Відповідь: Потвори поправка: це стосується не всіх українців і не лише українців взагалі життя описане в статті - замкнене коло. а замкнене коло не дає розвитку, тільки подальшу деградацію. коло треба розривати, як не вдається собі то хоч би для дітей постаратися щось змінити. що то за настрій такий вмираючий? га?
Відповідь: Потвори Автор дещо перегнув палку: "...вчительку, яка кидається крейдою й б’є по наших маленьких пальчиках гнучкою лінійкою". У кожному разі тема озлобленості українців є дуже актуальною. Як ніколи чітко помічаєш цю озлобленість, коли, наприклад, маєш нагоду ненадовго зануритись в це українське, даруйте на слові, болото.
Відповідь: Потвори Абсолютно не влучно. Як автор ображений на світ, і всім не задоволений - нехай спробує його змінити починаючи з себе.
Відповідь: Потвори А я вважаю,що в статті все - відпершого до останнього слова - правда... Ми полишені на самих себе,держава(якщо це можна назвати "державою")наплюла на всіх і все,політики викликають лише огиду.Ні,таки потвори... Додано через 1 годину 36 хвилин На однакові квадрати поділили білий світ Рівне право всім страждати і один терпіти гніт. Зле і кату, зле і жертві, а щастливого нема. Всім судилося померти за замками сімома. Отаке ти, людське горе, отака ти, чорна хлань, Демократіє покори і свободо німуваннь. А кругом життя веселе, скільки сонця і тепла! Ти мене даремно, леле, в світ неправди привела.
Відповідь: Потвори Схоже, що у автора депресія.Не все так і погано як він описує.Звичайно, в житті всяко буває, і ніхто не застрахований від дурнів.Та все ж .....За моє життя , подібного не зустрічала. Незадоволені є скрізь. і не тільки у нас.Вже давно ясно, що держава - то одне, а народ - то інше.Кожен сам по собі.
Відповідь: Потвори А Ви знаєте Романе бувают такі в життю.То як пташка Божья.Пурхає з квітки на квітку і горя не знає
Відповідь: Потвори Але я ось тут що подумав, мусит же бути шось по взаємозаліку.Бо кількість добра і зла поки шо перебуває в рівновазі.Десь горе має вилізти
Відповідь: Потвори Дякую , що не з амебою зрівняли. Воно й вилізло , вже 11 років його маємо, але то інша історія.
Відповідь: Потвори На мою думку не зовсім влучно, занадто згущені чорні фарби. Зрештою кожен сам "кузнєц" свого щастя.
Відповідь: Потвори але і правди багато... втомлений народ у нас, замучили його обіцянками, кращим життям - от і змушені всі працювати багато і отримувати мало. так, кожен обирає собі життя і творить його, але важко це не забути в нашій країні, де постійно, безперервно зтикаєшсяз іншим - реальністю
Відповідь: Потвори gazetо, передайте, будьте ласкаві, авторові допису пораду - замислитися хоч раз над простим питанням "а чи не потвора я?".
Відповідь: Потвори я думаю, що люди завжди були, є і будуть полишені на самих себе. це в плані держави. і всього решта теж. це треба приймати як факт, який давно вже не мав би когось дивувати...
Відповідь: Потвори Навіть в Польщі,люди зі страшними бідами(надивився в лікарні)знають,що держава їх не залишить.Ніде я не бачив такого відчаю,приреченості в очах,як у нас. Це добре,як здоровий,успішний,але в любий момент Бог може показати свій палець і тоді все - ми полишені на самих себе...