Мандик Хасман з гордістю носить однострій, подарований йому Братством ветеранів ОУН-УПА. На питання, чи не боявся він іти до бандерівців, які, як кажуть деякі історики, переслідували євреїв, Хасман відповідає коротко: "По заслугах діставали різні cексоти, продажники, незалежно від національності". Багато людей очікують від історії простоти і однозначності, якої не бачать у сьогоденні. Вони можуть погодитися, що сьогодні важко давати однозначні і безапеляційні оцінки особам чи подіям, але відмовляють у цьому минулому. Історія мала б, на їхню думку, демонструвати дуже чіткий поділ на жертв і катів, героїв і злочинців, патріотів і зрадників. Ще простіше, коли цей поділ можна означити за національною ознакою. Тому часто зустрічаємо дуже прості моделі: українці виключно герої і жертви, інші, зокрема євреї - кати, зрадники, злочинці. Або протилежна, а насправді ідентична модель - українці злочинці, зрадники, кати; євреї - виключно невинні жертви та герої. Такі очікування найкраще ілюструють не реальне життя з його складностями і перипетіями, а пропаганду з притаманними їй стереотипами "українсько-німецьких буржуазних націоналістів" чи "жидо-комуни". "Буржуазні націоналісти" в радянській карикатурі (АРТЕФАКТИ) Але життя завжди цікавіше за кліше. Тому серед "українсько-німецьких" можна знайти як колаборантів і учасників масових вбивств євреїв, так і активних борців з німецькою окупацією та рятівників євреїв; а серед "жидо-комуністів" - і невинно вбитих через національність, і тих, хто в рядах радянських каральних органів нищив все українське, і навіть тих, хто приєднався до лав українців в боротьбі за незалежність. Останні найважче вписуються в прості чорно-білі схеми, про них воліють не згадувати, тим часом їх біографії надзвичайно цікаві. Маємо небагато таких історій, адже євреї, які перейшли через УПА, в радянські часи воліли мовчати про це. Хто потрапив у руки Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВД), намагались полегшити долю і або нічого не розповідали про мотиви вступу до повстанського війська, або казали неправду, применшуючи власну роль і активність. Час побачити героїв минулого без паплюження і без звеличення - такими, як вони були Тому можливість поспілкуватися з живим повстанцем єврейської національності спонукала залишити всі справи і податися у далеке волинське село Грибовичі Іваничівського району. Записана історія не дала підстав жалкувати за витраченим часом. Тим паче, що дізнатися її з інших джерел було б не можливим: в документах НКВД інформації про героя нашої розповіді Мандика Хасмана не знайдемо, адже затриманий у 1945 році Володимир Дмитренко нічого не сказав ані про свою діяльність, ані про свою національність... Але про все по порядку. Мандик - передостання дитина в родині Жисіка (інший варіант імені Джисік, або як його звали сусіди Джисько, в сучасному українському паспорті записаний Жисі) та Кренці (Кароліни) Хасманів народився в 1929 році. Крім нього тут зростали три сестри Гінда, Хана і Фріда та три брати - Іцик, Ідол, Савік. Сьогодні перелічені імена звучать екзотично для українського вуха, проте в довоєнний період у Дрогобичі родина Хасманів мало чим відрізнялася від інших українських чи польських сімей, в побуті її члени користувалися українською та польською мовами. Батько Мандика, який дослужився під час Першої світової війни до чину капітана, працював "таксистом" у місті - мав карету та коней і заробляв гроші, розвозячи клієнтів. Тож родина, хоч і не була багатою, не бідувала. Хасмани жили серед українців і Мандик з добротою згадує своїх сусідів. Перша світова війна закінчилася в жовтні 2010-го Спокійне життя невеликого західноукраїнського міста струсонула війна у 1939 році. Падіння Польщі, прихід і утвердження радянської влади - ці події не дуже чітко закарбувалися в пам'яті десятилітнього Мандика. Він краще пам'ятає родинні перипетії того часу - одна з його сестер одружилася з офіцером-"визволителем" Михайлом Гундарьовим, інша вивчилася на медсестру. Згодом ці події врятували Хану і Гінду від нацистського переслідування - в перші дні війни медсестру мобілізували, а радянський офіцер евакуював свою дружину. Третя сестра Фріда залишилася в Дрогобичі, і коли німці почали виловлювати євреїв втекла з дому, деякий час переховувалася, але була захоплена ними і відправлена в концтабір Аушвіц (Освєнцим). Жисік Хасман, капітан австро-угорської армії. Це єдине фото з довоєнних часів в сімейному альбомі Мандика Хасмана, решта були знищені під час Другої світової Решта родини Хасманів опинилася в Дрогобицькому гетто. А влітку 1942 почалася ліквідація його мешканців - серед приречених на знищення в Броницькому лісі біля Дрогобича були й Хасмани.