О правах человека.

Интересно вот что. Имеет ли право человек отречься от человечества и считать себя (а значит что бы и окружающие его люди считали) диким существом, человекоподобным животным, и пользоваться всеми правами дикого животного.
Вот так. Ни много не мало.

 

Ну что трудный вопросик?)

 

ху із "человечество" ?соціум? так по барабану,українська єліта ? все вже вкрали... "дно " ? так ми вже давно там.Homo homini lupus est (с) чи то тема з розряду російського "тварь ли я дрожащая иль право имею.."

 

Права одного человека заканчиваются там, где начинаются права другого...
Так как его право стать диким животным не нарушает права другого человека, а также от животных не поступило никаких жалоб, то он имеет право иметь такое право...
[CENZ]Во ахинею написал. Надо идти в судьи. Любое дело завалю!:rolleyes:[/CENZ]

 

для вьюношей разве что

 

Ах, я чем виноват?"- "Молчи! устал я слушать, Досуг мне разбирать вины твои, щенок! Ты виноват уж тем, что хочется мне кушать(с)

 

Хе-х. Так в том то и вопрос. Человек хочет отказаться от всего человеческого, кроме оболочки и пр. физиологических данных. А значит и от всех прав и обязанностей так или иначе связанных с человеком. Начать жить по законам не человеческим, а исключительно законам природы. Бога если хотите.

[CENZ]Во ахинею написал. Надо идти в судьи. Любое дело завалю!:rolleyes:[/CENZ][/QUOTE]
Не просто самокритично, а в корне верно.)

 

а мух от котлет можно отделить? или-или

 

Тут два варианта.
Першій - суспільство вирішить, що таке може бути тільки наслідком хвороби, й, щоб допомогти такій людині, передасть її Степаничу.
Другий - так, хтів стати тваринкою, що ж, ми поважаємо твоє бажання, став. Але ж і ти поважай наші звичаї. В місті диких тварин відловлює "будка" та відвозить на миловарню.

 

А что такое права дикого животного? На людей бросаться и кусаться?

Вот это и есть первый шаг к становлению диким животным. :rolleyes:

 

Такой расплывчатый вопрос... Можно конкретизировать?

 

Может. Но вряд ли долго.

 

Як на мене, є два варіанта втілення в життя такого задуму. Перший, на сьогоднішній день досить поширений, це стати бомжем. Такий варіант є найпростіший для втілення, але людина все одно залишається залежною від соціуму, хоча б від результатів його життєдіяльності (сміття). Другий, справжній, можна так сказати, це єднання з дикою природою, там де немає людей. Таке місце важко знайти але існують реальні історії про те, як людина за власним чи не власним бажанням довго жила на самоті у лісі або десь на острові Особисто я хотів би старість провести на самоті десь в Карпатах, буду лапати рибку, пасти овець і відстрілювати любого гомосапієнця, який хотів би зашкодити моєму єднанню з природою:o

 

Тобто?

 

Насправді, річ не тільки в тому, що сама по собі людина без суспільства абсолютно не зможе забезпечити свою життєдіяльність - зробити одяг ти дах над головою, здобути їжу, ліки самостійно.
Справа в тому, що самий закорінілий мізантроп не зможе жити без спілкування в суспільстві. Навіть, якщо він наівно думає, що саме так він і жити хоче і зможе. Навіть той, хто обожнює самотність розважає себе тим, що дивиться телевізор, лазить в інтернеті, гуляє містом, тобто постіно вживає інформацію, що створена іншими людьми. А без цього людина існувати не зможе, як я вважаю.

 

Тяжко але можна. Про це свідчать випадки виживання людей на ненаселенних островах...Ось тут головне не втратити людську подобу. Одним це вдається...інші дичавіють.

 

Вовки наприклад з цим справляються добре. До того ж вони тварини соціальні. Вченими підтверджено, що вовча зграя має чи не найвищий рівень соціальности серед всього тваринного дикого світу. людина що вирішила стати твариною , теж не обов"язково приречена на самотність, але по -за межами людського соціуму. людина таки розумніша за вовка.

Тибетські гірські мешканці живуть без прогулянок містом, і без телевізора з інтернетом. Чим не приклад?

 

чудесная идея!
Заманчивая....
ПС. а на лечение будем регулярно летать в Женеву?
Но взлетную полосу в Карпатах будет сложновато построить.....