Подполковник

Люди которые уничтожают народы целых стран, не в праве учить нас демократии и ценностям свободной жизни!” В.Путин
В ту ночь, когда рухнула Берлинская стена, огромная толпа более 5 тысяч человек разгромила здание немецкой разведки Штази. Они всё унесли, даже архивные файлы, документы с именами ГДРовских разведчиков.
Ужасно сложилась судьба многих этих людей, так как архивы оказались в руках толпы. Да и здание было разгромлено полностью.
Через стену от этого здания находилась резидентура Комитета Государственной Безопасности СССР.
Начальник резидентуры, увидев толпу, сбежал.
Понимая, что толпа сейчас ворвётся в здание КГБ и со зданием будет тоже самое, что и со Штази, оставшийся старшим по званию подполковник позвонил в соседнею воинскую часть с просьбой о помощи. Генерал ответил, что без команды из Москвы дать бойцов на охрану не может.
А Москва молчит, на звонки не отвечает, никто не знает что делать.
И толпа врывается во двор КГБ СССР. Пять тысяч человек. Пьяные с бутылками пива на руках.
Подполковник, оставшийся за главного, выходит к этой толпе и пытается в одиночку остановить разъяренную людей, обращаясь к ним: «То, что упала Берлинская стена – это добрая воля нашей страны! Здесь здание, которое мы охраняем. Это собственность Советского Союза! Поймите правильно – это собственность другой страны. Мы офицеры – выполняем свой долг…».
Их, офицеров, было восемь человек. Они по окнам, как в бойницах, стояли с оружием.
А вышедший подполковник с пистолетом с двенадцатью патронами в обойме преграждал путь толпе. Толпа наседала и подполковник сказал: «Вы знаете – я офицер. У меня 12 патронов. Один патрон я оставлю для себя. Но, выполняя свой долг, я буду стрелять. Я по-другому не могу – я офицер!»
Он это сказал и стал медленно подниматься по ступенькам к входу в здание. Он шёл медленно, вполне ожидая, что кто-то кинет ему в спину либо камень, либо бутылку. Он очень медленно поднимался. А когда поднялся и обернулся, то увидел, что толпа стала расходиться. Никто из немцев в ту ночь в здание КГБ СССР не вошёл. Никто к документам архива не прикоснулся.
В Дрездене до сих пор многие рассказывают эту историю. Эта история, ставшая почти легендой в Дрездене жива до сих пор.
Немцы с гордостью рассказывают, что тогда послушались неизвестного подполковника, имя которого на тот момент никому ничего не говорило.
Сейчас же этот подполковник известен на весь мир.
Русский президент. Владимир Путин.

 

)))))))

Скоро этот офицер по водам у московитов будет ходить......

 

А чё не понятно пану Дункану?
Или завидно шо у нас президент подполковник, а у вас зек?

 

Та нет. Просто наш уже сидел, а ваш ещё сядет.

 

И кто ж его посадит? Ваш Янукович штоли? Опыт посадки у него уже есть.
Юльке сколько он впаял 5 или 7 лет?
ЗЫ Вы личный секретарь пана Дункана?

 

Нет, вы посадите. Точнее ваши дети и внуки. Возможно.

 

Отстали вы от жизни. Сегодня уже нет секретарей, сегодня это называется - помощник руководителя! )

 

Чё то на ум пришел старый анекдот:
Одна блондинка ветеран ВОВ говорит другой
- Я на войне подполковником была! На что другая отвечает:
-Ха! А я под генералом!

Из той же серии Ваш пост.

 

Ельцина надо былр посадить за сдачу нацинтересов а ВВП-в РФ уважает проц 70 жителей акромя агентов госдепа.

 

Простите, что Вы сказали?

 

У європейських газетах з’явилися публікації про те, як Німецька служба зовнішньої розвідки БНД успішно підсунула свою агентша Володимиру Путіну, коли він служив в бюро КДБ у Дрездені. Путіни називали цю розвідницю Леньхен, тобто Оленкою. Леночка стала подругою Людмили Путіної, і дружина майбутнього національного лідера відверто розповідала їй про свої сімейні проблеми: скаржилася на те, що чоловік її б’є і змінює.

Розповідає провідний експерт Німеччини в області секретних служб, журналіст і публіцист Еріх Шмідт-Еенбоом, від якого походила ця інформація.
– Як і коли вам вдалося дізнатися деталі впровадження німецької розвідниці в найближче оточення Володимира Путіна?
– Місяців п’ять тому, спілкуючись з одним з колишніх керівних співробітників БНД, я отримав інформацію про цю акцію. Звичайно, як журналіст, я насамперед став шукати другу незалежне джерело. І ось кілька тижнів тому мені вдалося зустрітися зі співробітником Verfassungsschutz – німецького відомства з охорони конституції, який свого часу теж мав цією інформацією. До речі, легкі натяки на згадану акцію є також у романі “Illegal Action” колишньої глави британської контр-розвідки MI-5 Стели Рімінгтон. Але вона це добре завуальована. Як ми знаємо тепер, кличка німецької розвідниці в документах БНД була “Балкон” через її пишних грудей, хоча ім’я Леньхен або Лена, звичайно, теж було фіктивним. Людмила Путіна дуже подружилася з Оленкою, числився перекладачкою в Західній групі військ і працювала одночасно і на БНД, і на КДБ. Леньхен була родом з балтійських німців і, володіючи в рівній мірі російською та німецькою мовами, добре вписувалася в своє завдання.
– Німецькі ЗМІ, посилаючись на вас, пишуть, що в 1989 році, побоюючись розкриття цієї шпигунки, БНД було змушене відкликати її в Західну Німеччину. Були для цього серйозні підстави?
– Ні, це не зовсім точно. Причиною були зовсім інші обставини. Вона завагітніла від полковника, начальника дрезденського КДБ і, побоюючись за здоров’я своєї дитини, стала стверджувати, що у неї виникли ускладнення. Тому Олена попросила своє радянське начальство дозволу одержувати час від часу медичну консультацію в Західному Берліні. Що і було їй дозволено. З одного боку, для БНД це було дуже вигідно, адже спілкуватися з нею тепер не становило жодних проблем. Але через деякий час Леньхен поскаржилася, що їй, вагітної, дуже важко переносити психічну напругу. Ось тоді-то БНД і прийняло рішення її відкликати. Її добре нагородили, видали їй зовсім нове посвідчення особи, і зараз вона безтурботно проживає в Південній Німеччині.
– А як з боку німецької розвідки розцінюється діяльність цієї шпигунки? Якого роду інформацію вона могла постачати?
– Завданням цієї розвідниці було поставляти інформацію про діяльність КДБ на території Німеччини, переважно її південній частині, і збирати дані військового та економічного характеру. Але вона швидко подружилася з Людмилою Путіної і стала для неї довіреною особою, свого роду духівником, Людмила ділилася з нею своїми бідами. Оленка була частим гостем в квартирі Путіних. І, природно, що Людмила, залишаючись з нею наодинці, розповідала, що Володимир її часто бив, часто зраджував їй, що у нього були зв’язки з іншими жінками.
Слід зазначити, що БНД дуже рідко вдавалося впровадити своїх агентів в структури КДБ. У 80-х першим був якийсь полковник Віктор, а Оленка була другим таким агентом. Звичайно, вона працювала у відносно маленькому бюро КДБ у Дрездені, з персоналом лише в 8-9 чоловік, так що у неї були обмежені можливості, але тим менш БНД знала все про діяльність та плани радянської розвідки в Південній Німеччині. Природно, що інформація, що стосується особисто Володимира Путіна, дослужився там до звання підполковника КДБ, в ті роки особливого інтересу для західних розвідок не уявляла. Його папка з часом була б знищена, якби він раптом не зробив таку карколомну політичну кар’єру. Після цього всі дрібниці з його життя стали для західних розвідок цікавими.
Олександр Манхайм
svobodanews.ru

 

З вертушки, "лаптєм в щі"... как єто все по русски

 

а засирать мозги то не нада,неужели так плохо думаете о своем народе, что 70% дегенератов населяет РФ

 

Ви краще розкажіть, як цей "тоді ще далеко не підполковник", будучи сявкою-початківцем у Германії, загубив у людному місці теку з секретними документами.
Дав об"яву у місцевих газетах. Якась фрау зателефонувала за наданим контактним телефоном. Значно пізніше фрау розповіла кореспондентам: "Прийшов переляканий росіянин, я добре запам"ятала його обличчя. І презентував мені пакунок із домашніми пиріжками, які були просто загорнуті у газету."

От "вмастила" фрау Росії! Якби не вона - Путю або розстріляли, або відрядили би молодшим вертухаєм на Далекий Схід.

P.S. Бачив я через кілька днів після путчу ГКЧП будівлю екс-КГБ у Вільнюсі. Вікна забиті фанерками, на дверях напис: "Muzejas Genocidos Lietuvos".
А через вулицю - пацанчики молодшого шкільного віку продавали у пакетиках камінчики з розитого Лєніна. Ціна - 15 копійок.
Спитав, чому саме 15? - Для гральних автоматів!

Тим пацанчикам зараз 27-30 років.
Лєтува, бу лайсва! (Литво, будь вільною!)

 

звание и должность - слава великим военным!

 

Артиллерийский полк Гинзбурга неподчинился приказу подполковника, и замполита Иванова! (из донесения)!

 

Це ж треба таке придумати! Байка, розрахована, м"ягко кажучи, на дуже недалеких людей. П"ять тисяч п"яних німців, і герой-підполковник! Немеркнучий лик героя! Пані, чи то пан, Ви хоч раз п"яну толпу бачили? А чисельністю в кілька сотень? А в п"ять тисяч? А будинок КГБ явно не інваліди чи пенсіонери хотіли штурмувати. Одному з задніх рядів хватало пляшку з-під пива киданути, і толпу одинокі постріли не спинять. Розірвуть підполковника і будинок візьмуть, як взяли штазі.
Брехня! А Ви в це вірите? Шкода. Путін ще довго буде вашим президентом.

 

Дай-то Бог!