Складаю на поличку (якшо влазить) Викидати шкода. Людина ж старалася, а то вже інша справа, що мені важко догодити
Те, що виявилося непотрібним мені, цілком може виявитися потрібним комусь іншому, тому я без проблем віддам тому, хто буде з цієї речі тішитися і добре її використає.
Валяются где-нибудь, перекладываются при "генеральных уборках" из угла подальше в угол до тех пор, пока помню, кто подарил. А память, зараза, хорошая...
Я також. А от моя мама каже, що це "на тобі Боже, що мені негоже". Я відстоюю думку, що людині ця річ може принести радість, нам - вільне місце в квартирі. В мене зараз дилема - подарували мені образок Божої матері із срібла, на підставці. І гарний, і делікатний. Тільки в мене такий вже є - і подобається мені більше. І поняття не маю, що з ним робити... Знаю, що від душі подарований.
"подареному коню в зуби не заглядають" шо буде з тим подарунком далі нікого не цікавить а образок можна віддати до церкви
Я нагло замовляю собі подарунки. В чоловіка, батьків, друзів. )) Нехай нема сюрпризу, але все, що мені потрібне. Менш близьким людям, звісно, робити замовлення незручно. ))) Всякі милі дрібнички лежать по хаті на згадку.
Одного дня, до Вас прийде хтось, кому припаде до душі саме Ваш образочок, а ви - сюрприз: "Хочеш такий? Я тобі подарую!Маю дуже схожий." Комусь буде радісно і Вам. Мого чоловіка (практичного до неможливості) дратують безглузді подарунки і він завжди старається подарувати щось, що реально буде людині придатне. У зв"язку з тим, у нас не буває сюрпризів - я отримую на ДН потрібні речі - фен, посудомийну машину, фотоапрат чи мобільний телефон Але мушу і йому віддячити тим самим, відповідно, зимові колеса, новий мобільний, годинник...
А ви колеса запаковували в блискєчий папір? Саме цікаве коли вже ніц не потрібно. Тоді починаються якісь сертифікати, якась феншуйна байда...
Аєкжи! ) Кажде єдно. Мені ще багато чого потрібно, але дехто з дорогої родини вирішив перескочити відразу до "феншуйної байди"(с) і навіть сертифікатів. Наприклад сертифікат на медовий масаж - було файно, але іно єден раз.
Ховаюсь від людей за монітором. А знаєте, то не завжди зле. Інколи такого "непотребу" як медовий масаж для себе просто шкода. А насправді то не є непотріб.
Я придумала подарувати сестрі чоловіка сертифікат на фотосесію. Щоправда я в неї спитала перед тим, бо якби мені таке подарували, то йшла б сама - мій чоловік категорично не любить фотографуватися, а вони пішли на сімейну фотосесію і мають гарну пам"ятку. А от: , а коли спрезентували(як "атвєтку" на фотосесію і доречі, також спитали чи я піду), то приємно і корисно.
Те саме шо сувеніри з відпустки. Туристи скуповують тонни якихось магнітів, намист, листівок, а потім вдома не знають шо з тим робити.
Не те саме вже хоча б тому, що я ніколи сувенірів не купую. Крім кицьок, з котрими знаю, що робити. Найкращі згадки все-одно в голові. А масаж - то кайф. Як і сертифікат на пейнтбол. І навіть сертифікат на миючі засоби - дуже практично. Я дуже практична. Як Зануди чоловік.
А це вже залежить хто дарує і з якого приводу. Бо сертифікатів на миючі засоби ще отримувала до дня народження, наприклад. А от за "клієнтську вірність" - так.
До якогось часу вони є, а потім або потихеньку починаю викидати,або складаю в якусь коробку в якій і лежать на антресолях ...поки не викину Була у нас..зрештою. вона і зараз є) кума.Працювали колись в Монголіїі замість грошей привезли звідти багато непоганих книжок. Була у неї така думка,що вона продасть ці книги і купить бодай Запорожець Але була Перестройка в люди думали якраз не про книжки,а де купити щось поїсти. Книжки були з гарними політурками, з золотими написами,якраз підходили до її новенької "стінки".А старі і не гарні книжки вона почала дарувати знайомим і нам теж. На всі свята всі знайомі одержували в подарунок книжечки невідомих авторів .
усілякі непотрібні дрібнички дуже засмучують, людина ж вибирала той подарунок, хотіла потішити, а потоім воно десь пилюку збирає..тому намагаюся зазделегідь скерувати оточуючих, чого мені хочеться, або замовляю подарунки.. наразі усі сувеніри поскладені у велику коробку та заховані на шафі..