Новини від центра Разумкова

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий взяв участь у передачі на радіо «Свобода», присвяченій підсумкам візиту президента Росії до Києва.

Ні дощ, ні град, ні шквальний вітер, ні інші непередбачувані стихійні явища не завадили президенту РФ Дмітрію Мєдвєдєву прибути до Києва з першим офіційним візитом, всьоме плідно поспілкуватися з українським керівництвом. Російський президент висловив сподівання, що у відносинах двох країн зникне негатив і тепер можна буде максимально, інтенсивно працювати. Віктор Янукович сказав: ми так швидко почали, що тепер нам треба трошки якось розібратися, бо комісії не встигають працювати. На що Президент РФ відповів надзвичайно однозначно. Він сказав: «Доведеться». Поспішати далі.

— Пане Чалий, як Ви оцінюєте цю ситуацію?

Якщо починати з якоїсь знакової фрази, то вона містить у собі наступне, що останні угоди, домовленості робляться в екстреному режимі і навіть, я би стверджував, деякі дописуються на колінах в останній момент. Наприклад, стосовно угоди про пролонгацію перебування Чорноморського флоту РФ на території України, стосовно термінів перебування. І це не дуже добре, особливо коли є певна асиметрія у відносинах.

Настільки у світі зараз все переплетено: і геополітика, і економіка, що для того, щоби створити якісь умови для співпраці, інвестування, не треба якихось окремих рішень президента. Я щойно повернувся з Грузії з Тбілісі, то там дійсно є така модель, яка залучає зовнішнє інвестування, створюючи певні умови. І тоді не треба ніяких зустрічей без краваток, зустрічей, де переконуєш одне одного у дружбі, у співробітництві.

А та специфіка заяв показує, яка в нас специфіка реальних взаємовідносин в економіці, наприклад, що без великого благословення в кабінетах кремлівських і печерських неможливо зробити ні одного серйозного проекту.

— Це відображення політичної структури, яка тісно зав’язана на підприємців або і є підприємництвом і Росії, і самої зараз правлячої Партії регіонів в Україні.

З одного боку, це так, а з іншого боку, це показує, що сьогодні ми в принципі з Росією розійшлися по законодавству, ми більше наближалися до стандартів ЄС, і багато питань щодо тарифів, щодо питань стандартів ми наближали умови ЄС для інтеграції в*ЄС.

Сьогодні дійсно ситуація змінюється таким чином, що ця воля двостороння… Називалася красива цифра 100*мільярдів товарообігу. Я нагадаю, що Віктор Чорномирдін колись називав 50*мільярдів. Я тоді висловлював певні сумніви, говорив, що 50*мільярдів може бути у тому випадку, якщо ми повернемося до господарських зв’язків радянських часів, до взаємозалежності такого рівня. Якщо*ж 100*мільярдів, то я собі приблизно уявляю, що значитиме такий ступінь інтеграції економіки, якщо це*так.

Сьогодні Росія дійсно наш важливий партнер у двосторонній співпраці щодо товарообігу, але це тільки менше третини наших стосунків, а більше третини йде на стосунки з європейськими країнами. Тому я думаю, що ці сигнали потребують просто конкретизації, тобто за рахунок яких поставок товарів, що вигідно якій стороні, яке торговельне сальдо.

В принципі все міститься в таких деталях, а не в загальних бравурних заявах з двох сторін…



[http://razumkov.org.ua]

 

Річний товарообіг з Росією до 40 млрд. дол. цілком можливий

Президент Віктор Янукович передбачає, що товарообіг з Росією збільшиться з 25,8*млрд. в 2009*році до близько 35–40 млрд. доларів у 2010*році,*— повідомляє мережеве видання «Делфі».

«Такі цифри цілком реальні. Тому що в кращі часи показники були і вищими. Україна та Росія, як ми бачимо, дедалі більше почали використовувати засоби нарощування торгівлі між країнами»,*— пояснив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

«Небезпека лише в тому, що така жавав співпраця у сфері торгівлі може відлякати інших потенційних партнерів України. Кожен споживач має право вибирати, і він шукає кращий варіант для себе. Закритість в цьому плані може тільки нашкодити. Тут просто необхідна конкурентоспроможність»,*— пояснює знавець.

«Між Україною і Росією давно існує договір про вільну торгівлю. Здійснювати його деякий час заважали політичні протистояння, а також виникнення торгових воєн»,*— говорить пан*Юрчишин.



[http://razumkov.org.ua]

 

Відновлення співпраці з російськими підприємцями не означає усунення інших

В рамках приїзду Дмітрія Мєдвєдєва до Києва відбувся україно-російський підприємницький форум. Головним підсумком зустрічі сталі домовленості про відновлення співпраці між діловими колами. Адже політичне протистояння, що тривало кілька років, погіршило підприємницьке середовище міждержавних відносин, а також ускладнило взаємодію між підприємцями. Нова українська влада готова не тільки вирішувати накопичені проблеми, але і розширювати присутність російського капіталу і підприємництва в Україні,*— повідомляє російська «Независимая газета».

Керівник економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин визнає, що низка українських криз негативно позначилася на підприємницькому середовищі. Він зазначив, що головним завданням нової влади є відновлення довіри капіталовкладників. «Тому приватизаційні конкурси, заплановані на 2010*рік, повинні бути абсолютно відкритими, прозорими, заснованими на конкуренції. Упевнений, не йдеться про створення особливих привілейованих умов для російських або інших учасників, про „шикування капіталу за країнами походження”, а тільки про те, що нова українська влада прагне грати за чесними правилами»,*— зазначив знавець, погодившись, що російські капіталовкладники можуть опинитися у більш виграшному становищі, оскільки добре знайомі зі специфікою виробництв, що створювалися за СРСР, і вміють працювати в умовах високих ризиків, властивих країнам*СНД.

Хоча частина української опозиції виступає з різкою критикою планів стратегічної приватизації до завершення світової фінансової кризи, пан Юрчишин вважає, що відкладати продаж стратегічних об’єктів не можна: «Ми вже запізнилися. Кілька років тому йшлося про мільярди доларів, які Україна може отримати за кожен об’єкт. Спроба приватизації Одеського припортового заводу 2009*року показала, що виручити можна було в кращому разі мільярд. Активи з кожним роком втрачають в ціні. Тим більше що структура світової економіки і попит на ринку стрімко міняються після кризи».

Фахівці зазначають такі позитивні для української сторони чинники приходу російських власників, як забезпечення стратегічних підприємств дешевою сировиною і енергоресурсами, а також пакетами замовлень на вироби.

Додатковим чинником, що свідчить про необхідність термінового відновлення ділових зв’язків між Україною і РФ, в Києві називали критичні показники припливу капіталу в країну. За даними Держкомстату, у січні-березні 2010*року чистий приріст сукупного об’єму іноземного капіталу в економіці України склав менше 100*млн. дол.*— тільки 12%*від рівня аналогічного періоду 2009*року. Рівень прямих іноземних інвестицій за цей час теж знизився на 40%*в порівнянні з першим кварталом 2009:*у поточному році власники вклали тільки 717*млн. дол. «Це дійсно рекорд із знаком мінус,*— визнав пан Юрчишин.*— Гадаю, на ситуацію серйозно вплинули політичні події*— президентські вибори, переформатування парламентської більшості, призначення нового уряду. Пов’язані з цим ризики, звичайно, не позначаться на показниках другого кварталу. Але влада не може сидіти склавши руки, їй доведеться довести капіталовкладникам свою благонадійність». Якщо російський капітал повернеться до України, то західні інвестори теж повірять у сталість і безпеку умов роботи в країні, зазначають знавці.



[http://razumkov.org.ua]

 

Майже готовий крейсер Україні і не потрібен, і не по кишені

Міністр оборони Михайло Єжель заявив, що після завершення будівництва ракетний крейсер «Україна» може бути переданий Росії,*— повідомляє «Газета по-українськи».

Провідний експерт військових програм Центру Разумкова Олексій Мельник повідомив, що Україні цей крейсер дійсно не потрібний, не зважаючи на його 95-відсоткову готовність.

«Вже давно стоїть питання про його продаж. Одна із причин цього, як і з підводним човном „Запоріжжя”, який зараз відновлюється, утримання і бойовий потенціал крейсера ніяк не вписуються в український військовий бюджет. Його утримання майже дорівнювало бюджету ВМС»,*— розповів пан*Мельник.

За його словами, якщо крейсер поставити у Севастопольському порту, то він може вражати цілі на іншому кінці Чорного моря. «Наявність такого крейсера не вписується в ті задачі, які стоять перед ВМС України. Саме тому зараз більше будують корвети»,*— додав військовий знавець.



[http://razumkov.org.ua]

 

Партія регіонів змінила думку щодо спільних навчань з військами НАТО

Верховна рада схвалила рішення президента про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2010*році для участі у багатонаціональних військових навчаннях. Проти проголосувала фракція комуністів. Усього в 2010*році планується провести 9*міжнародних навчань, у яких візьмуть участь близько 3*тис. осіб з 18*країн світу. У 2006*році опозиційна тоді Партія регіонів взяла участь в акціях протестів, коли були заблоковані кораблі та військовослужбовці США в Євпаторії. Внаслідок цих акцій були зірвані спільні навчання українських військових і військових НАТО,*— повідомляє газета «День». Рішення коментує провідний експерт військових програм Центру Разумкова Олексій Мельник.

Перш за все, хотів би сказати, що це, мабуть, одне з небагатьох, беззаперечно, позитивних рішень нової влади. Аргументи на користь проведення міжнародних навчань залишаються незмінними. Для українських збройних сил такі навчання є унікальною можливістю підвищення вишколу та набуття передового досвіду*- особливо, коли це спільні навчання з країнами-членами НАТО. Українське військо продовжують фінансувати на рівні нижчому від мінімальних потреб, незалежно від зміни влади. Проведення міжнародних навчань є винятковою можливістю здійснення бойової підготовки українських вояків за відсутності бюджетних коштів, адже левову частку витрат беруть на себе західні партнери.

Як при цьому прокоментувати зміну позиції Партії регіонів, яка у минулому виступала проти проведення подібних навчань? Можливо, вони, опинившись при владі, почали більш відповідально ставитися до проблем, які стоять перед збройними силами. Аргументи, які висуваються офіційними особами, що начебто раніше не було можливості контролювати цей процес, а зараз вона з’явилася, виглядають дещо смішними. Ніяких загроз від тієї обмеженої кількості військових, які прибувають на нашу територію, бути не може.

Що стосується питання послідовності Партії регіонів, яка підтримала рішення стосовно проведення навчань з країнами НАТО і, водночас, не підтримує ідею вступу України до Альянсу, то тут я не бачу протиріч. Слід розмежовувати питання співробітництва, євроатлантичної інтеграції та набуття повноправного членства в Альянсі. Плани військового співробітництва існують окремо, вони затверджуються щороку. Повертаючись до недавньої історії, а саме зриву міжнародних навчань «Морський бриз-2006»*за активної участі проросійських сил, у тому числі, Партії регіонів і комуністів, то й ті навчання жодним чином не прив’язувалися до вступу України в НАТО. Водночас, ми спостерігаємо послідовну анти-західну позицію комуністів, які, до речі, входять до правлячої коаліції. Для них, очевидно, важливішими є питання символів, гасел типу «НАТО*— ворог», ніж аргументи, наведені вище.



[http://razumkov.org.ua]

 

Відновлення співпраці з російськими підприємцями не означає усунення інших

В рамках приїзду Дмітрія Мєдвєдєва до Києва відбувся україно-російський підприємницький форум. Головним підсумком зустрічі стали домовленості про відновлення співпраці між діловими колами. Адже політичне протистояння, що тривало кілька років, погіршило підприємницьке середовище міждержавних відносин, а також ускладнило взаємодію між підприємцями. Нова українська влада готова не тільки вирішувати накопичені проблеми, але і розширювати присутність російського капіталу і підприємництва в Україні,*— повідомляє російська «Независимая газета».

Керівник економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин визнає, що низка українських криз негативно позначилася на підприємницькому середовищі. Він зазначив, що головним завданням нової влади є відновлення довіри капіталовкладників. «Тому приватизаційні конкурси, заплановані на 2010*рік, повинні бути абсолютно відкритими, прозорими, заснованими на конкуренції. Упевнений, не йдеться про створення особливих привілейованих умов для російських або інших учасників, про „шикування капіталу за країнами походження”, а тільки про те, що нова українська влада прагне грати за чесними правилами»,*— зазначив знавець, погодившись, що російські капіталовкладники можуть опинитися у більш виграшному становищі, оскільки добре знайомі зі специфікою виробництв, що створювалися за СРСР, і вміють працювати в умовах високих ризиків, властивих країнам*СНД.

Хоча частина української опозиції виступає з різкою критикою планів стратегічної приватизації до завершення світової фінансової кризи, пан Юрчишин вважає, що відкладати продаж стратегічних об’єктів не можна: «Ми вже запізнилися. Кілька років тому йшлося про мільярди доларів, які Україна може отримати за кожен об’єкт. Спроба приватизації Одеського припортового заводу 2009*року показала, що виручити можна було в кращому разі мільярд. Активи з кожним роком втрачають в ціні. Тим більше що структура світової економіки і попит на ринку стрімко міняються після кризи».

Фахівці зазначають такі позитивні для української сторони чинники приходу російських власників, як забезпечення стратегічних підприємств дешевою сировиною і енергоресурсами, а також пакетами замовлень на вироби.

Додатковим чинником, що свідчить про необхідність термінового відновлення ділових зв’язків між Україною і РФ, в Києві називали критичні показники припливу капіталу в країну. За даними Держкомстату, у січні-березні 2010*року чистий приріст сукупного об’єму іноземного капіталу в економіці України склав менше 100*млн. дол.*— тільки 12%*від рівня аналогічного періоду 2009*року. Рівень прямих іноземних інвестицій за цей час теж знизився на 40%*в порівнянні з першим кварталом 2009:*у поточному році власники вклали тільки 717*млн. дол. «Це дійсно рекорд із знаком мінус,*— визнав пан Юрчишин.*— Гадаю, на ситуацію серйозно вплинули політичні події*— президентські вибори, переформатування парламентської більшості, призначення нового уряду. Пов’язані з цим ризики, звичайно, не позначаться на показниках другого кварталу. Але влада не може сидіти склавши руки, їй доведеться довести капіталовкладникам свою благонадійність». Якщо російський капітал повернеться до України, то західні інвестори теж повірять у сталість і безпеку умов роботи в країні, зазначають знавці.



[http://razumkov.org.ua]

 

Річний товарообіг з Росією до 40 млрд. дол. цілком можливий

Президент Віктор Янукович передбачає, що товарообіг з Росією збільшиться з 25,8*млрд. в 2009*році до близько 35–40 млрд. доларів у 2010*році,*— повідомляє мережеве видання «Делфі».

«Такі цифри цілком реальні. Тому що в кращі часи показники були і вищими. Україна та Росія, як ми бачимо, дедалі більше почали використовувати засоби нарощування торгівлі між країнами»,*— пояснив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

«Небезпека лише в тому, що така жвава співпраця у сфері торгівлі може відлякати інших потенційних партнерів України. Кожен споживач має право вибирати, і він шукає кращий варіант для себе. Закритість в цьому плані може тільки нашкодити. Тут просто необхідна конкурентоспроможність»,*— пояснює знавець.

«Між Україною і Росією давно існує договір про вільну торгівлю. Здійснювати його деякий час заважали політичні протистояння, а також виникнення торгових воєн»,*— говорить пан*Юрчишин.



[http://razumkov.org.ua]

 

Позики МВФ шкодили тим країнам, які використовували їх бездумно

Прибуття делегації Міжнародного валютного фонду до України чекали після ухвалення бюджету на 2010*рік. Дату приїзду постійно переносили, обіцяючи швидку розв’язку переговорів. Досі незрозуміло, на яку суму позики Україна може розраховувати,*оскільки з України лунають заяви про початок нової програми співпраці — повідомляє газета «Аргументы и факты».

«Підготовка нової програми*— заняття довге, а Україні потрібні кошти саме зараз,*— вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.*— Розраховувати на великі суми не слід*— у МВФ у даний момент інший головний біль, та*ж Греція».

Дехто дорікає МВФ тим, що його допомога зрештою завдає тільки шкоди країнам-боржникам. Але знавці запевняють, що фонд позичав сотні разів різним державам, і проблеми виникали там, де коштами розпоряджалися недбало.

«Кошти МВФ повинні поступати в розпорядження НБУ, а не прямувати на споживчий ринок,*— запевняє Василь Юрчишин.*— Вони покликані працювати на макроекономічному рівні: врівноважувати платіжний баланс, підтримати курс національної валюти, створити сприятливе середовище для припливу прямих іноземних інвестицій, пожвавити зовнішньоекономічний сектор. А це все якраз*— і додаткові робочі місця, і підвищена заробітна плата, і*— як наслідок*— насичення ринку грошима, зростання товарообігу, вирівнювання*цін».




[http://razumkov.org.ua]

 

Круглий стіл: «Пріоритети реформування сектору безпеки і оборони України»

<img src=\"/upload/RT_bezpeka_26-5-2010.jpg\" border=\"0\"> 26*травня 2010*року в Українському домі проведено міжнародний круглий стіл Мережі партнерства Україна-НАТО: «Пріоритети реформування сектору безпеки і оборони України».

В роботі Круглого столу взяли участь перший заступник міністра оборони України Г. Педченко, заступник голови СБУ В. Породько, заступник генерального секретаря НАТО з питань оборонної політики та планування І. Шедіві, голова Офісу зв’язку НАТО в Україні М. Кожіел, а також представники країн НАТО, міністерств і відомств України, неурядові експерти.

Під час засідання було обговорено:

• головні здобутки попередніх етапів реформи;
• сучасні та майбутні виклики;
• пріоритети подальшого реформування;
• пріоритети співробітництва Україна-НАТО.

Учасники дискусії обмінялися думками стосовно стану справ у секторі безпеки та оборони України, оцінили головні здобутки, проблеми та виклики у сфері оборонної реформи, обговорили пріоритети подальшого реформування сектору безпеки та оборони, перспективи військового співробітництва Україна-НАТО та можливості залучення допомоги Україні з боку Альянсу.

Учасники відзначили, що попри певні зміни пріоритетів зовнішньої політики держави, співробітництво з НАТО в оборонній сфері зберігає свою виняткову актуальність, а стандарти НАТО це*— стандарти боєздатності армії та рівня соціального захисту військовослужбовців, досягнення яких має служити критерієм успіху воєнної реформи для керівництва держави.

На круглому столі було представлено інформаційно-аналітичні матеріали: «Пропозиції до нової стратегічної концепції НАТО: Альянс, з яким ми прагнемо співпраці» та «Прискорення оборонної реформи в Україні: пропозиції Верховному головнокомандувачу», підготовлені Центром Разумкова у форматі Мережі партнерства Україна-НАТО, та десяте україномовне видання «Щорічника СІПРІ-2009:*озброєння, роззброєння та міжнародна безпека».

Захід був організований Центром Разумкова спільно з Офісом зв’язку НАТО, Центром інформації та документації НАТО у рамках зустрічі на високому рівні Спільної робочої групи Україна-НАТО з питань оборонної реформи.



[http://razumkov.org.ua]

 

Росія має відкрити відомості про майно і борги СРСР

Заступник директора Центру Разумкова Валерій Чалий вважає, що Росія має надати Україні інформацію щодо активів і пасивів колишнього СРСР. Про це він сказав на прес-конференції «Чи вирішиться суперечка навколо майна колишнього СРСР на користь України?»,*— повідомляє УНІАН.

«Якщо ми вже сьогодні такі безпрецедентні друзі з Росією, то, будь-ласка, покажіть, про що ми говоримо, про які активи, про які пасиви. Ніколи Росія не хотіла відкривати цю інформацію. Як можна ухвалювати рішення стосовно важливого питання ратифікації „нульового варіанту”, не маючи інформації?»,*— запитав*він.

Водночас пан Чалий вважає, що Україна як передбачуваний партнер не буде «ставити цю проблему грубо: давайте повернемо все назад». «Я думаю, що питання настільки вже далеко зайшло, що навряд чи можна говорити про повернення назад і говорити про те, що ми можемо перебрати на себе 16,37%* всіх активів»,*— сказав*він.

За словами знавця, така інформація необхідна для того, щоб Україна і Росія були рівноправними партнерами в обговоренні цього питання. При цьому Валерій Чалий нагадав, що не було проведено міжнародного аудиту активів і пасивів колишнього СРСР.

«Я думаю, що переговорна позиція України має бути стабільною, послідовною, і впевнений, що ми прийдемо до врегулювання цього питання через ратифікацію парламентом. Головне, щоб ця ратифікація не була як черговий подарунок Росії на знак нашої дружби і взаємоповаги»,*— сказав експерт.



[http://razumkov.org.ua]

 

Круглий стіл: «Пріоритети реформування сектору безпеки і оборони України»

<img src=\"/upload/RT_bezpeka_26-5-2010.jpg\" border=\"0\"> 26*травня 2010*року в Українському домі проведено міжнародний круглий стіл Мережі партнерства Україна-НАТО: «Пріоритети реформування сектору безпеки і оборони України».

В роботі Круглого столу взяли участь перший заступник міністра оборони України Г.*Педченко, заступник голови СБУ В.*Породько, заступник генерального секретаря НАТО з питань оборонної політики та планування І.*Шедіві, голова Офісу зв’язку НАТО в Україні М.*Кожіел, а також представники країн НАТО, міністерств і відомств України, неурядові експерти.

Під час засідання було обговорено:

• головні здобутки попередніх етапів реформи;
• сучасні та майбутні виклики;
• пріоритети подальшого реформування;
• пріоритети співробітництва Україна-НАТО.

Учасники дискусії обмінялися думками стосовно стану справ у секторі безпеки та оборони України, оцінили головні здобутки, проблеми та виклики у сфері оборонної реформи, обговорили пріоритети подальшого реформування сектору безпеки та оборони, перспективи військового співробітництва Україна-НАТО та можливості залучення допомоги Україні з боку Альянсу.

Учасники відзначили, що попри певні зміни пріоритетів зовнішньої політики держави, співробітництво з НАТО в оборонній сфері зберігає свою виняткову актуальність, а стандарти НАТО це*— стандарти боєздатності армії та рівня соціального захисту військовослужбовців, досягнення яких має служити критерієм успіху воєнної реформи для керівництва держави.

На круглому столі було представлено інформаційно-аналітичні матеріали:

• Пропозиції до нової стратегічної концепції НАТО: Альянс, з яким ми прагнемо співпраці
• Прискорення оборонної реформи в Україні: пропозиції Верховному головнокомандувачу
• Щорічник СІПРІ-2009:*озброєння, роззброєння та міжнародна безпека.

Захід був організований Центром Разумкова спільно з Офісом зв’язку НАТО, Центром інформації та документації НАТО у рамках зустрічі на високому рівні Спільної робочої групи Україна-НАТО з питань оборонної реформи.



[http://razumkov.org.ua]

 

У відносинах з Росією легше досягти взаємовигідності, ніж рівноправності

Після вступу на посаду президента, Віктор Янукович усьоме зустрівся зі своїм російським колегою Дмітрієм Мєдвєдєвим. Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий, порівняв харківський і київський візити президента РФ для «Газети по-українськи».

Перший був експромтом, а київський планувався заздалегідь. Він вийшов насиченішим*— проведено засідання міждержавної комісії, двосторонні зустрічі, економічний форум. Процес підписання угод у Харкові був максимально закритим від громадськості. У Києві влада обрала інший шлях: у Верховній Раді оприлюднили позиції з підготовлених документів.

Заяви обох президентів мають стратегічний вимір і ще будуть конкретизовані в додаткових угодах*— делімітація водного кордону, об’єднання виробничих комплексів у сфері високих технологій, авіабудуванні й космічній галузі, умов участі російського бізнесу в приватизації українських підприємств.

Для Мєдвєдєва останній візит мав радше представницьке значення, аби позбутися критики нашої опозиції. Дражливі рішення відкладено. Але ненадовго.

— Що означає вказівка Мєдвєдєва російським підприємцям бути для економіки України інвесторами номер один?

Це такий стиль російського керівництва: ставити завдання. Але щоби збільшити вкладення в нашу економіку, потрібні не вказівки, а відповідні умови, насамперед прозорість ведення бізнесу. Директивами тут нічого не досягнеш.

— Наш президент і підприємці домагалися пільг у постачанні туркменістанського газу. Чому Мєдвєдєв різко відмовив?

Бо це виключний привілей «Газпрому», і він ні з ким ділитися не буде. Мєдвєдєв дав зрозуміти, що навіть пропозиція закріпити позаблоковість України вже мало цікавить Москву як елемент торгу. Тепер мова йде далі*— про інтеграцію економік, узгодження української зовнішньополітичної лінії. Апетит з’являється під час їжі. Протверезіння влади у стосунках із Росією настане, рано чи пізно.

— Чи можлива рівноправність у відносинах двох держав?

Сподівання української сторони щодо рівного розподілу пакетів акцій об’єднаних економічних комплексів*— ілюзії. Росія за своєю економічною і військовою потугами та обсягом ринку виступає в іншій ваговій категорії. Можливе тільки поглинання Росією наших підприємств. Йтися може хіба про прозорість, взаємовигідність і стабільність у стосунках. Рівноправності можна досягти, лише застосовуючи додаткові механізми, як-от участь у міжнародних організаціях, скажімо, СОТ. Важливо, аби при цьому була якнайбільше залучена Верховна Рада. Поки що*ж українська сторона перебуває у стані реагування на російські ініціативи. За таких обставин важко утримати рівновагу інтересів.



[http://razumkov.org.ua]

 

Росія має відкрити відомості про майно та борги СРСР

Заступник директора Центру Разумкова Валерій Чалий вважає, що Росія має надати Україні інформацію щодо активів і пасивів колишнього СРСР. Про це він сказав на прес-конференції «Чи вирішиться суперечка навколо майна колишнього СРСР на користь України?»,*— повідомляє УНІАН.

«Якщо ми вже сьогодні такі безпрецедентні друзі з Росією, то, будь-ласка, покажіть, про що ми говоримо, про які активи, про які пасиви. Ніколи Росія не хотіла відкривати цю інформацію. Як можна ухвалювати рішення стосовно важливого питання ратифікації „нульового варіанту”, не маючи інформації?»,*— запитав*він.

Водночас пан Чалий вважає, що Україна як передбачуваний партнер не буде «ставити цю проблему грубо: давайте повернемо все назад». «Я думаю, що питання настільки вже далеко зайшло, що навряд чи можна говорити про повернення назад і говорити про те, що ми можемо перебрати на себе 16,37%* всіх активів»,*— сказав*він.

За словами знавця, така інформація необхідна для того, щоб Україна і Росія були рівноправними партнерами в обговоренні цього питання. При цьому Валерій Чалий нагадав, що не було проведено міжнародного аудиту активів і пасивів колишнього СРСР.

«Я думаю, що переговорна позиція України має бути стабільною, послідовною, і впевнений, що ми прийдемо до врегулювання цього питання через ратифікацію парламентом. Головне, щоб ця ратифікація не була як черговий подарунок Росії на знак нашої дружби і взаємоповаги»,*— сказав експерт.



[http://razumkov.org.ua]

 

Євро зараз недорогий — треба купувати

В порівнянні з початком 2010*року європейська валюта втратила 14%*по відношенню до долара. Саме час купувати євро, говорять знавці. На запитання часопису «Фокус» відповів директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

— Говорять, що однією з причин здешевлення валюти ЄС є нестабільна ситуація в Греції. Які ще є причини такого різкого падіння курсу євро?

Греція в падінні євро грала роль лакмусового папірця. Відновлення європейської економіки відбувається повільніше, ніж американської. Тим самим закладається потенціал для того, щоб долар почав відвойовувати свої позиції. Зараз, крім Греції, видно проблеми і в інших країнах Євросоюзу*— тих*же Іспанії та Португалії. У Греції маленька економіка, а ось коли почнуться проблеми у іспанської економіки, Євросоюзу стане важче. Нервозність економічних агентів і невпевнене відношення до тих ризиків, які сьогодні є, призводять до зниження економічної активності і попиту. Це і є чинником послаблення євро. Елемент невпевненості економічних агентів носить перебільшений характер і приводить до додаткових втрат цінності євро. Насправді, ситуація може виявитися не такою гнітючою.

— Зараз деякі знавці говорять про паритет євро і долара. Це можливо? Який взагалі може бути максимальний поріг падіння євро?

Це ворожіння на кавовій гущі, і цього ніхто знати і передбачити не може. Якщо ми подивимося на динаміку, то євро після введення в 2000*році спочатку знизився до 86*американських центів. На початку 2008*року він зміцнився до 1,6*американських долара. Я не є прихильником сценаріїв краху. Мені здається, що ситуація швидко нормалізується. Я бачив довгострокові прогнози, де оцінюється збалансований діапазон в $1,2–1,3 за євро. Є велика ймовірність, що навколо цього коридору відбуватимуться коливання в достатньо тривалому проміжку часу. У довгостроковій перспективі, в найближчих 15*років, євро і долару нічого не загрожує.

— Сергій Тігіпко днями заявив, що падіння євро може негативно відбитися на експорті, на українській металургії. Які, на вашу думку, можуть бути наслідки для України від падіння євро найближчим часом?

Нервовий стан Європи означає, що агрегований попит помітно знижується. Знижується упевненість економічних агентів в ефективності довгострокових інвестиційних проектів. Для поточних проектів ситуація стає теж невизначеною. Оскільки такого роду зниження агрегованого попиту відбивається на товарах напівсировинних, з низькою доданою вартістю (те, що є основою нашого експорту), то, в цьому сенсі, ймовірно чекати зниження попиту на нашу низькосировинну, малооброблену експортну продукцію. Але український експорт завжди був неурізноманітненим, як за товарною, так і географічною структурою. І за європейськими мірками, українська економіка украй мала. Може виявитися, що український ринок не буде сильно зачеплений зниженням попиту.

— Що робити зараз із заощадженнями в євро? Здавати?

А навіщо здавати євро? Якраз євро зараз недорогий, зараз купувати треба. Я*б із задоволенням зараз купив якусь суму євро. Якщо євро дешевий, і ви ще скидаєте, то ви тим самим збільшите пропозицію, і ще більше його здешевлюєте.

Я більш ніж упевнений, що ситуація нормалізується. І намагатися грати на динаміці валют*— це справа професійних фінансових гравців. А нормальним, пардон, людям краще з валютою не гратися, тому що, як правило, в таких ситуаціях населення завжди програє, враховуючи невизначеність на валютних ринках. Не радив би нікому кудись сіпатися і щось скидати. Тому зробіть паузу і через 3–4 місяці ви зможете за свої сьогоднішні євро, які хочете продати, купити значно більше того, що можете сьогодні.



[http://razumkov.org.ua]

 

Питання розподілу майна СРСР можна вирішити з користю для України

Ратифікувавши «харківські» угоди, Україна пішла на зустріч Росії, і піднявши питання розподілу майна колишнього СРСР, тепер чекає з боку Росії такого ж кроку у відповідь. Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий взяв участь у прес-конференції мережевого видання «Главком», де обговорювалося, чи вирішиться питання майна СРСР на користь України.

[http://razumkov.org.ua]

 

Україна перебільшила очікування на співпрацю з МВФ

Міжнародний валютний фонд може відмовити Україні розпочати нову програму співпраці. Однією з основних причин можливої відмови є те, що в держбюджеті України на 2010*рік закладений істотно занижений дефіцит*— на думку дослідників фонду справжній дефіцит бюджету за підсумками року буде не 5,3%* ВВП, а близько 14*відсотків. Крім того, в МВФ не бачить від України вирішення проблем «Нафтогазу», намірів реформувати систему пенсійного забезпечення і підвищити ціни на газ для населення,*— повідомляє газета «Комсомольськая правда».

«В України дійсно очікування з приводу співпраці з МВФ були найоптимістичніші,*— зізнався директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.*— І влада, і науковці переконали себе в тому, що позаяк у нас відбулася консолідація влади, сформований бюджет, економіка починає поступове відродження, то допомога МВФ нам забезпечена. Адже минулого року нічого цього не було, а кошти були надані. Але, по-перше, зв’язок між поліпшенням становища в господарстві і наданням позики не є лінійним. По-друге, у фонду немає сьогодні особливої необхідності підтримувати Україну*— в ЄС проблем значно більше. Таким чином, сьогодні можна констатувати, що наші очікування були оптимістичні й завищені. Проте, на мою думку, зберігається достатньо великий ступінь ймовірності того, що позику нам до середини літа все*ж таки дадуть».



[http://razumkov.org.ua]

 

Фахова дискусія «Партійна система України та її майбутнє: стабілізація, консервація,

27*травня 2010*року Центр Разумкова спільно з Фондом Фрідріха Науманна провів фахову дискусію «Партійна система України та її майбутнє: стабілізація, консервація, (р)еволюція?»

У дискусії взяли участь народні депутати України, представники Адміністрації президента України, апарату РНБО України, міністерств, дипломатичних місій та міжнародних проектів, провідні політологи.

Було обговорено такі питання:

• Чи можна охарактеризувати підсумки 20-річної еволюції партійної системи України в термінах «прогрес, регрес, стагнація»? Які чинники відіграли в процесі еволюції головну роль?
• Які проблеми нинішнього стану політичних партій та партійної системи України є реальними, які*— уявними?
• Яким є майбутнє партійної системи України: можливі та бажані альтернативи, чинники їх реалізації.

Під час фахової дискусії представлено результати проекту «Партійна система України: підсумки 20*років становлення, проблеми функціонування, перспективи еволюції», який здійснювався Центром Разумкова за підтримки Програми сприяння Парламенту та Міжнародного фонду «Відродження».



[http://razumkov.org.ua]

 

Заява глави МЗС про відмову від вступу до НАТО не підкріплена діями

Міністр закордонних справ Костянтин Грищенко випередив події із заявою про зняття питання вступу до НАТО. Директор міжнародних програм Центру Разумкова Валерій Чалий вважає, що Україна не готова забезпечувати свій позаблоковий статус,*— про це він заявив у коментарі «Газеті по-українськи».

«Важливо зрозуміти, що фраза „питання щодо членства в НАТО знімається з порядку денного” не є сенсацією. Питання про членство в НАТО на порядку денному ще ніколи не стояло для України. Тому власне і знімати нема чого. Стояло питання про приєднання до Плану дій стосовно підготовки до членства. Сьогодні це річна національна програма. Але мова йде про інше. Що ідея членства України в НАТО деструктивно впливає на ефективність зовнішньої політики»,*— вважає експерт.

«Я думаю, тут шановний Костянтин Іванович випереджає події. Тому що для цього треба спочатку внести зміни у законодавство, а потім уже міняти зовнішньополітичний курс на практиці. Ясно, що це буде зроблено найближчим часом. Очікується рішення РНБО стосовно затвердження проекту основ зовнішньої і внутрішньої політики, в якому буде закріплено позаблоковий статус України де-юре. Зрозуміло, що такі фрази зараз свідчить про те що будуть внесені зміни у стратегію національної безпеки і в інші важливі стратегічні документи, воєнну доктрину»,*— наголосив пан Чалий.

Він також висловив сподівання на те, що річна національна програма підготовки до членства в альянсі не буде згортатися нинішньою владою.

«Якщо курс на євроінтеграцію, що було підтверджено міністром, зберігається, то безпеку у Європі забезпечує саме НАТО. Якщо ми від цього відмовляємося, то ми ставимо під сумнів усю нашу базу співробітництва. Тепер уже не інтеграції, а саме співробітництва. Якщо ми відмовляємося від декларації бажання найскорішого членства у альянсі, то це нормальна позиція. Але якщо ми говоримо про згортання програми, то це буде деструктивна позиція. Тому що річна програма з підготовки до членства в НАТО на 80%*визначає реформування України. Реформування і підвищення стандартів, реформування сектору безпеки, боротьбу з корупцією, підвищення обороноздатності, питання, взагалі, громадянського суспільства, і навіть проведення демократично виборів. Якщо влада від цього відмовляється, то це інші питання. Але поки що, сподіваюсь, до цього не дійде»,*— зазначив*він.

На питання наскільки це може вплинути на співробітництво між північноатлантичним блоком та Україною, пан Чалий зазначив:

«Сьогодні у нас є річна національна програма підготовки до членства. Звичайно, ці документи співробітництва можуть коригуватися. Не хотілося*б щоб вони коригувались у бік згортання саме щодо розвитку демократії. А сама заява про позаблоковий статус, який буде закріплено*— сьогодні вона порожня. Вона не наповнена другою частиною фрази. Міністр мусив би сказати, що перше*— питання членства не стоїть на порядку денному, а друге, що ми виділяємо в 3*рази більше коштів на оборону країни, ми забезпечуємо, замість НАТО, перенавчання наших офіцерів, які звільняються у зв’язку зі скороченням армії, що ми беремо на себе утилізацію надлишкових боєприпасів, які становлять загрозу людям на складах. От тобі*б ця фраза була абсолютно доповнена. А так заява яка буде підхоплена ЗМІ, але яка мало що пояснює для розуміння ситуації»,*— наголосив знавець.



[http://razumkov.org.ua]

 

Фахова дискусія «Партійна система України та її майбутнє: стабілізація, консервація,

<img src=\"/upload/Yakymenko_parties_5-2010.jpg\"> 27*травня 2010*року Центр Разумкова спільно з Фондом Фрідріха Науманна провів фахову дискусію «Партійна система України та її майбутнє: стабілізація, консервація, (р)еволюція?»

У дискусії взяли участь народні депутати України, представники Адміністрації президента України, апарату РНБО України, міністерств, дипломатичних місій та міжнародних проектів, провідні політологи.

Було обговорено такі питання:

• Чи можна охарактеризувати підсумки 20-річної еволюції партійної системи України в термінах «прогрес, регрес, стагнація»? Які чинники відіграли в процесі еволюції головну роль?
• Які проблеми нинішнього стану політичних партій та партійної системи України є реальними, які*— уявними?
• Яким є майбутнє партійної системи України: можливі та бажані альтернативи, чинники їх реалізації.

Під час фахової дискусії представлено результати проекту «Партійна система України: підсумки 20*років становлення, проблеми функціонування, перспективи еволюції», який здійснювався Центром Разумкова за підтримки Програми сприяння Парламенту та Міжнародного фонду «Відродження».



[http://razumkov.org.ua]

 

Україна не зацікавлення в об’єднанні «Нафтогазу» та «Газпрому»

Міністр палива та енергетики Юрій Бойко та голова правління «Газпрому» Алєксєй Міллєр розпочали перемовини про створення спільного підприємства. Втім, Україна не зацікавлена у створені спільного підприємства за участю «Газпрому» та «Нафтогазу України»,*— про це в коментарі «Газеті по-українськи» заявив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

«Немає ніякого інтересу для України створення спільного підприємства адже це не призведе до гарантування обсягів транзиту і не призведе до інвестицій з боку „Газпрому” у газотранспортну систему країни»,*— зазначив аналітик.

За словами пана Омельченка, СП потрібне «Газпрому» для зменшення видатків на транзит та контролю над газовим ринком України. «Це СП не буде мати жодних прибутків чи збитків… В разі його створення, Україна просто віддасть під контроль „Газпрому” своє стратегічне підприємство»,*— зазначив знавець.

Говорячи про можливості капіталовкладення російської монополії в українську газотранспортну систему, дослідник нагадав, що на сьогоднішній день борг російської монополії складає 50*мільярдів доларів. «Російській компанії не вистачає грошей навіть на розробку власних стратегічних родовищ, тому вони вкладати гроші у нашу газотранспортну систему не будуть»,*— зазначив аналітик.

Крім того, за словами пана Омельченка, не зацікавлені в такому об’єднані Юрій Бойко та Дмитро Фірташ. «Росія, безумовно, буде прагне створити спільне підприємство, однак власники українських хімічних металургійних промислових підприємств не зацікавлені в контролі російської монополії над українським газовим ринком. Я думаю також, що пани Бойко та Фірташ бажають самостійно заробляти на ньому гроші… Я не знаю жодного українського політика, який готовий віддати контроль над українським газовим ринком»,*— заявив Володимир Омельченко, нагадавши що розмови про спільне підприємство «Газпрому» й «Нафтогазу» йдуть ще з середини 90-х, однак далі розмов справа не йшла.



[http://razumkov.org.ua]