Політична криза може вилитися в посилення протистояння чи зміну системи

Після ухвалення Верховною Радою закону «Про засади державної мовної політики» голова Верховної ради Володимир Литвин написав заяву про відставку, а противники закону розпочали протести, — пише мережеве видання «Главред».

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий вважає, що політична ситуація в Україні має виразні ознаки парламентської та конституційної кризи. «У нашому випадку парламентська криза — цей прояв розбіжності позиції у Верховній Раді з волею більшості громадян України», — говорить експерт.

Натомість конституційна криза, стверджує експерт, означає, що норми Конституції втрачають легітимність, оскільки інститути влади їх ігнорують. У ситуації конституційної кризи структури влади делегітимізуються, необхідна взаємодія між різними центрами влади втрачається, а один центр блокується іншим. Так, в Україні, констатує пан Чалий, виконавча вертикаль на чолі з президентом блокує законодавчу владу. Разом з цим, ускладнення економічної та фінансової ситуації в країні посилює розвиток протестного руху.

«Причини, які привели до цієї кризи, класичні, такі, що спостерігалися не лише в нашій країні, — каже знавець. — В першу чергу, це зловживання владою і владними повноваженнями, це перерозподіл влади, причому незаконними методами, це введення нових правил поза правовим полем. Крім того, включення деяких міжнародних інструментів, які порушують внутрішньополітичний баланс. Наприклад, „Харківські угоди”, прийняті без урахування усіх норм з продавлюванням в парламенті. Абсолютно очевидно, що це порушило стабільність».

Приклад з протистоянням по законопроекту про мову пан Чалий вважає не стільки ознакою наявності мовної проблеми, скільки застосуванням механізму продавлювання рішень однією групою без урахування думки іншої. «Усе це проявляє ще одну важливу характеристику кризи — ту, що в подібних умовах значно знижується міра передбачуваності поведінки суспільства, тобто точку кульмінації кризи передбачити дуже складно. Ясно, що зараз Україна не на піку. Але спостерігається ескалація, прискорення усіх процесів руху до цієї точки. Пік кризи характеризується розпадом суспільства на безліч індивідуальних елементів, коли непрацююча система призводить до появи в ній дуже великої кількості людей, що випали з активного громадського життя та ігнорують громадську політичну систему. Потім на цій основі можуть створюватися дрібні утворення — національні, етнічні, релігійні, корпоративні, політичні групи. На якомусь етапі це може просто знести існуючий сьогодні політичний клас — йдеться і про владу, і про опозицію».

Нестабільність ситуації в Україні загострюється очевидною соціальною нерівністю, наголошує експерт: «Підтримка дій влади тільки кожним п\'ятим українцем (за наявності двох третин, що висловлюють негативну оцінку) — дуже серйозний сигнал, який свідчить про необхідність докорінної зміни як політичної системи, так і системи перерозподілу національного продукту. Наразі склалася ситуація, при якій близько 2% населення отримують дві третини національного продукту, при цьому 15% живуть за межею бідності за стандартами ООН. В той же час більшість населення країни живе у стані того рівня бідності, за якого вони можуть дозволити собі тільки задоволення фізіологічних потреб, і не більше. Звичайно, така ситуація не може тривати достатньо довго», — упевнений пан Чалий.

Відстрочити розв\'язку може, на думку дослідника, хіба що жорсткий, авторитарний режим управління: в поліцейській державі контролювати обурення вдається силовими методами. Але «Арабська весна» продемонструвала, що і автократичний режим не вічний, і розв\'язка в цьому випадку може бути надмірно жорсткою. «Зараз Україна загалом стоїть в точці вибору між авторитарною владою і збереженням конкурентної, плюралістичної моделі в економіці та політиці. Від цього вибору і залежатиме, як розвиватиметься нинішня криза — у сторону ескалації чи у сторону зміни системи», — підсумував знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Ну и пусть катится. Нового назначим.