Помогите разобраться с украинским языком

Здравствуйте. Сам я не местный... Скажу больше – москаль, живу в Харькове. Вот совсем недавно (правда интересно, что недавно?) заинтересовался украинским языком. Знатоки украинского языка и, даже его носители почему-то восприняли мои вопросы как провокационные. И вот я подумал: "Почему не обратиться непосредственно к носителям украинского языка не в первом поколении? В самое, так сказать, "бандеровское логово" (надеюсь Вы понимаете шутки?). Из всех львовских форумов, которые я посетил, только на Вашем разрешены посты на русском языке (а я не владею украинским языком на необходимом для переписки уровне). Поэтому я и решил попробовать открыть тему здесь.

Вопросов у меня много. Ну да это не беда, если что всегда можно будет забанить. Хотя сам факт бана тоже будет означать своеобразный ответ... Однако, не будем забегать вперед. Начну пожалуй с простого вопроса.

В процессе изучения украинского языка мне в руки попал "Великий тлумачний словник сучасної української мови" / Уклад. і головн.ред. В.Т.Бусел, К.;"Перун", 2005.

Кроме того в интернете я видел ссылки и на другие толковые словари:
Короткий тлумачний словник української мови. Близько 6750 слів / за ред. Д. Г. Гринчишина. — 2-е вид., доп. і перероб. — Київ: Рад. Школа, 1988.
Новий тлумачний словник української мови. 42000 слів: У 4-х томах / Уклад. В. Яременко, О. Сліпушко. — Київ: вид. Аконіт, 1998.
Великий тлумачний словник української мови / Упоряд. Т. В. Ковальова. — Харків: Фоліо, 2005. — 767 с. — (Бібліотека державної мови). — ISBN 966-03-2698-Х с.
Великий тлумачний словник. Сучасна українська мова від А до Я / Упоряд. Загнітко А. П. — Донецьк: Вид. «Бао», 2008. — 704 с. — ISBN: 978—966-481-019-4.

В этом словаре (Великий тлумачний ...под ред. В.Т.Бусела) есть два слова:
"тлумачний" (от польск.tɫumacz и далее др.слав. корень "тълмачь" - "переводчик, толмач" – это в Етимологічному словнику української мови у 7 т. гол. ред. О.С. Мельничук) М.Фасмер вообще праслав. *tъlmačь считает древним заимствованием из тюрк., а местн. н. укр. толмач, польск. tɫumасz, в Галиции, считает явно и прямо происходящими от тюрк. племенного названия tоlmаč). Фасмера мы, конечно, не принимаем во внимание. Но "Етимологічний словник..." для нас будет авторитетом. На что же еще опираться как не на него?

Кроме того, в этом же (Великий тлумачний ...под ред. В.Т.Бусела) словаре есть украинское слово

"толковий" (от ст.слав. "тълкъ" Из русск. заимств. лит. tulkas "толмач, переводчик", лтш. tul̃ks, эст. tulk, ср.-нж.-нем. tolk, нидерл. tolk; ну и английское "to talk" (переставьте образ действия "to" (рус.-"тъ" сокр. от творитъ) в конец слова и прочитайте вслух..."talk-to") имеет в своей основе тот же старославянский корень *tъlkъ.

Итак в украинском языке, как я понял существуют два слова с очень похожим смыслом: одно непосредственно (тюркско-)польского происхождения "тлумачний", другое со старославянскими корнями "толковий".

Вопрос: почему для заголовка словаря (этого и всех остальных) авторы (украинские лингвисты) выбрали слово "тлумачний", а не "толковий"?

Надеюсь, что носителям украинского языка и его ценителям будет интересно обсуждение словообразования в украинском языке.

Заранее благодарен за любые содержательные ответы.

 

Толковый хлопець не равно Тлумачний он же.

 

Невже по українськи буде не тлумачити а якось інакше?

 

В том-то и дело, что именно так и будет. Вопрос в том, почему это слово было выбрано в качестве основного на этапе формирования языка? (из двух возможных вариантов)

 

А ви спитайте в Полтавців і Киян - чому вони собі облюбували саме це слово?
(я сподіваюся вам не слід робити лікбез, що за основу української мови було взято не галицький а саме полтавсько-київський діалект )

 

А Вы, мил человек, вводите нас в заблуждение. Ай-яй-яй...

Вот, что написано в словаре Бусела



---------- Додано в 20:13 ---------- Попередній допис був написаний в 20:08 ----------

Или это другой словарь?

 

У російській мові стово "толковый" має кілька значень і різні відповідники в українській мові:
1. Толковый (содержащий в себе толкования) - тлумачний
2. Толковый (дельный, умный) - тямущий, розумний, толковий

Отже, українською мовою правильно лише "тлумачний словник", а аж ніяк не "толковий"

 

Знов ці українці собі шось неправильно придумали.

Бо, видно, на той час не нагодилося їм ніякого розумника, котрий би толково пояснив які треба заголовки ( ) ) до словників писати. Шо вже з ними вдієш, з цими українцями...

---------- Додано в 20:21 ---------- Попередній допис був написаний в 20:16 ----------

Ну, не скажіть. От я, коли купував українсько-польський словник, думав - толковий. А вдома ближче ознайомився - виявилось, безтолковий.

То, певно, покупець трохи того... безтолковий недосвідчений в справі вибору словників...

 

та він то і сам знає...

Я краще наступне повім, а панство нехай висловиться.

В сучасній українській мові багато русизмів ось через яку річ:

Щоб більше об'єднати російську і українську мови (а правельніше сказати - русифікувати українську мову - у всіх словниках на перше місце ставили слова, які за звучанням більше були схожі на російські. А чисто українські - під кінець, та ще й з приписками - маловживане, рідковживане, діалект.) Тому маємо, що маємо. Русифікація відбулася, та ще й придертися ні до чого... По довідкиках - все вірно

 

Це, можливо, невиправдана підозра.

 

Архаїзми та діалектизми - ось як називали саме українські слова в словниках...

---------- Додано в 20:28 ---------- Попередній допис був написаний в 20:26 ----------

Я це не з пальця висмоктав... це достовірна інформація... Візьміть будь-який словник - російсько-український і буде вам щастя. Почитайте, що причислено до архаїзмів...

 

Тобто насправді в укр мові нема архаїзмів і діалектизмів? Чи власне архаїзми і діалектизми, то власне неукраїнські слова?

---------- Додано в 20:33 ---------- Попередній допис був написаний в 20:29 ----------

архаїзми:
їхати верхи - їхати кінно
віконна рама - хутрина
вітати з Новим Роком - новолітувати
та їх не дуже й багато в будь-якому рос-укр словнику.

 

Так можна порівняти словники різних років видання, і як може хтось сказати - закономірний процес, у виданнях з середини 70рр.ХХст. підібрані і рекомендовані слова, які є більше калькою з російської мови, чи інших мов http://uk.wikipedia.org/wiki/Калька_(мовознавство). А за логікою - якщо є у словниках - значить це і правильно.
Моя дочка придумала, напевно в років 4, слово "бджолик", і не хоче слухати, що такого слова ніби немає, бо їй дуже подобається. А зараз вся сімя так каже на бджолу, може колись це слово теж опинеться в словнику

 

Читаємо - дзиґаг - уст (устаревшее) - настенные часы. А кишенькового годинника вже не було?

Диба (дибом) -названо історичним словом!!!

Це я ще сторінки не гортав...

Матриця народ попрацювала! ой як попрацювала, щоб ви усі позабували свою мову...

---------- Додано в 20:36 ---------- Попередній допис був написаний в 20:35 ----------

За логікою? Віднести слово Диба до історичних?
Ви що з грубки впали?

---------- Додано в 20:38 ---------- Попередній допис був написаний в 20:36 ----------

ВИ ВИЧИТАЛИ ЧИ В ІНТЕРНЕТІ ГЛЯНУЛИ?

В мене на руках словник на 65 тис слів. Виписати архаїзми і історичні, якими ви ще користуєтеся? Не побоїтеся побачити правду-матку?

 

Видно, що чоловік вибрав елегантний підхід, щоб постібатись.

---------- Додано в 20:40 ---------- Попередній допис був написаний в 20:39 ----------

Вичитав. В інтернеті. А що?
http://r2u.org.ua/s?w=арх&scope=all&dicts=all&highlight=on

 

Чесно, не чув ніколи "дИба" в значенні дибом (дибки, сторчма).
Дигар - теж не чув. Лише читав.

 

То то і діло, я переглянув на одній сторінці - близько 10 слів віднесли до історії
936 сторінок - робіть висновки...

---------- Додано в 20:46 ---------- Попередній допис був написаний в 20:45 ----------

Кінь став на диби
Як скажете?

 

Так, будь-ласка спокійно!

За який рік у Вас видання словника? У людей на руках є видання словників ще не вихолощених, тому треба пропагувати правильний переклад, тим більше коли є вибір!!!

---------- Додано в 20:50 ---------- Попередній допис був написаний в 20:47 ----------

Мені здається так: кінь став на дибИ. (якщо в такому значенні, бо дИба- це типу шибениця? тоді це різні слова)

 

86-й........