На львівських журналістів завели ще одну справу 23 червня 2010, 13:04 Написати коментар 1 Версія для друку Проти журналiстiв лвівської газети «Експрес» порушили кримiнальну справу. Про це заявив речник обласного управлiння мiлiцiї Денис Харчук, повідомили у редакції видання. «Дiйсно, така справа є, порушена за статтею 358 Кримінального кодексу. А що ви хочете? Ваш журналiст у всьому зiзнався, вiд адвоката вiдмовився, обвинувачення пiдписав. Справа вже у прокуратурi, i невдовзi буде передана до суду», - сказав Харчук. Підставою для відкриття справи, за словами представників видання, став журналістський експеримент, у ході якого репортери «Експресу» купували талони технiчного огляду. «Пiд час розслiдування ми купили не один й, навiть, не два талони технiчного огляду пiд конкретнi номери рiзних автiвок. Цiна була такою ж, iнколи з рiзницею у 50-100 гривень (залежно вiд марки автомобiля), як i мала би бути при наявностi нормального продажу не пiд примiщенням, а в примiщеннi держустанови МРЕО», - розповів журналiст Олександр Мартинець. За його словами, талони технiчного огляду журналісти купували «пiд порогом й на порозi МРЕО, купляли на ринках». «Їх приносили нам i у кав'ярнi. Все вiдбувалося швидко. За один день. Та найцiкавiше, люди, якi продавали нам цi талони i, якi не пiдозрювали, що їх вiдслiдковують журналiсти, завжди йшли в одному й тому ж напрямку.. до стiн МРЕО. Нiяких станцiй дiагностування авто. Нiяких медоглядiв. Все швидко i за грошi», - розповів журналіст. Він також заявив, що його не ознайомили з постановою про порушення кримінальної справи. «Нiхто не знайомив мене з обвинуваченням. Ми увесь цей час чекали, як використає мiлiцiя фактаж, що ми надали. Ми готовi були допомогти слiдству, ми знаємо людей, якi торгують техталонами. Ми вiрили, що пояснення допоможуть мiлiцiї розкрити злочин скоєнний проти багатьох тисяч водiїв», - сказав Мартинець. За фактом публікації редакція офіційно звернулася до керівництва МВС та прокуратури з проханням порушити кримінальну справу і покарати винних в організації «масштабного незаконного продажу техталонів», пише Українська правда.
Вряд ли журналистам, что-то грозит серьёзное ..., но вот сами окажутся в полном дерьме и волну подымут против себя... Какие там, всё-таки, денбилы работают... Даже грустно становится... и эти люди нам ...
Які переслідування? Експрес вже надоїв примітивними статейками: про ДАІ, про лексусового прокурора і т.д. Заказуха, Експрес своїми руками веде чужу цікаву гру, а люди читають і думають, які всі погані, а експрес який добрий.
Давно пора було вже, зважаючи на то ЩО вони пишуть і ЯК вони пишуть.... Думають що якшо журналюги то можна дозволяти собі писати такий бруд, вже смішно навіть.
Думки головних редакторів львівських ЗМІ щодо ситуації з Експресом. З Телекритики хотіли почути слова співчуття до Починка, а почули протилежне: осуд і критику дій журналістів Експресу. Здається тепер конфлікт буде вичерпано Микола Савельєв, «Ратуша»: - Ми не писали про «Експрес», і причин цьому декілька. Насамперед, я вважаю, що корені цього конфлікту лежать зовсім не там, де показують обидві сторони. По-друге, цей конфлікт має дуже мало відношення до свободи слова. Це все одно, що я зайшов у тролейбус, почав якусь агітацію, мене побили - і я тепер кажу, що мене побили за свободу слова. До того ж, що одна, що друга сторона не кажуть усієї правди. З одного боку, є керівництво газети «Експрес», яке використовує в своїй боротьбі як співробітників видання, так і власне газету, з іншого - є кілька багатих людей на Львівщині, органи прокуратури і податкова, які тиснуть на свої важелі. Декого втягнуто в цей конфлікт не по власній волі. Та й методи боротьби здаються мені неприйнятними. Як на мене, це суто з'ясування бізнес-стосунків, у якому чомусь використовується термін «боротьба за свободу слова». Корінь цього конфлікту - земля, на якій стоїть будинок Ігоря Починка, який чомусь називається «рекреаційний центр журналістів». Ну і все, що довкола землі: вмотивованість отримання документів на землю, порушення кримінальної справи, залучення силових структур і публікація кількох статей, які, на мою думку, мають радше емоційний характер. Я маю на увазі статті в «Експресі», а також - антистатті в інших газетах і на сайтах, які взяли сторону чи міліції, чи податкової, чи судді. Частина цих публікацій були, на мою думку, заангажовані. Тобто якщо коротко переказувати історію газети «Експрес», то головні сюжети - це отримання земельної ділянки і несплата податків. А цинізм ситуації в тому, що газета, її колектив і створення громадської думки стосовно того, що причиною конфлікту є не бізнес, а утиски свободи слова, виявилися інструментами в цій боротьбі. Більше того, «Експрес» постарався своєю боротьбою додати максимального дискомфорту іншим: от я не розумію, який стосунок до того всього мав потяг і його пасажири, до якого приковувалися експресівці, водії машин на трасі, яку вони перекривали? При чому ці люди до того, вмотивовано чи невмотивовано комусь було виділено земельну ділянку і що було порушено кримінальну справу стосовно несплати податків? Врешті-решт, завважте, податки ж було сплачено, що підтверджує, що підстава для зацікавлення з боку податкової міліції принаймні була. Єдине, звісно, незрозуміло, чому це за податки за 2005-2006 роки взялися лише тепер. Це були інтереси держави чи просто податкову хтось «попросив» щось пошукати на газету «Експрес»? Очевидно, що тут з якого боку не візьму - все далеко не чисто. Як у редактора, в цій ситуації в мене найбільшу настороженість викликає передовсім те, що в публікаціях «Експресу» про себе дуже мало фактажу і дуже багато емоцій. Видавання бажаного за дійсне, підтасовка фактів, відсутність збалансованості в поданні інформації. Власне, в одній із публікацій було сказано приблизно таке: нашу газету обстріляли, це могла бути міліція, генералу, що її очолює, ми б радили застрілитись. Але ж це параноя! А того нещасного діда, якого втягнули в конфлікт, мені просто шкода. Власне, це й стало підставою того, що ми публічно не висловлювалися ні за, ні проти. Якщо ти виступиш на боці прокуратури чи податкової, тебе можуть звинуватити в підриві корпоративних інтересів. А ще ми досить давно знайомі з Починком, колись працювали разом. Я теж колись брав участь в акції протесту газети «Експрес» «Хвиля свободи» (2000-й рік) - ми чесно голодували, коли суд за якусь маленьку публікацію, рецензію на музичний твір, наказав стягнути з видання 150 тисяч гривень. Це були страшні гроші. І газета боролася за свої права - було поставлено барикади, організовано наметове містечко. Це дало результат: рішення суду було скасовано. Тоді це було вмотивоване протистояння. Тепер же, коли виник, на мою думку, конфлікт бізнес-інтересів, «Експрес» вирішив застосувати подібні методи. Але це вже зовсім не та пісня! Я боюся, що коли методи, що використовують обидві сторони, випливуть на поверхню, тінь може впасти на всіх журналістів і у Львові, і в Україні загалом. Скажуть: «А, так ви ж не за свободу слова! Ви ж за 2,5 млн несплачених податків і за три ділянки землі, які Починок об'єднав в одну і назвав це "рекреаційним центром"!». http://www.telekritika.ua/drukovani-zmi-region/2010-08-03/54786 Без власних коментарів.
10000%! Теж мені сенсація.. Ніби ніхто про це не знає, а тут вони очі людям відкрили на сувору правду життя. Зрозуміло, що газета набиває собі рейтинги, а ще більше - тим, що от "ми такі бідні, борці за правду.. страждаємо". Тільки б автори не були 6-ми в чужих розкладах. Грозить-не грозить, а по кабінетах їх трохи таскають.
