Пишу великий пост як окрему тему, бо явище для нас зовсім нове. Віднедавна влада Львова активно, наскільки це можливо, розвиває в місті велоінфраструктуру та просуває велосипед як вид міського транспорту. Такими є світові тренди у розвитку міст і приємно, що Львів намагається від них не відставати. І разом з тим все частіше проявляється нове протистояння. Велосипедисти проти автомобілістів давній холівар, ще більш давній пішоходи проти автомобілістів. Але віднедавна посилюється напруженість між велосипедистами і пішоходами. Чому? Я бачу декілька причин. 1. Новизна. Люди не завжди розуміють, що ця смужка асфальту чи плитки - це велодоріжка. Ходять по них, чим викликають праведний гнів двоколісних. 2. Безкультур"я, рагульський менталітет. Нажаль, наш народ часто не здатен думати про людей навколо, свій район, своє місто чи про завтрашній день, а обмежується виключно власним інтересом в даний момент. Йду по доріжчі, ну бо так хочу, а цей на ровері - не трамвай, об"їде. Те ж саме стосується і велосипедистів, які часто гасають тротуарами, порушують ПДР, збивають пішоходів навіть на їхній території. 3. Роздовбані тротуари. Якщо дороги ще так-сяк ремонтують з якоюсь періодичністю, латають ями або й капітально, то словосполучення "ремонт тротуару" у нас звучить екзотично. Більшість тротуарів як проклали колись давно, так з того часу ніхто й не ремонтував. Особливо плачевна ситуація у спальних районах, ноги можна поламати, а після дощу багато де пройти нереально через калюжі і болото. Тому природньо, що люди хочуть ходити по рівному. 4. Ревнощі. Так, хіба вам не здається, що велосипедисти зараз у фаворі у міської влади? Все для них коханих! І доріжки їм, і пропаганда всяка, і мер на ровері засвітився. І це все заради купки диваків, які складають навряд чи пів процента населення міста! Заводи стоять, а їм роверисти! Поки мені не буде рівного тротуару, я буду ходити зі своєю дитиною по рівній велодоріжці, а як хтось мене зачепить, поламаю ноги! Це реальні коментарі, які я бачив у Фейсбуку в черговому холіварі щодо пішоходів на велодоріжках. 5. Екзотика. Велосипедистів стає більше, але їх все ще мало. І я навряд чи помилюся, якщо скажу, що більшість із них не користуються ровером як транспортним засобом, а як спортивним знаряддям для підтримки форми, для велопрогулянок у вільний час. На роботу громадським транспортом чи автом, а вже після роботи можна сісти на ровер і прокататись. Тобто ровер, це якщо не розкіш, то якась "блаж", забавка, без того можна й обійтися. От нєфіг людині робити, поїхала кататись. Все написане вище зміниться, коли зміниться саме ставлення до велосипеда і коли кількість людей на велосипедах переросте за певну критичну масу, з якою вже неможливо буде не рахуватися.
А я абсолютно спокійно ставлюся до велосипедистів, по їх велодоріжках ніколи не ходжу, навіть по тій же роздовбаній Науковій (маю на увазі тротуар), єдине, що не терплю, коли деякі екстремали на роверах на повній швидкості несуться в місцях великого скупчення людей безпосередньо по тротуару. Хоч я і не маю ровера, але мені дуже імпонує, що Львів стає європейським містом в плані велодоріжок - а зростання їх кількості у моєму районі наштовхує періодично на думку придбати і собі простенький ровер та їздити до праці, в супермаркет і т.д. (стримує хіба питання транспортування того ровера на 8 поверх). І реально по Науковій, Стрийській набагато більше людей бачу на роверах, ніж раніше. Звісно, якби ще і тротуари для пішоходів підправили, то було б узагалі супер, але не все одразу.
є там місця й такі, згоден, але є й такі, де тротуар рівний а то й взагалі новенький, тим не менше, народ вибирає саме велодоріжку. Взагалі, коли ця проблема почала вспливати, то комунальники згадали, що існують тротуари, які варто було б тримати в належному стані. Поволі починають то там, то там ремонтувати. А на проспекті Свободи? Там гладенька мармурова плитка! Але ні, всі ходять велодоріжкою
знову ж таки, коли назбирується "критична маса", біля будинків облаштовуються велостійки, навіть накриті, де можна причепити ровер. Я тягаю свій всього на другий поверх, але при цьому з сусідом днями вже почали подумувати, що було б добре у подвір"ї поставити велостійку. Гадаю, коли хоча б третина квартир роверизуються, можна буде піднімати це питання.
Як на мене, раз вже так активно роблять доріжки, то хай би так влада проводила і лікбез, що таке велодоріжка і з чим її їдять. В нас люди звикли, що їм все в голову треба вдовбувати. Тут має бути і соціальна реклама на бігбордах, і відеоролики, і буклети в скриньки (он на вибори вічно купу макуларути некорисної друкують-той папір та в правильне русло) і в школах дітям обов"язково розказувати. Має бути інформування населення. Головне не боятися зробити зауваження такому рагулю. Виховувати кожного - від малого до великого. Бо звиклося до позиції "моя хата скраю, буду робити так, лиш би мені було добре, а всіх інших в носі маю". Треба тому рагулю в очі тикати, бо ж сам він не прозріє. Ну не така вже й екзотика. Щоранку, тьопаючи пішки через Сихівський міст, бачу чимало роверистів, які їдуть в напрямку центру (причому по них видно, що не кататися виїхали, а їдуть власне на роботу). І, як на мене, йде тенденція до їхнього збільшення. Скажу щодо себе - раніше я теж ходила по велодоріжкам sorry:каюся, то було на проспекті Свободи і я поняття не мала, що то велодоріжка). Але власне завдяки почерпнутій в інеті інформації і участі в Дайте пройти змогла позбавитися цієї шкідливої звички.
Я теж раз в житті пройшлася по велодоріжці То було років 5 чи 6 тому у Відні -у Львові на той час ще, мабуть, жодної велодоріжки не було, я й поняття не мала, що це і як виглядає Роверист мені посигналив, а знайома пояснила, що я йду по його території і заважаю руху і що широчезного тротуару для пішоходів цілком достатньо, щоб не заважати іншим Я себе відчула селом без сільради, лєцтим неуком, ступідом і рагуліндою І з того моменту я по велодоріжках - ні ногою
Гнів - вина того, хто гнівається. Мало б викликати розуміння і бажання пояснити... І шо з менталітетом робити? Родитися наново в іншому суспільстві? Реальна проблема. Біда в тому, що у нас права рука не знає що робить ліва. Пасувало би робити тротуари і велодоріжки паралельно, але ... Не було там аж таких коментарів. Проблема вигадана, суто віртуальна, існує тільки в одній групі на ФБ... Оце такі да. Висновок - пощастить роверистам наступного покоління, яке не буде екзотикою і (хочеться вірити) не такий рагульський буде менталітет. ---------- Додано в 17:45 ---------- Попередній допис був написаний в 17:30 ---------- Так власне що мало би бути все одразу і зникли б підстави до холіварів. Бо є закон, який дозволяє пішоходам ходити велодоріжкою, якщо тротуар в незадовільному стані. А так - дискусії про різні ситуації у Фейсбуку змішуються, і вже не розумієш, де йдеться про Наукову з розбитими тротуарами, де про Стрийську, де про центр і враження, ніби є холівар, про який пише Мартіні. А насправді є низка ситуацій, де пішоходи уникають розбитих тротуарів (поводяться в межах закону та етики), і низка ситуацій, де нема причин виходити на доріжку (рагулізм, менталітет і теде).
я процитував майже дослівно, кілька тижнів тому було щодня переконуюся на власній шкурі, що зовсім не віртуальна і ніяк не вигадана. Проїдьтеся ровером по Науковій, по Липинського. На Стрийській людей майже нема на велодоріжці, бо вона сильно віддалена від будинків і прибудинкових територій, там така специфіка мікрорайону, багато відкритого простору, а сама доріжка не прилягає до тротуару. І навіть при цьому знаходяться любителі свіженького асфальту бо це найбільша група, де обговорюються питання розвитку міської інфраструктури, трансформації міського простору під людей.
Власне, велодоріжки на Стрийській, Науковій та Липинського робилися за грантові гроші, відповідно кошти були передбачені виключно на них. Інша річ, що влада вчасно не зорієнтувалася і не почала паралельно робити ремонт хідників (була минулого тижня на Науковій, то там зарухалися, латають і хідники). То ви просто не всі коментарі читаєте, Бамбуче І про поламані ноги теж було.
Я перестав читати після того, як роверисти почали підтримувати хлопця, який обзивав жінок і пропонував давити дітей у колясках, якщо вони опиняться на велодоріжці.
Вот-вот. Я кілька разів лапав себе на думці шо йду по Науковій по велодоріжці. Сходив на тротуар з шойно викладеної квадратної плитки. Але іду далі, задумуюся і чисто на автоматі знову виходжу на велодоріжку бюо вона рівна і асфальтова, а та нова плитка положена жутко криво і полюбомму підошвам дискомфортно. Вже аж напроти НИИРТИ там де тротуар асфаальтовий і менш-більш рівний вже такого не виникає.
Треба його ше купити і згадати як то робиться. ЗІ. Тому і привчаю себе не ходити по дорожках бо ж сам там їздити збираюся.
Кажуть, раз навчившись їздити ровером, неможливо забути, записується на "корочку" так само як мова чи як вміння ходити
Та во власне шо то мене і стрьомає шо я чисто на автоматі не задумуючись можу колись когось "підрізати". Взагалі глупство зробили. Треба було робити і тротуар і доріжку асфальтованими і не було б такої проблеми. Мені молодому ше не критично, а мама моя вже в віці і має проблеми з ногами то вона вже давно старається ходити не по наших поламаних тротуарах, а по краю проїжджої. Благо в Винниках машин не так багато і то не критично ходити по дорозі.
Так само можна сказати про тих, хто виходить на проїжджу частину, навіть на пішохідний перехід. Що робити - вчитися літати?