Право на сімейне щастя.

«Так то полишає чоловік батька свого й матір і пристає до своєї жінки і стануть вони одним тілом» (Бут2,24).

«А батьки, – не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому!» (Ефесянам 6:4).
Вихід 20:12 «Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!»
«…хто проклинає батька чи свою матір, той конче буде забитий.»(Вих.21:17), «…хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий»(Вих.21:15).

Одружились молодята і живуть собі в любові та злагоді, а родичі, вважаючи себе досвідченим подружжям, з обох сторін дають свої консультації на правильне життя. Доходить до того, що син щодня звітується перед мамою, що постійно нервує дружину, яка не маючи підтримки, в розпачі теж змушена жалітись своїй мамі. Війна набирає обертів, наближаються до краху щасливі дні молодят. В кінцевому рахунку у всьому винні зі сторони тещі - зять, зі сторони свекрухи - невістка, а родичі вважають себе потерпівшими.

Чи не простіше з першого дня сказати - ми окрема сім"я і сами вирішимо, що нам робити, а що ні. Батьки з часом минуться, а ви можете залишитись біля "розбитого корита" з втраченою любов"ю... .

 

Це зовсім не просто, особливо якщо ви не є духовно-сформована особистість і якщо батьки мають на вас неабиякий вплив. Це треба зробити, але не всі це можуть.

Є така річ як завуальована агресія, де батьки маніпулюють своїми дітьми, мотивуючи, що ти мене в гріб зведеш, ну і ще купа подібного... Ну хто хоче бути винен в смерті дорогого родітєля? Деякі батьки є такі вмілі терористи, що діти не можуть мати свого життя, тай вирватись з удушливих обійм батьків просто не вміють.

 

Дай Бог, щоб Вашу відповідь прочитали батьки та діти про яких йде мова... .

Якщо дітина в такому віці, що вже може виходити заміж або женитись, а розумом все ще дітина, то краще продовжувати разом бавитись в пісочниці під "батьківським контролем", щоб не залетіла. В більшості найбільші вороги для молодої сім"ї - це теща і свекруха, особливо коли їм вдається "взяти під каблук" чоловіка. Відчувши роль керманича, вчить свою доню, як тримати хлопа в руках. На жаль не думає, що не всі чоловіки "підкаблучники", а деякі і післати можуть і зарядити в крайньому випадку, як тещі так і дружині.

 

Найважче (особисто для мене було) пояснити батькам, що Ваші поради нам в принципі не потрібні - самі впораємось, а якщо ні, то навчимось на власних помилках, і в той же час залишитися в хороших стосунках з тими ж таки батьками (з обох сторін).

 

Колись в такому випадку я казав добре, ми все зрозуміли, але продовжували робити по-своєму і родичі переконавшись, що вийшло краще ніж вони радили, перестали давати поради.

 

Ми поступили практично так само, правда вони довго не хотіли здаватись. Ще досі іноді намагаються "вставити свої 5 копійок"...

 

то написали діти, про чиїх батьків йде мова.

Я дуже довго була в удушливих обіймах моєї мами, зараз цю функцію старається перебрати на себе мій батько. Саме через це, я малом не втратила свого чоловіка. Зараз на цьому етапі мого життя він мені потрібен. Не маючи змоги жити окремо, бо так склались обставини, я принаймі навчилась заступатись за свою сім’ю. Теща це добре, але вона не може мати ніякого впливу на доньку. Моя мама мала.

Доречі з свекрухою у нас ЧУДОВІ відносини. Це тільки тому, що мій чоловік відсторонив свою маму від себе ще в початковій школі. Хоч це також поволікло за собою купу психологічних проблем, але принаймі страху перед мамою у нього не було і нема.

 

Тьощі, свекрухи.... Кохана прекрасна половина людства...)

 

а я б сказала навпаки...

 

Ну бо вона в вас навчена, що коментувати не може. Тай жиєте ви від неї ДАЛЕКО, он вона і не використовує той час, що можете провести разом на повчання. Хоча, думаю, що таки просто навчена.

---------- Додано в 21:03 ---------- Попередній допис був написаний в 21:02 ----------

Моя також. Вона каже на мене, що я добра дитина.

 

Я з тещею вже 15 років не розмовляю і не бачусь.як раз послав то і всі проблеми вирішив

 

Та чого ви так зразу реагуєте. Ніхто ніде не сказав, що ви її дресуєте.

Чого зразу сприймати в штики? Під словом навчена не мається на увазі, що ви її дресуєте, а просто вона навчена життям чи будь-чим іншим, що їй цього робити непотрібно бо воно нікому з вас не на користь, тай просто лишнє.

Боже борони!!! Я навпаки дуже тішусь з того, що у вас мама така вирозуміла до вас.

Думаю, що просто не вміють відпускати дітей в вільне плавання, через свої страхи.

---------- Додано в 21:41 ---------- Попередній допис був написаний в 21:37 ----------

розповідаю, бо вже виросла з тої залежності, і прийняла маму такою як вона є. Люблю її ДУЖЕ! Тільки певні грані вона собі дозволяє переступати час від часу. Я спиняю. Просто ми живемо разом, он і відносини у нас трошки інші, ніж коли жили окремо.

 

Сорі. Я не зі зла. Нераз спішусь, то воно не так прозвучить.

До моєї також дійшло, що якщо будемо продовжувати так як було, втратимо одна одну. Скажіть, а кому це треба?

 

Ах, з лінійкою, так цікаво вас читати, і про штири хлопа, і про маму. Багато що пояснює. Дякуємо за відвертість.)

 

Ще не бачила сімей, тобто дітей сімейних, де би батьки не давали порад. Ну хіба би батькам пофіг, а так то загалом поради дають, деколи й не погані)).
Якщо розбирати нав"язливі поради, або чіткі керівництва до дій ( тільки так і не інак) то , впевнена, ведуться на такі речі люди залежні від своїх батьків матеріально.
Якщо немає такої залежності то швиденько ставляться всі крапки.
В кого швиденько, у кого не дуже швидко, але від"єднатися можуть.
Нажаль мало таких молодих сімей, які є повністю незалежні матеріально, або територіально, або фізично, все одно потребують допомоги рідних. Самі використовують всяку допомогу, а потім жаліються на надмірний вплив родини на їхню сім"ю. А контакт не може бути одностороннім.

---------- Додано в 00:45 ---------- Попередній допис був написаний в 00:35 ----------

ТО не доходить до того,то з того починається ( у незрілих пар). Декілька скандалів ( вияснень,сварок, непорозумінь) і все стає на свої місця : муж звітує дружині, жінка- прочищає мізк чоловіку))