Якщо хто має ще такі вірші, будь ласка додавайте. Пропоную декілька своїх: Мусимо *** Матір Маємо милу Мову маємо мудру, Містить міжзоряна Мрія Майбутню майстерність Митців. Ми Мусимо мати Мужність, Мов меч металевий Міцну, Мороку мракобісся Мстити Моралі мушкетом Метким. Може Марнуємо мозок Милицями мови Москальскої, Мов мавпа Микаємось масово, Мудрість москалика Маємо? *** Криза Криза Криє Київ, Крамниці кусають, Крижаніють кошти, Красно котрі Крадуть. Крам китайський Крихкий, Кризою кромсає, Крила кримінальні Криза коливає. Крадькома куштує Крамола, Кризу кислу - Крає кошториси, Кишені копирсає, Копійчина капає, Кривдить, кульгава, Конче краще клепає, Карбованця квапного… Кришувати клопітно, Клопітно кидати, Коли крісло квилить - Кепсько керувати… Клаптем кладовища Кмітлива криза криє, Країні класно кукіш Клапан …є. *** «Старість» Світло сумно сяє Спалах свічки стежить, Спадає сон спокійний Секунди спливають … Сумнів… Сірий, стримує, Стискає сумління, Совість спазмом Скалиться, скаженою Собакою скиглить, Схованка свербляча… Свинцева сивина, Скроню сповиває, Скабка стужавіла, Суглоби стинає, Скрипить Скрипка стара, Скитальниця – свідок, Скаржиться, стогне, Співає, Серця стислого Стражданням сланцює, Смикає сумно Струнами… Страждаюча страва, Сповільнено слинить Стрихніном скорботи Співчуття, Скальпує сивину, Скорочує світу, Стогону сирість Співзвучну, Стогін сновиддям, Слідами сковзає, Скорботними струнами Смокче сп’яніло Сліпоту… *** Вірш "Буду" Буду – Багато, боротись… Біль - Бридкий, бринить, Бо бачу, Байдужості більма… Бач, бидло біснується, Б’ється бажанням, Буде брудною Буденністю бавитись більше… Буде – Буря - багаття Брати бидло Брутальне, Брякне безпорадне, Бруківкою болю, Безпечне бажання Бродити бездумно - Блокує, Бидло банальне Боїться – Бо буде! *** Про поетів *** Розуму роботу Робимо роками, Романтизму Радість Разом Розповсюдимо, Розіб’ємо Рабство Рукояттю рими, Рулимо Розумно, Рубежі Руйнуємо: Радикальний ризик – Революційна рима, Ревно рок реве Ракетами реалій, Розливає ртуттю Розбещений Розбійник, Розрахуватись рветься, Розбишака ржавий - Рикошетом рими Розрубимо рвача! ***
Сипле, стелить сад самотній Сірий смуток, срібний сніг. Сумно стогне сонний струмінь, Серце слуха скорбний сміх. Серед саду страх сіріє. Сад солодкий спокій снить. Сонно сиплються сніжинки. Струмінь стомлено сичить. Стихли струни, стихли співи, Срібні співи серенад, Срібно стеляться сніжинки — Спить самотній сад.
День догорав... До дверей духмяним духом доторкнувся. Дзвін декламував: "Доб-ре, Доб-ре..." До дна думок дістався день... Давайте Душі Дарувати Дітям! - для Дня, для Дива Днесь... (власне...)
