Правляча верхівка рветься до капітуляції України

Коли Зеленський озвучив поточні плани так званої «мирної угоди»:
https://censor.net/ua/news/3592128/zelenskyyi-rozkryv-detali-20-punktiv-bazovogo-myrnogo-planu , всім вже повинно стати зрозумілим: обговорються капітуляціяУкраїни. Тут присутні і відмова України від суверенітету (пп.4,11,12,19) і від своєї території (пп.14,15,16). Лише це випливає з тих пунктів, які Зеленський називає українськими правками до цілком антиукраїнського «плану Трампа».
Щож, це цілком відповідає тій програмі, що правляча верхівка України (в особах Турчинова, Яценюка, Порошенка і Зеленського) реалізує з 2014 р.: здати пів-України Путіну, на іншу половину отримати міжнародні гарантії, щоб можна було там вільно грабувати і громадян, і території (в останній версії цього плану разом з «друзями Трампа»).
Та Зеленський хоче виконати більш складну програму: програти війну, а потім виграти вибори, розраховуючи, насамперед, на фальсифікацію Інтернет-голосування, ну й голоси дезертирів та ухилянтів.
Та, можливо, відношення до інтересів України «наверху» було б іншим, коли б в суспільстві була б тверда упевненість, що той, хто капітулює, заслуговуватиме смерті, і не тільки він сам, але разом із сім’єю та найближчими поплічниками.
Зараз і міжнародне, і внутрішнє становища Росії ускладнилися, і тому всі прихильники режиму Путіна в США, в Європі і в України збільшили свої зусилля, щоб допомогти Путіну досягти своїх цілей в України.
І тому ЗМІ, які в Україні на 99% (включаючи Інтернет) контролюються олігархію, активно агітують за «мир», що буцімто «все ближче і ближче». Ці їх зусилля повинні розкласти країну, бо навіщо боротися за перемогу, все одно в цьому році отримаємо «мир», навіть якщо у формі капітуляції. А всі поточні негаразди вони списують на «міфічного злодія» Єрмака, дарма, що він вже позбувся всіх посад.
Хоч проблеми в енергетиці пов’язані і з іншими людьми:
https://censor.net/biz/resonance/3589375/skilky-ukrayina-vytratyla-na-zahyst-energetyky.
Можливо влада і задоволена тим, що енергетичні об’єкти в результаті за 4 роки виявилися вкрай погано захищеними, щоб саме зараз всі люди б більше переймалися світлом та іншими своїми проблемами і менше замислювалися над політичними іграми Зеленського та уряду і необхідністю покарання вже виявлених шкідників в уряді, таких як Галущенко і Гринчук, а також їх спільник Найєм (у повністю розкладеної на сьогодні правоохоронної системи до них ніяких претензій немає).
І ось уже на посаду міністра оборони проштовхується Федоров, як «великий фахівець» з «розвішування локшини на вуха». Хоч на сьогодні в першу чергу потребує заміни Сирський, який як головнокомандувач збройних сил себе вже вичерпав, бо безлад в арміі вже надто загрозливий:
https://censor.net/ua/resonance/359...ka-v-upravlinni-ta-tsina-movchannya-na-fronti
У когось в країні вже нарешті з’явилося розуміння поточної ситуації, але не вистачає розуму зробити з цього правильні висновки:
https://censor.net/ua/resonance/359...-myru-chomu-tse-vyglyadaye-yak-kapitulyatsiya
В той же час здорові сили у суспільстві знайшли в собі сили сказати, що не всі готові погоджуватися з «царем» у будь-якій маячні:
https://www.pravda.com.ua/news/2026/01/03/8014481/.
Але промовляти, що Зеленський неправий, вже недостатньо.
Вже треба приймати щодо Зеленського якісь необхідні рішення.
Ну і звісно, щодо його найближчих поплічників – усяких Свириденко, Федорових, Стефанчуків, Арахамій, Умєрових.
Ось так.