Ні коли не було проблемою що подарити....Дуже люблю це робити, це творчий пошук і цілий процес )). Просто підхожу до кожної людини індивідуально.... Бо буває що така ситуація життєва в людини,їй просто не до подарунків , а сказати соромиться.... питаю прямо чи потрібніше їй гроші. Ну і звичайно не мало важить моя платоспроможність... Згадалось як один хлопчина писав лист св.Миколаю)) . Миколаю, прошу тебе не даруй мені : шкарпетки,труси, светер, рукавиці.....я хочу музичний плеєр ))))..... отож мрії повинні здійснюватися, навіть якщо на це Миколаєві доведеться позичити грошей у Діда Мороза )
Вже другий допис із дивним останнім реченням. Категорично незгідна з таким. Ані з тим, що немовляті не дарувати "злежану енергію". Не розумію надто матеріялістичного ставлення до подарунків. Нехай і з індивідуальним підходом.
от-от-от. згоден з вами Лілю. коли я був малим, то за щастя було отримати цукерки-мандаринки-апельсинки-іграшки. ще можливо, якісь рукавички або щось з одягу. це було дійсно радість зранку або посеред ночі під подушкою у напівсонному стані знайти (або занюхати) такі файні подарунки. тепер же дітки замовляють таакеее.. а дехто й прямо каже, що Миколай має до всього ще й певну суму грошей принести. ну куди ж це годиться?
Цього тут у школах вчать. Але і батьки також не пасуть задніх, незалежно від країни. Я своєму Даркові чітко пояснюю, що хотіти багато неправильно. То він мені ще тиждень тому торочив, що хоче 5 подарунків і перераховував усе підряд, але вже вчора сказав, що хоче один подарунок, за що я його похвалила. Діти несвідомі ще, в чому сенс дарування, і зіпсути їх дуже легко. Надто легко. Ми стараємося дарувати і таке, що любить, і таке, що корисне, але не таке, що "всі мають". Мене колись батьки навчили, що бути як всі не надто цікаво, сподіваюся, що я свого малого теж зумію так навчити.
я любила щоб було багато яскравого, солоденького, цікавого... не любила практичних подарків на Миколая... ото раз знайшла шапку і рукавиці (вже троха старшенька була, років 9-10) і чуть не розплакалася... ще там книга була і нічого солодкого... ходжу зранку плачучи... батьки мене питають - "чого плачеш?" -Св. Миколай нічого солодкого не приніс! - Ну таке бути не може,йди добряче пошукай. Я там пошукала і найшла.. то для мене стільки радості було.... але всерівно троха братику молодшому заздрила.. у нього було купа іграшок, солодке, блискуче все...( 5 років тоді йому було)))) дійсно не від вартості подарунка залежить.. памятаю в 4-5 рочків мала таке захоплення від того що мені МИколай приніс цілий кульок, а найголовніше - ананас))) цікаву книжку, солодощі, іграшки... а коли через пару років приніс шубку, то з неї більше мама тішилася, а мені якось всерівно було))) і кітка тут ні при чому... памятаю був в мене казус з забобоном... у дуже відповідальний день довелося пару разів повернутися з-за порога додому... в зеркало не дивилася бо дуже спішила і переживала... з нервів сказала собі, що не вірю в забобони.. і мені тоді дуже пощастило.. тому...
Трохи не в тему (бо не від коханої людини подарунки), але про Миколая заговорили... Донька просить вже деякий час новий мобільний телефон. Має такий простенький, звонити можна. Але школа і дитячий соціум - то зло. Треба ж, щоб не гірший ніж у однокласників. З блютусами, іграми, камерою і т.п. І для чого восьмирічній дитині ті прибабахи? І от вона мене потішила: "Мамо, тобі не доведеться купувати мені новий телефон, бо я його в Миколая попросила!" Записку написала, на вікно поклала, все як треба. І то всьо в умовах фінансової кризи.
Діти вони ж і різного віку бувають....в плеєрі не бачу нічого злого тим паче що ним може користуватись кожен член сімї. В мене доня теж запрошує в Миколая ого го.... ну я так вважаю який би той соціум не був, тільки моє завдання донести до її свідомості що можна дітям її віку, і що згодиться подарувати Миколай... І тому якщо найти якісь не звичні розмальовки, засипати їх не просто мандаринами а мандаринами з листям ( такі теж продають) і допустимо оригінальними цукерками в коробках святкових....я знаю вона буде і здивована і рада . А щодо позичити в Діда Мороза грошей )))) то воно так буває, що інколи нема... але почуття рідних важливіші тих грошей тому і позичаю, роблю свято . Liliyah Romanova Ані з тим, що немовляті не дарувати "злежану енергію". Не розумію надто матеріялістичного ставлення до подарунків. Нехай і з індивідуальним підходом. ...... Не про матеріальність ідеться,а про те що на все є моменти чого можна а чого ні.... Про хрестини ....Дитинка маленька, чиста,ще янгол ... то невже не заслуговує на той урочистий день щоб прийти до неї не з речами дарованими ще раніше комусь......? Я просто не розумію такого, пишу бо стикалась з таким, де новонародженій дівчинці несла хресна костюмчики від племінників на хрестини..Це моя думка, але не осуд і не навязування комусь...кожен робить як хоче.
Миколай би такі дурниці не носив. Він носив подарунки якісні й мудрі. Не робіть Миколая комерційним, навіть, якщо доня отак хитрує. Я би пояснила, що Миколай знає, що вона краща і вища за такі дурниці. В такому віці якраз корисно.
В такому віці якраз корисно? Якщо дитина ще вірить в Миколая, я зроблю все можливе, щоб подарувати всі подарунки, які вона просить. Бо мої діти - заслужили на подарунки! Я мої теоретичні розмірковування про добро, красу і корисність - до дупи. Якщо грошей немає - тоді можна вигадувати різні пояснення, бали за "добрі діла", але псувати свято моралями не варто.
Та це несуттєво, насправді. Ті речі на пару тижнів будуть і так. Людина дає, що може. Мені би було байдуже, лежало чи ні. Мені й було байдуже. Хто що міг, те й приніс. Там важливі не подарунки, не хрестини опісля, а саме хрещення. І я була вдячна всім, хто з нами розділив ту радість. А в нас ще хрещення було під час Літургії. Тобто Миколай просто такий собі наївний дядечко, який роздає подарунки? Я би намагалася показати дитині, що Миколай це той, хто дбав про інших, і ділився з тими, хто потребують, а не гріб непотріб до хатів... Чим менше чогось є, тим більше дитина це цінує. Крім того, як можна не вірити в Миколая, якщо він був реальною історичною особою? Я своєму Даркові чітко стараюся диференціювати, що Санта Клаус - це казка й він не існує (сподіваюся, мені вчителі не будуть через це скарги писати ), а Миколай жив колись у містечкі Мірра й дарував людям розумні подарунки, а не всілякі дурниці... Вони і згодом будуть до того ж місця. Чого навчиш, те й матимеш. Є гроші, чи нема, це не привід для того, аби давати дітям матеріяльне, покинувши духовне. Що з тих дітей виросте? Пустий матеріялізм. Вони потім будуть на інших людей дивитися через те, який подарували їм подарунок, а не те, що в нього вкладали. Скільки забавок лежить, якими діти не бавляться? А скільки дитина дре книжок? У мого Дарка на рахунку хіба кілька надірваних випадково сторінок, але жодної знищеної книжки. Менше з тим, чого собі дітей навчите, тим вони вам і віддячать колись.
ну ще би бракувало, щоб Дарко у віці майже 6 років книжки дер! Але ефективнішим є спосіб виховання стимул-реакція. Поводився добре - маєш подарунок, поводився гірше -менший подарунок. А оболонка (історійки) - це вже як супутній матеріал, "обгортка від цукерки"., але не сама "чоколяда". А матеріальність... Нехай навчаться бути матеріалістами, це не зайшкодить. Може наші проблеми від надмірного ідеалізму? Згадалося: досягнеш більше добрим словом.... і револьвером, ніж самим добрим словом!
Бачте, у нас традиція така, що Миколай приносить подарунки навіть моїй бабусі, якій уже за 70. У тому то й справа, що Миколай би мав бути прикладом християнської любові та жертовності, а став наслідуванням комерційних дідів морозів та санта клаусів... Хе, якраз. Проблеми від матеріялізму, бо кожним керує власна дупа. На що працюємо? Не на унітаз? Так він книжки із тонкими сторінками з року (або й раніше, вже не пригадую, з року точно) "читає". І 6-ти йому ще немає. Грубі сторінки він не дуже й любить. Зацікавило. Дуже зацікавило. А помилки перед дітьми визнавати будеш? Бо виглядає мені, що ти з тих татів, що не помиляються.
На щастя перший подарунок придумала - French Press горнятко для мужа, можливо комусь з Ваших такий подарунок теж підійде в Білій Вороні великі знижки на ці горнята
і в 17 , і в 117... а до мого чоловіка Миколай в цьому році почав приходити три дня назад...і ось вже третій день і моє сонецко має вже третій подаруночок... і то в 25 років
А мій таке не хоче. Буду дарувати під подушку ортопедичну подушку... Або домашні капці. Хвантазія не працює.
купила нині велетенський білий банний халат. ну, хотів несподіванку - матиме (точніше про халат саме такої якості я багато вже чула, але ж не про БІЛИЙ) ну нічого - такого ще не було
А до мене, нажаль, Миколай не прийде... Зате я цього року є Миколаєм для свого синочка. Так хочеться подивитися в його щасливі оченятка, я йому стільки розповідаю про св.Миколая.