Олег Соскін: «Королевська назвалася «Україна – Вперед!». А чому не «Україна – В зад!»

Вголосу розповів економіст, політолог, директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін.Ви відомий в Україні політолог, політик, економіст, науковець. Але постійно критикуєте владу – чи не виникало бажання у Вас попрацювати реально у владі, допомогти Україні не лише словом, а й ділом?
Я двічі був дуже близьким радником у Кучми – і коли він був прем’єром, і коли він був президентом. Спочатку я був радником у Кравчука. І один мене зрадив, і другий зрадив, при чому у нахабних формах. Вони мене зрадили ідеологічно, я вже не кажу про кар’єру і невиконані домовленості. Кучма вперше зрадив тоді, коли був прем’єром.
А в чому полягала суть зради?
Зрада полягала в тому, що він світоглядно казав, що буде будувати сучасну європейську Україну, модерну Україну, Україну для всіх, а не для якихось багатих груп. Це ж декларував Кравчук. Коли ці 6 місяців надзвичайних повноважень добігли кінця, Кучма раптом сказав нам дати йому наше бачення подальшого розвитку держави. Я і сформував йому бачення – це було прообразом тієї моделі, яку я розробив і зараз обстоюю – це модель народного капіталізму, середнього класу, місцевого самоврядування, розвитку громадянського суспільства, дрібної і середньої національної буржуазії, свободи слова, вибору, зменшення етатизму тобто ролі держави. От я йому написав цю першу модель.
Яка була його реакція?
Моя модель була першою. А другу модель йому вималював Табачник, Осика, Видрін, Суслов, Рижов. Моя модель отримала назву «піраній», а їхня модель – «акул». Кучма вибрав їхну модель і сказав, що «Соскін штовхає мене на авантюру». Він так казав, бо я виступав за ліквідацію податкової адміністрації в її тодішньому вигляді, за зменшення податкового тиску. Але це були тільки початки. Кучма сказав, що я його зрадив, і тоді я пішов від нього. А він прийняв другу модель. І основою тієї моделлі став закон про промислово-фінансові групи. Він і заклав витоки існуючої сьогодні в Україні кланово-корпоративної моделі.
Але ж через кланові моделі пройшли всі держави?
Не всі. Польща не пройшла, Фінляндія не пройшла.
Але інші держави Європи пройшли?
Великі: Франція, Німеччина. Але для цього був відповідний період.
А США?
Штати ми не беремо. Бо чому тоді не взяти Ботсвану, Чад, Гватемалу? Сполучені Штати і Україна – це дві різні галактики, тому їх не треба взагалі порівнювати. Ми – національна країна, а вони є штучно утворена країна; вони є світова країна, наддержава, яка формувалася як сучасна імперія, а ми не були імперією, ми були колонією. Це неспівмірні речі.
Тоді заклалося моє бачення процесу. Проте, коли Кучмі було важко, він знову мене покликав. Це було перед його другими виборами. Я зробив тоді величезну помилку. Тоді якраз був перший обвал гривні, була потужна криза. І я, думаючи, що поступаю як патріот, пішов до Кучми. Я забув всю народну мудрість, що «горбатого тільки могила виправить», що «скільки вовка не годуй, він все одно до лісу дивиться», що хижака не можна зробити травоїдним. Але я пішов до Кучми. І не я один пішов. І Слава Стецько з КУНу тоді підтримувала його, і Народний Рух Чорновола тоді лояльно до нього поставився. Кучма всім обіцяв, що він стане новим Кучмою.
Це не було спеціально, штучно зроблено?
Було. Вже потім я зрозумів, що було, що це все було продумано, що це був надзвичайно жахливий вовчий задум, коли вовки одягли овечі шкури. Але це потім стало зрозуміли, коли вбили Чорновола, коли розгромили націонал-демократичні партії і рухи. Але тоді ми фактично своїми руками витворили Кучму.
Тоді відповідальність частково і на вас лежить.
Лежить, а що робити. Ми ж думали, що ми виховаємо з нього майже Володимира Рівноапостольного.
А в чому полягало це творення Кучми?
Що він стане європейським політиком. Він це обіцяв.
Тобто ви хотіли повернутися до тих обіцянок, які він давав перед першим терміном?
Так, я в це повірив. Для мене, як для об’єктивного економіста, було очевидно, що людина мала зрозуміти, що той шлях довів його до прірви.
І ми його звідти дістали, ми його відмили, ми його вивели на другий термін і зробили з нього президента. При чому робили його не просто як фігуру, ми робили його як політичного лідера. Ми під нього сформували відповідний політичний блок – наш президент Кучма. І тому, якщо перший раз зрада була на особистому рівні, то другий раз він нас зрадив політико-ідеологічно, він нас системно і філософськи зрадив. І вже тоді прощення йому не було. Ми це зрозуміли, коли він став президентом, коли він зробив ставку на Пінчука, коли Пінчук став його зятьком, коли через нього пішли всі фінансові потоки. Тоді він визначився – для нього Московія з Кремлем знову стали єдиним світлом у віконці. Він зробив тоді ставку ще й на Лукашенка. І ми зрозуміли, що це не іграшки, що це системна світоглядна зрада.
Пане Олеже, а чи є мірило зради: більша, менша зрада? Хто зрадив більше - Ющенко, Кучма?
Якщо більше, то Ющенко, тому що він йшов як свій. З самого початку ми розуміли, що Кучма все таки чужий. Він був двічі членом політбюро компартії України ще за часів Брєжнєва в 1980-х роках.
Але у вас теж є досвід перебування в компартії.
Так, тому я для себе визначився. Я створював демплатформу в компартії України. Я ніколи цього не приховував. Кушнарьов, я, Філенко, Хмілько, Полохало – ми робили демплатформу. При чому я робив її у вищій партійній школі – фактично зсередини розкладав бастіон. І не жалкую про це. Але я розумів, що це був шлях моєї еволюції.

І ми розуміли, що Кучма, як секретар парткому, вийшов звідти. А Ющенка я бачив, як кажуть, ще відколи він молоденький був. Я його знав з 1992-1993 років. Він ще був в банку «Україна». Він в той час ще всім захоплювався. Здавалося, що з нього вийде щось путнє, коли ми його вирощували. Але от така гидотина виросла. Було маленьке рожеве красиве поросятко, а виріс великий кнур. Але вже що виросло, те і виросло. Потім, коли він нас зрадив, це було просто шоком, бо ми вважали, що він свій, що він зрадити не може.
Цих ми розуміли – Кравчук, Кучма. З ними все було більш менш зрозуміло – прагматизм, раціоналізм. Просто ми думали, що вони як раціональні прагматики, як об’єктивісти будуть діяти так, як Бразаускас діяв, як в Естонії діяли. Ми виходили з того, що вони розуміли, що Радянський союз як імперія розвалилася. І вони мали б діяти в рамках тої титульної нації, яка живе на цій території. А виявилося, що вони теж не змогли піднятися. В них хребти були зламані.
А от щодо Ющенка ми думали, що це свій продукт, який вже на рівні коду крові буде служити Україні. А воно виявилося ще гидотніше, ніж ці прагматики партноменклатурні.
Проблема була тільки в Ющенкові, чи і в оточенні?
Ні, проблема в першу чергу в Ющенкові. Оточення обирає людина. Вона сама обирає оточення. Свиня сама шукає своє болото, а не болото свиню.
Пане Олеже, але наш теперішній президент має гарне оточення: той же українець Порошенко, інші мудрі і цікаві люди. Тому питання – чи не хочете допомогти цій владі?
Цій владі взагалі не можна допомагати. Я вважаю, що якщо людина має певні моральні і духовні засади, вона з цією владою – з Януковичем, з «єнакіївською медузою» – не повинна навіть близько знаходитися.
Чому? Тому що їх філософія – це філософія, яка має навіть не правила.
Понятія?
Так, понятія. Понятія общака і понятія банди – це кругова і кровава порука. Отже, тебе приймають у цю банду тільки тоді, коли ти пройшов через кров і через омерту – змову мовчання. Коли ти підписався і сказав, що ти прийняв їхнє кредо життя. А їхнє кредо життя – вбий, пограбуй, знищи і забери.
А вони кликали вас до співпраці? Були пропозиції від сьогоднішнього владного режиму?
Я ж в свій час, в 1994-95-хх роках очолив Ліберальну партію, я її реанімував. І моїм другом був покійний народний депутат Женя Щербань. Як кажуть, тоді ні Януковича, ні Ахметова, ні Юри Іванющенка навіть в проекті не було, а ми вже були. І в принципі, як би там не було, я вважаю, що я є одним із достатньо серйозних моральних лідерів донецької інтелектуальної еліти.
Тоді чий вони проект?
Вони проект по суті старої місцевої донецької компартійної номенклатури, КДБ, і бандитських груп, донецьких злодіїв у законі.
Ви кажете, що вони проект КДБ. Але ж знаємо відношення полковника ФСБ колишнього-теперішнього-вічного президента Путіна до нашого президента.
Він зрадив. Іграшка, знаряддя вийшло з під контролю. Знаковим було те, що Путін відмовився від цукерки. Його лялька, його голем вирішив господаря пригостити цукеркою, при чому при людях. Ви що, це взагалі щось шалене!
Але ж Мєдвєдєв взяв цукерку?
Це теж лялька. Ляльці з лялькою нормально. Це не порушує ієрархію. Ієрархія була порушена нахабно. Янукович порушив всі ієрархічні догмати, це навіть не правила гри.
Ще в часи, коли він сидів у в’язницях, брати участь в Монако у так званих перегонах було неможливо, неможливо було виїхати в 70-ті роки з Союзу. Тим паче, маючи кілька судимостей. Отже, це могло статися тільки за умови, що він дав підписку про співпрацю, тобто що він був агентом. Тільки агент міг виїхати з Союзу, і до нього мали бути приставлені мінімум троє офіцерів, які повинні були там в Монако за ним слідкувати. Це абсолютно однозначно. І потім мав бути написаний детальний звіт про те, що він там робив. Він сам мав написати, і ті люди мали написати. І це все є в архівах КДБ. Повністю вся правдива біографія Януковича разом з підпискою про співпрацю є в Москві. І зрозуміло, що йому цю справу періодично показують. І зрозуміло, що він не може інакше діяти, бо він є големом, він є лялькою кадебістської бандитської системи. Тому що злодії в законі – це інституція, яку творив ще ЧК, Дзержинський, потім Джугашвілі для того, щоб контролювати політичних. Тому, якщо підводити підсумок по цьому напряму, в жодному разі не можна сьогодні йти на співпрацю з нинішнім режимом. Це вже навіть не влада. Вони себе абсолютно сплюндрували. Сьогодні фактично здійснена донецько-єнакіївська окупація всіх теренів України, всюди розставлені їх кадри, тому це вже пройдений етап. Вони взагалі мають бути усунені від влади.
Тобто ви взагалі ні з ким не спілкуєтеся з їхнього оточення, з владою, з жодним міністром? Ні з ким?
Вже нема з ким.
А Порошенко?
Порошенко – це зрадник. На жаль, він зрадив, сам себе зрадив. І зрадив дуже важливі надії певної частини людей, що він буде рухатися шляхом еволюційного морального європейського напряму. Це ж дуже просто: президент Угорщини – плагіат, пішов у відставку; президент Німеччини – брав кредит, пішов у відставку. Як міг Порошенко піти у служіння? Тим більше, він же не буде вільний, там же закони банди. Отже, вони з ним зроблять те, що зробили з Кушнарьовим, те, що з Волгою зробили. Там немає іншого варіанту. Те, що зробили з Тігіпко, який мав 13%, а тепер перетворився на їх служку, який патрони підносить.
Пане Олеже, з Інтернету відома Ваша переписка з народним депутатом України Наталією Королевською щодо проведення податковими органами позапланової перевірки очолюваного Вами Інституту трансформації суспільства. Які результати: допомогла вона вам, не домогла?
На жаль, ні.
Але ж вона усюди декларує, що вона за середній клас?
От я на собі експеримент і зробив. Королевська спочатку начебто пішла нам назустріч. Причому вона мене виставила на бруствер, на амбразуру: вона написала листи в СБУ, в прокуратуру, в міліцію, в податкову. В результаті вони всі об’єдналися проти мене. А потім ми кличемо: «Наташа, ми плацдарм взяли. Допоможи хоча б патронами». А Наташі немає. Як кажуть, не давай людей, дай хоч боєприпаси. А Наташі немає.
А яка тоді її роль? Щось на зразок Вітренко?
Ні, Вітренко хоч йшла пліч-о-пліч, вона підтримала Партію регіонів. Вони її використали і спалили – вбили Курочкіна, і не стало Вітренко. А Королевська вийшла більш мудріша за Вітренко, тому що вона вирішила нас використати як гарматне м’ясо у вирішенні своїх питань.
Яка політична перспектива проекту Королевської?
Ніякої. Спочатку вона ввійшла в сектор соціал-демократії. Як відомо, такі персони як Кравчук, Марчук, Медведчук, Онопенко пробували там щось вибудувати і не змогли. Там нічого не вибудовується.
Можливо, просто в Україні немає того середовища?
Немає. Потім вони зрозуміли, хто за нею стоїть, і що це нічого не дасть. І вони назвалися «Україна – Вперед!». Є «Наша Україна», є «Українська партія», є «Єдина Україна», є «За Україну!». Була Мусіяка «Вперед, Україно!», а тепер Королевська стала «Україна – Вперед!». А чому не «Україна – В зад!», «Україна – В рот» і таке інше? Це повна дурня, такий і буде результат. Тому я Наталії Королевській бажаю успіху на цьому її складному ренегатсько-ревізійному шляху.
Але все ж таки, голоси вона в когось відтягне?
Ні. Вона їх і не набере.
Ви часто буваєте на Львівщини. У місті вже з’явилися чутки, що ви будете балотуватися у Верховну Раду по одному з округів у Львові. Це правда?
Якщо будуть вибори, то десь може треба спробувати. Я вважаю, що я на сьогоднішній день є світоглядна фігура. Я казав про вісь столиць. Київ на сьогоднішній день повністю сплюндрований. Для мене небайдуже є місто Харків і особливо Донецьк, тому що там пройшла певна частина мого життєвого шляху. Але на сьогоднішній день там теж фактично пройшла окупація. Якщо брати міста столичного рівня, то залишилося не окупованим, на мій погляд, тільки одне місто – це Львів. От якщо брати, що є Київ, Харків, Донецьк (бо там була Криворізько-Донбаська республіка) і Львів. Залишився тільки Львів як такий осередок, який має найбільші потенційні можливості європейськості. На сьогоднішній день це такий бастіон європейського вибору.
Тобто ви вирішили від Львова балотуватися?
Ні, я ще не вирішив балотуватися. Але, якщо так станеться, що будуть вибори, і в мене з’явиться така можливість, і ця можливість співпаде з моїми бажаннями, то єдине місто, де б я міг це робити, може бути тільки Львів.
Ви голова Української Національної консервативної партії – з ким партія буде йти на виборах до ВРУ? Чи не думаєте про об’єднання з іншими політичними силами? Ви ж самі не раз говорили про необхідність об’єднання дрібних партій.
Для нас найближчою є «Свобода». В ній є націонал-консервативний потік паралельно з соціал-національним. Є дуже багато світоглядно-ідеологічних співпадінь з УДАРом. Це дві сили, які є ідеологічно до нас найближчими.
Але ж для «Свободи» ліберальні цінності не зовсім близькі?
Я ж кажу, що УДАР – це ліберальні цінності, і елементи цього є в Національної консервативної партії. «Свобода» – це національні цінності або соціал-національні, або націонал-консервативні.
Тобто базовою все одно має бути ідеологія?
Абсолютно. Це дві в принципі ідеологічні сили. Але, на жаль, УДАР поки що системно не став на національні позиції. В цьому його слабкість. В свій час я дуже хотів, щоб ліберальна партія, яку я очолював в період 90-х років, стала націонал-ліберальною. Але, на жаль, мені це не вдалося. Це було якраз однією з причин, чому я пішов у відставку. Якщо зараз Кличко повторить оту помилку і не стане на національні позиції, він ніколи не зможе стати системним, державним лідером України.
А міським головою Києва зможе стати?
Може. Стати зможе, але питання в тому, чи зможе потім утриматися.
Чому Кличко відмовився взяти до себе Гриценка? Екс-міністр оборони є яскравим політиком і тільки б підсилив список УДАРу? Чи Кличку заборонила робити це Банкова?
Ні, я б не сказав, що Банкова. Мені здається, що Гриценко теж з Банковою працює. Об’єднавшись з Насаликом, він по суті вже перетворився в так звану конструктивну опозицію. Від слова конструктор, з яким завжди можна щось збудувати. Він став разом з Насаликом конструктивною опозицією Банкової.
Яценюк має шанси стати прем’єр-міністром при президентові Януковичу?
Партія регіонів продовжує свій поступ як єдина фаланга, як легіон. «Батьківщині» і Яценюку в цьому випадку нічого не залишається, як тільки той варіант, що Яценюк повинен влитися в «Батьківщину». Не бігати туди-сюди, мовляв, я вийшов з партії і прийшов до вас, ні. Він повинен повторити зараз долю Тігіпка, тільки з «Батьківщиною». Для нього це єдиний варіант, і це єдиний варіант для «Батьківщини». «Батьківщина» повинна зараз вибудувати таку ж саму колону, таку ж саму фалангу, легіон як зробила Партія регіонів. Тому що з легіоном може битися тільки легіон.
Що тоді робити партійцям «Фронту змін»?
Влитися. Партія повинна влитися в «Батьківщину».
Але ви не сказали, чи стане Яценюк прем’єр-міністром при Януковичу.
Ні, це неможливо. Уже ж є Тігіпко. Тігіпко зумів викинути Балогу. Яценюк дитина у порівнянні з Балогою.
А яка тоді роль Медведчука?
Медведчук напевно піде як представник київської групи з УДАРом. Там, де Суркіс, там і Медведчук.
(Продовження інтерв’ю з Олегом Соскіним читайте на Вголосі завтра).
Фото: pressclub.lviv.ua
Розмовляли Андрій Болкун, Ольга Савальська

 

Королевська та Клички - це жлоби, які "самі собі на умі". З першою я особисто знайомий. Вона хоче повторити шлях Тимошенко та грижа швидко вилізе.

 

То хіба Соскін винен, що Дункан сліпий та не бачить "піпец". Чи ще ніс виглядує з трясовини?

 

Я в захваті від Олега Соскіна !

Кравчук і Кучма - зрадники в нахабних формах
Пінчук - зятьок зрадника
Ющенко - ще більший зрадник
Янукович - єнакіївська медуза, путінська лялька
Мєдвєдєв - теж путінська лялька
Порошенко - просто зрадник і самозрадник
Королевскька - зрадниця, ренегатка
Гриценко - співпрацівник Банкової

Олег Соскін про себе:
Я вважаю, що я на сьогоднішній день є світоглядна фігура.
Я вважаю, що я є одним із достатньо серйозних моральних лідерів донецької інтелектуальної еліти.

 

На самом деле дурацкий вопрос. А почему у него фамилия Соскин, а не Клизмин?

 

Очам тільки дурень вірить, а розумний ще й аналізує побачене. Тому й Дункани стан економіки оцінюють по кількості "Мерседесів" на дорогах, а розумні люди - по кількості вибоїн під їх колесами.