АААА, нарешті, робочий тиждень закінчився, попереду вихідні. Гілка створені для того, щоб ГОЛОСНО тішитись закінченням робочого тижня, хвалитись, як хто планує провести цей вечір і можна писати про плани на вихідні.
Я нині лекції відчитала, продуктів купила, налисників насмажила, а зараз буду до товаришки в гості напрошуватись. Якраз розпогодилось (уряяяя), а ще я своїх студентів цілих два дні бачити не буду, яка краса!!!
А я встала в пять утра (в субботу ), заварила чай из пакетика (на другое сил нет) и ненавижу своего кота, который веселой сытой сосиской бегает по квартире и хоть бы хны животине Планы на выходные: пахать, пока не запахаюсь в пашню окончательно
Я колись (коли був не жонатий) в пятницю в вечір like to go crazy.Ми з колєґами йшли в бар.Це переважно було десь в давнтавні (в Торонто) і пиво з токілою йшло як "діти до школи". І приходив до дому десь в суботу під ранок.Або міг взагалі не приходити....Появлявся десь в неділю. Деколи знайомилися з такими самими дівками , які теж любили попити токіли , курили , матюкалися і взагалі не мали ніяких комплексів.... Але часи минули ....сімейний затишок і спокійний вечір тепер мене більше приваблює.
бажаю всім гарних вихідних ! а сьогоднішній вечір п"ятниці й завтрашня субота взагалі є особливими для юдеїв. "Лешана това тикатеву ветихатему !" (хай все добре про вас буде записано на другий рік й печаткою скріплене !) дводенне свято Нового року слід відзначати як годиться, з усвідомленням, що Єврейський Б-г закінчив Творіння (нас з вами) й пустив його в світ. : можна з"їсти слайсик яблука з медом зі словами "Хай буде вгодно Тобі, Господь, Б-г наш і Б-г отців наших, дати нам добрий и солодкий новий рік!", можна фініки, гранати - як є. бажано баранячу або риб"ячу голову зі словами "Нехай вгодно буде Тобі, щоб ми цього року стали головами, а не хвостами !" ну, то хай ! Амінь. в мене на столі чорний хліб з українського магазину, рибка копчена звідти-ж й Red Stripe - Jamaican Lager. Кошерне ?.. а завтра святкування продовжуватимуться....
Работа=( А кот провинился фактом своего счастливого существования. Должен же быть кто-то виноват: мужа жалко, а кот в самый раз
Меняюсь работами не глядя, хочу тоже хотеть Кхм... Вы просто не знаете моего кота. Если бы Ваш кот нагло пил чай из вашей чашки, не обращая внимания на надвигающейся тапок, катался на шторах, по ночам с разгону прыгал Вам на кровать, скидывал (также по ночам) канцелярские приборы со стола на пол (а фигли вы спите, мне скучно!) и вопил, что Вы срочно не бросаете все ваши дела и не чешите его величество, желание угождать поутихло бы Ах, да, я забыла про любимую забаву - залезь на обеденный стол и ляг на нем спать или протиснись в тумбочку для белья и ляг спать на чистом белье. Еще можно чесать когти о новый диван и дорогой ковер - старые не канают=) Забыла добавить: иногда по утрам (часиков в 6) Вы будете просыпаться от того, что очень шершавым языком лижут Ваше лицо или, что страшнее, сидят на вашей голове (!!!), держат прядь ваших волос в зубах и смотрят на Вас такими невинными-невинными глазками, а в ухо "мяяяяууууууууу".
Ах, Привітна (можна так?). Вибачайте, що вчасно не відреагував на Вашу відповідь. просто сьогодні п"ятниця, заглянув - а там Ваше волання про допомогу. Ціле життя співісную з котами (улюблені домашні тварини). Можу відповідально ствердити: то такі ж особистості, як і люди. Кожен зі своїм характером, звичками, уподобаннями. І – головне – вони вважають себе рівнею з Вами. Коли народилась моя перша донька, на третій чи четвертий день окотилась і киця. Що ви думаєте? Щойно ми відвернулись на кілька хвилин, вона занесла своїх кошенят у колиску до нашої дитини і вляглась поруч їх годувати. У дружини звісно – істерика…(Ну, киці ми дали зрозуміти, що у нас не "спільна колиска"). А дитинка спить собі – хоч би що. Потім дружила з кошенятами, як з братиками і сестричками, а киця-мама, вилизуючи кошенят, і нашу доньку вмивала часом. О, вже чую дихання МАТРИЦІ: давайте -но я перенесу продовження розмови у відповідний розділ… (про братів менших)
ЦЯ п"ятниця - наближає до кінця четвертого тижня, відколи нога в гіпсі. Незважаючи на лікарняний, виконую хоч мінімум робочих обов"язків. Щоразу хтось з роботи заходить: проконсультуватись, підписати, написати відгук. Мушу відкласти поїздки (а я так люблю їздити! - навіть сам процес руху "Туди де нас нема"). Привчив співробітників отримувати за консультації вдячність у вигляді пива. Часом виникають непорозуміння з найдорожчою, коли консультацій забагато. Завтра субота. Мій друг, що зараз мешкає в Єрусалимі, піде до синагоги У неділю вранці дружина прийде вчасно до церкви, бо співає в хорі, заодно передасть від мене вітання баритонам. А я рахуватиму дні до "дємбєля", як порадив хірург, що наклав на мене гіпсові кайдани. Але зате маю повно часу, аби спілкуватись в НЕТІ: "слава ЛФ!"
"форумівцям слава!" а у мене щойно п'ятниця ранок - біжу на роботу... Як пише Ромко: треба терпіти...