести им утешение, навсегда канули в Лету. Церкви нужны площади - вот что главное. И пусть больные подождут. Желательно где-то подальше.-- а это вообще без слов....

 

Сучасне православіє є поєднання такого з загниваючого "2-го Риму" з культурою зовсім гнилого "3-го". Як ця культура спотворила марксизм, соціалізм, зараз добиває демократію, так вона опошлила і християнство. Православіє України XVII століття та теперішнє - "большая разница". До цього нагадую попередні думки.
[FONT=&quot]
[/FONT]
[FONT=&quot]ЦЕРКВА. [/FONT]
[FONT=&quot]Як попередньо вказувалося, християнство нам дісталося з Візантії, цих вже прогнивших залишків колись могутньої і впорядкованої Римської імперії. Якщо до Костянтина діяв принцип "Богові - боже, кесарю - кесареве", який сповідував відділення церкви від держави, то після вже пішла плутанина обопільного впливу двох структур. Багатство та загнивання державних структур перекинулося на церкву. Остання все більше приділяла уваги позолоті куполів церков ніж суті християнства. Тому й не дивно, що наших скандинавських князів спокусила не вказана суть вчення, а велич бань Софії. Ось в такому вигляді ця релігія (як дзеркальце для папуаса) попала на наші терени. [/FONT]
[FONT=&quot]Навіть непрофесійним оком, поглянувши на світ, можна побачити результати впливу різних гілок християнства на людство. Найбільш успішні в цьому протестанти. Ця течія найпершою зуміла вирватися з застиглих догм і зуміла прив'язати релігію до реальних потреб життя. Навіть гоніння на них (йдеться для прикладу про англійських пуритан) вони використали з користю, заклавши початкову філософську основу США. Як результат прочани цієї церкви мають скромні по багатству споруди для культу, зате більше прийняли в себе Господні заповіді. Це відобразилося в розвитку найбільш успішних на даний час країн. [/FONT]
[FONT=&quot]Католики загальмували свій розвиток втручанням в державні справи та збереженням догматизму через інквізицію. Тут пішла зверхність кількості над якістю прочан. Але з часом вони зрозуміли хибність цього шляху і дійшли до Івана-Павла ІІ, який вже говорив про суто людське - від наркотиків до Інтернету. Цим було закачано нові життєві сили в католицизм. Як результат ми маємо успішні Іспанію, Францію, Італію, навіть в Англії католики вийшли на один рівень з англіканцями. [/FONT]
[FONT=&quot]Найбільш відсталою течією християнства є православіє. Поширена серед недорозвинених народів, ця гілка застигла в полоні догм і малозрозумілих звичаїв. Через це основні канони вчення І.Христа були відтіснені другорядними, надуманими вже церквою, тому й не вкорінилися в культуру цих народів. Відхід від суті християнства цієї церкви навіть в часи її розквіту на наших теренах в ХVII столітті підкреслює згадуваний вже Г.деБоплан: "У формалізмі дотримування релігійних свят та постів вони такі вперті, що переконані, буцім то від цього залежить порятунок їх душі". Зверніть увагу, йдеться не про "не вбий" чи "не вкради". Якщо до цього додати залишки вкорінілого язичництва, яке важко піддається логіці, то маємо образ типового українця-православного. Обвішаний іконами та хрестами, він з задоволенням напивається на Різдво чи Великдень, вперто акцентуючи на малозрозумілих йому традиціях, але так і не дізнається до кінця своїх днів про суть Господніх заповідей. В нього перемішані в голові незрозумілі звичаї "Зеленої неділі" та "Трійці" (різниця між якими йому абсолютно не цікава), але цю незрозумілу мішанину він любить, бо є привід гульнути. [/FONT]
[FONT=&quot]Але навіть така церква несла доброякісний результат в ХVI та XVII століттях. Йдеться про позитивний вплив на освіту і побут народу. Порівнюючи культуру українського села XVII та ХХІ століть, я віддав би беззаперечно пальму першості XVII-му в силу цілісності і гармонійності її в той час. "Злодій", "гуляща чи ледача дівка", "п'яниця", толока - тоді ще щось значили для суспільної думки. І немалу роль в цьому відігравала національна церква. Але потім вона була підім'ята більш відсталою Москвою і фактично зруйнована. Цією церквою, яку оформили за хабар Константинополю в вигляді дорогоцінних хутряних шкурок (ви уявляєте подібне за часів Петра і Павла?), поряд зі згаданими апостолами в ранг святих був поставлений "напівмонгольський авторитет" А.Нєвський за його боротьбу з християнами-католиками. То чи зрозуміємо ми через цю "організацію" суть вчення І.Христа і чи Господь розуміє цих невігласів. Тому на даний час ці самозвані спадкоємці П.Могили не мають ніякого позитивного впливу на формування культури народу. Діяльність теперішньої православної церкви зводиться до "збирання грошей при народженні та смерті людини" та виконанні інших неефективних формальностей при показушних зовнішніх пишнотах. Російська культура породила близнюків по сурогатності – замполіта і попа. Тому, маючи стільки гілок цього "православ’я", українець при скруті біжить до "більш зрозумілого" по суті якогось африканського пройдисвіта з його приватною церквою. І тут мій земляк не будує свій якісний продукт в силу свого невігластва, а давиться завезеним. [/FONT]
[FONT=&quot]Зрозуміло, є й винятки, коли священик в убогій будівлі церкви пробує допомогти в виборі шляху дітям-сиротам чи іншим обездоленим людям. Але ці винятки не видно за пузами дармоїдів, які тепер господарюють в Києво-Печерській лаврі (мощі там перевертаються від діяльності тамтешніх попів), які борються за церковні споруди, побудовані Мазепою, щоб потім піддавати в них цього достойника анафемі. Вони в силу свого росій-ського коріння продовжують служити царю-батюшкє, а не розповсюджувати серед прочан згадувані Господні заповіді. Не дуже від них відрізняються і Філарети (вчились в одній семінарії), які по візантійськи лізуть будувати державу, забуваючи про своє головне призначення - прививати достойну мораль українцям. [/FONT]
[FONT=&quot]Навіть греко-католики здали свої позиції. Культура Російської імперії негативно вплинула і на цю гілку християнства. Рівень культури їх прочан нижчий ніж в 1939 році. З попереднього виходить, що проблема не в об'єднанні церков - сума якості не добавить. Україні потрібен сучасний інститут формування моралі її громадян з акцентом на ефективність в противагу пишнотам візантійської ефектності. Християнство формує не допотопна ряса чи обов'язкова борода, а спосіб життя. А він у нас продовжує бути "русским", що являється далеким від тих же Господніх заповідей. [/FONT]

 

[FONT=&quot]Обвішаний іконами та хрестами, він з задоволенням напивається на Різдво чи Великдень, вперто акцентуючи на малозрозумілих йому традиціях, але так і не дізнається до кінця своїх днів про суть Господніх заповідей. В нього перемішані в голові незрозумілі звичаї "Зеленої неділі" та "Трійці" (різниця між якими йому абсолютно не цікава), але цю незрозумілу мішанину він любить, бо є привід гульнути.

факт...
[/FONT]

 

Само по себе православие не несёт в себе ничего плохого, это один из видов христианской религии. Однако институт православной церкви давно изошёл на дерьмо. Священослужители за редким исключением вызывают омерзение, попы ударились в политику, товарно-денежные отношения. В целом они для меня грязные свиньи, которые прикрываются Богом и рубят бабло на пастве. Дьявольски лицемерные, наглые, толстые и зажравшиеся.
Я их видел, видел их трёх-этажные дома на фонтане, мафынки... Торгуют бумажными иконками, свечками, молитвами.
Паства стала не верующей, а набожной. Что вдвойне омерзительно. Православия (особенно УПЦ МП) стремительно деградирует.

 

ничего плохого кроме:
противоричивости
христианских понятий и ценностей ...
т.е. крутить попам псалмами как цыгану солнцем...
так как нет одночтений в коране нет этого и в библии...
это и составляет внутреннюю проблему религии...неоднозначность.
а торгуют попы не картинками и свечечками ,а вполне конкретным товаром- импортным алкоголем и табаком,а так-же прочей подакцизной хренью, на эти вот деньги и строят дома и покупают машины.

 

картинками и иконками в том числе....

 

Поподробней можно? Я то наивный думал, что они торгуют только верой.

 

Спасибо за уточнение. Собственно, ППКС.

 

позвольте не согласится, поскольку нет разницы, или какая разница
между мракобесием 17 века и века ХХI ???
разве неочевиден факт отсутствия аграрно-промышленного прогресса и в первую очередь отсутствие миссии просвещения церкви, по сравнению с народами соседних стран ?
что в 17 веке, что в 21(как последствия...)никакой разницы...увы.

 

дело в том ,что церковь не имеет права вести коммерческую деятельность,но "фонды" учереждённые церковью вполне конкурентноспособные бизнесструктуры, не облагаемые пошлинами и ндс, при импорте алкоголя и табака ,так-как выполняют благотворительную миссию по финансированию церкви и возрождению веры...
такое себе самофинансирование...

 

Рабін, в ХVII столітті українська церква несла просвіту народу. Сагайдачний дав церкві козацькі гроші на будівництво церков при умові, що при кожній церкві буде школа. Через 50 років Г. деБоплан був шокований освітою українців, серед яких і діти й жінки могли читати та писати, що для Франції була дивина. Церква і Києво-могилянку створила.

 

Одна из проблем православия в нынешнем его состоянии - это вытеснение их церкви самого Христа всякими старцами и святыми. Зайдите в любую церковь - на входе, как правило, продается масса околоцерковной литературы, добрая половина из которой - полная ересь и мракобесие.
В самой церкви распятие стоит, как правило в каком-то темном углу, зато все стены увешаны избражениями каких-то людей, которым почему-то надо ставить свечки и не дай бог, будешь просить денех у того, у кого надо просить здоровия. Бабка за прилавком на входе за таки дела стращаить скорбями.
Ну и основная проблема - скомпрометированные служители [STRIKE]Мамоны[/STRIKE] культа, которые потеряли всякий стыд и скорее всего, сами в Бога не веруют. Про таких Христос упоминал в Нагорной проповеди.

 

Замість христової "ефективності" візантійська "ефектність".

 

то что вы пишете просто прекрасно,
но носило сугубо локальный характер...
но и РПЦ создала цпш(церковно приходские школы) в каждом населённом пункте,но попозже...после отмены "крепостного права" т.е. рабства.
где Украинские учёные 17-19 веков ? пусть не с мировым именем хотяб локального масштаба ? обучение грамоте в посткатолической Европе началось в второй половине 16века...,а в 17 веке на Британских островах
уже установлен новый общественно-политический строй "конституционная монархия" и церковь отделена от государства...
это не для Франции была диковинка ,а заезжим французам в столь отдалённую и дикую папуасию было диковинно встретить людей знающих буквы и цыфры...

 

Да вообще непонятно, как церковь, которая должна воспитывать веру в Бога, сама же явно нарушает как минимум его вторую заповедь из 10-ти, кои есть не что иное, как Закон Божий.

 

Рабін, то запитайте в Мазаріні чи Кромвеля про освіченість українців 17 століття чи Ломоносова, який вчився в київських "неуків".

А ви, для прикладу, хоч щось знаєте про Оріховського чи Смотрицького?

 

один философ другой писатель...
может я неясно задал вопрос,имел ввиду прикладные науки...
вы идёте по пути "большого брата" раскручивая самородков и выдавая их за тренд...
самородок Ломоносов один в почти две тысячи лет...до него лиш "Слово о полку Игоревом"...
после него и началась эпоха просвещения в России.

 

Тоді була одна прикладна наука - вижити в місиві між тюркськими народами (татарами та турками), москвинами, поляками, угорцями. Тому народ винайшов науку перемагати на морі (Сіноп чи Дюнкерк) чи на суші (знамените козацьке каре). Але він не встигав ВІДБИВАТИСЯ від сусідів після монгольського удару. В нього не було заслону в вигляді гір чи лісів з болотами для відлизування ран.