Освітній процес Болонський, чи ОБЛОМонський ?

СоціоГлисти як завжди брешуть та навіть скопіювати добре не можуть !
От ще один ( цвях їм останній у гроб ) доказ тому!
--------------------------------------------------------------------------
Cтудентам невідомі принципи Болонського процесу, Або правда про вступні іспити на 5 курс у європейських зобов’язаннях.
Четвер, 22 березня, 2007
Тетяна Яцків, голова Комітету підтримки студентського самоврядування, експерт для „Громадського порталу Львова”.

14 березня 2007 року львівські студенти розпочали акцію протесту щодо запровадження вступних іспитів на 5 курс навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста та магістра.

Такі іспити запроваджено новими Умовами прийому до вищих навчальних закладів України, затвердженими Наказом Міністерства освіти та науки від 2 лютого 2007 року №84. Вони передбачають, що „прийом до вищих навчальних закладів на всі освітньо-професійні програми підготовки молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста, магістра здійснюється на підставі результатів вступних випробувань незалежно від форми власності вищого навчального закладу та джерел фінансування навчання”.

Студенти та депутати Львівської обласної ради намагалися переконати керівника департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України Ярослава Болюбаша під час його перебування у місті. Серед аргументів, які називали студенти є такі: з платниками укладені договори строком на 5 років; студентам під час вступу було невідомо, що вони змушені вступати на 5 курс навчання, а нормативно-правові акти не мають зворотної сили щодо погіршення статусу особи; після завершення чотирьох курсів навчання вони не зможуть повноцінно працевлаштуватися; запровадження іспитів породжуватиме корупцію тощо.

Усі аргументи Міністерства освіти і науки України зводяться до того, що запровадження вступних іспитів на 5 курс навчання є вимогою Болонського процесу, учасницею якого є наша держава.

Не так давно органи влади переконували, що внесення змін до Закону України „Про вищу освіту” щодо обов’язкового відпрацювання трьох років на державу студентами-бюджетниками є також вимогою Болонського процесу. Також для того, щоб прозвітуватися на черговій конференції міністрів вищої освіти, зміни передбачали декларативні гасла щодо студентського самоврядування в Україні. Проте, враховуючи те, що на той час існували ще два законопроекти про студентське самоврядування, було багато пропозицій експертів та громадськості, студентські та молодіжні лідери домоглися того, що Президент ветував цей Закон.

Незважаючи на це, Звіт Міністерства освіти і науки України про впровадження Болонського процесу містить пункт 5, у якому Міністерство стверджує, що відповідно до прийнятих змін до Закону „Про вищу освіту” студентське самоврядування уже має реальні права брати участь у вчених радах, у вирішенні питань навчального процесу та надає згоду на відрахування студентів тощо. (див. Ukraine National Report, http://www.dfes.gov.uk/bologna/index.cfm?fuseaction=docs.list&DocCategoryID=17&StartRow=61 ).

Сьогоднішня ситуація із запровадженням іспитів на 5 курс пояснюється також вимогами Болонського процесу. Проте такої вимоги у жодному документі Болонського процесу немає. Як і немає багатьох інших. Наприклад, таких сумнозвісних впровадження тестування єдиною формою оцінки знань. У час запровадження таких новацій у квітні 2006 року учасники круглого столу „Студентське самоврядування і Болонський процес: досвід Польщі та України” з’ясовували у представників Студентського Парламенту Республіки Польща, студентського самоврядування Вроцлавської Політехніки та Університету питання „Чи усі модулі перевіряються за допомогою тестів?”. І яке викликала здивування у львівських представників інформація про те, що у Польщі тестування є додатковою формою перевірки знань студентів поряд із усними іспитами, творчими завданнями тощо, а застосування тестування із гуманітарних дисциплін є абсурдним.

Отож дивує манера горе-реформаторів читати і трактувати документи Болонського процесу. Складається враження, що вони зацікавлені у тому, щоб ставлення у студентів до процесу було негативним.

Насправді процес не передбачає запровадження вступних іспитів. Він обстоює встановлення трирівневої структури „бакалавр-магістр-доктор наук”. У нас же продовжує існувати освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста, заклади вищої освіти І-ІІ рівнів акредитації, аспірантура, а також ступінь кандидата наук. Таким чином, схема в Україні виглядає: „молодший спеціаліст – бакалавр – спеціаліст чи магістр – аспірант – кандидат наук – доктор наук”. Невже проблему створення трирівневої структури освітньо-кваліфікаційних рівнів можуть вирішити лише одні вступні іспити на 5 курс навчання?

Чи справді „бояться” протестуючі студенти лише перевірки знань на вступних іспитах? Міністерство освіти і науки розпочало інформаційну кампанію, яка спрямована на створення в студентства інших областей України та ЗМІ переконання, що львівські студенти протестують, оскільки вони „бояться” вступних іспитів на 5 курс.

Студенти навчаються у ВНЗ лише для того, щоб згодом бути повноцінно працевлаштованим. Однак із освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра вони не зможуть цього зробити, оскільки в Україні ні роботодавцями ні спільнотою бакалавр не визнається особою із завершеною вищою освітою.

Саме ж Міністерство освіти у Звіті про впровадження Болонського процесу зазначило, що лише 14 % студентів-бакалаврів працевлаштувалося.

Чи є метою Болонського процесу створення ситуації, коли 86 % бакалаврів стануть безробітними, а місце у магістратурі буде на „вагу золота”?

Така горе-практика уже є в інших державах. Європейська Асоціація Студентських Спілок (ESIB) опублікувала результати моніторингу порушень впровадження процесу під назвою „Чорна книга Болонського процесу”.

Асоціація зазначає, що однією із важливих проблем впровадження трирівневої структури є те, що держави не працюють із тим, щоб роботодавці ставилися до бакалаврів як до осіб із завершеною вищою освітою. Кількість місць у магістратурі обмежується. Самі ж держави, наприклад Македонія, порушують встановлені правила. Зокрема передбачають, що лише магістри допускаються до складання іспитів на посади державних службовців чи адвокатів, що стає перешкодою для здійснення юридичної практики бакалаврами. В Естонії, як зазначає ESIB, впровадження вступних іспитів на другий рівень вищої освіти та зменшення кількості бюджетних місць спричинило те, що студенти змушені за будь-яку ціну завершувати навчання. Така ситуація, як і в Україні, склалася через те, що ці заходи органи освіти здійснили без відповідного пристосування навчальних програм бакалавра до ринку праці. Також роботодавці не сприймають в Естонії рівень бакалавра як повну університетську освіту.

Однак представники органів влади вочевидь не досліджують процес в інших державах, моніторинги та видання консультативних органів Болонського процесу, а беруть на себе ініціативу самостійного впровадження заходів без залучення громадськості, студентів та ВНЗ.

Слід також врахувати ту обставину, що диплом європейського зразка студенти сьогоднішніх п’ятих-четвертих курсів не отримають. Тому такі поспіхи із запровадженням вступних іспитів на 5 курс навряд чи можна пояснити палким прагненням, щоб європейський простір вищої освіти був відкритим для протестуючих студентів.

Варто уже давно зрозуміти, що створення європейського простору вищої освіти – це справді процес. Заходи, які потрібні для впровадження Болонського процесу, вимагають наявності логічної та обґрунтованої програми, яка була б розроблена не лише органами освіти, а за участю студентів, громадських організацій, засобів масової інформації та інших елементів громадянського суспільства. Саме такі вимоги впровадження Болонського процесу висуваються в його документах.

Прийняття поспішних, однобічних рішень та змін свідчить про чергове бажання лише прозвітувати на конференції міністрів вищої освіти, яка відбудеться навесні цього року у Лондоні. Проте чи свідчать вони про реальне прагнення керівництва органу освіти належно виконувати свої професійні обов’язки та європейські зобов’язання?

 

Відповідь: Освітній процес Болонський, чи ОБЛОМонський ?

Кому як, а викладачам каса.
Воно то добре перевіряти знання ... але коли ідуть курсові іспити, потім державні, а потім ще вступні по предметам які вчили на 1-2 курсі ... Як там у спартанців ? Не придатних з гір ?

Додано через 32 секунди
А ще один нюанс студентів ЛНУ ... договір то укладено на 5 років, а тут бац ... виходить, що фактично тільки на 4.