Зосередини завжди білили... Ззовні, якщо була мазанка - то білили, якщо обшита деревом, то ні. А таки крили хату соломою або очеретом
А на Черкащині - це просто чудо. Там всі хати однакові за розміром, стоять вздовж вулиці всі під однаковим кутом до дороги, всі білені, з однаковими голубими (де-не-де синіми чи зеленими) вуглами і обідками навколо вікон. Навесні, коли все цвіте, їхати Черкащиною одне задоволення.
Галичина, прошу пана, це не тільки пл.Ринок у Львові. Кам'яну, пересічний громадянин Австро-Угорщини чи Польщі, побудувати не міг. Через свій громадянський статус. Дерев'яні хати-зруби будували переважно в гірській місцевості. На рівнині хати ставили з дерева, т.з. рамної конструкції, і "штукатурили" глино-солом"яною сумішшю. А вже поверх білили.
На учениях под Яворовым воевали. Поехал на 66-м вечером за водкой. Заплутали. Часа в 3 ночи выехали к хутору. Приняли, объяснили куда ехать, дали на дорогу краюху хлеба с тмином и шкварок пакет. Душевные люди. Впервые для себя в их хате увидел стол с дырками размером с тарелку. Кто знает, зачем? Я ответ знаю.
Версія: шоб тарілки зі столу не падали, коли на полігоні гатить артилерія. (Європа!) ---------- Додано в 23:53 ---------- Попередній допис був написаний в 23:49 ---------- І шо, жодного Маркету?
Хата мого прадіда Дзюня,цій хаті вже коло ста років,вона стоїть до тепер. Хата моїх діда і баби по татовій лінії,вона май молодша. Хата моїх діда і баби по маминій лінії,побудована на початку 50-х. Спати в дерев"яних хатах одне задоволення,і ще дуже подобався запах вапна.
Ось. Волинь. Не хата, а таке щось - сарайчик. Але побілений. ---------- Додано в 12:26 ---------- Попередній допис був написаний в 12:23 ---------- А, взагалі на Волині більш деревяні хатинки