Итак: 10 мая исполнилось 190 лет со дня введения в Австрийской империи запрета на ввоз книг из России. А ведь австрияки как в воду глядели, потому у них сейчас процветание и благоденствие, а в России...
Крім економічного пограбування, використання нашого інтелекту та людських ресурсів в військових цілях Московія ще й фактично присвоїла й нашу, чужу для них, історію. Німкеня Єкатєріна, яка привласнила собі царювання в цьому Богом забутому краї, вирішила цей нецивілізований люд посадити на якісь більш-менш нормальні для європейців історичні підвалини. Для цього вона найняла німецького історика Г. Міллера, а для організаційних питань створила «Комісію для складання записок про давню історію» під керівництвом графа А.П.Шувалова. Базою для майбутньої фальсифікації історії стала грецька назва Росія, якою греки називали Русь, яка не мала до цих угро-фінських земель ніяких стосунків і яку завіз в ці варварські краї насильно посаджений на службу Петру І освічений киянин Теофан Прокопович. Технологією фальсифікації з метою підгонки до назви Росія угро-фінської Московії було звезення всіх архівів з окупованої Московією території, їх аналіз, сортування, підгонка, приховування деяких та створення фальшивих. Все підганялося під єдину придуману фантазерами історичну канву. Для цього також москалі боролися з викривачами їх фальсифікату. Чимало чужинців приїздило і жило в Московщині. Повернувшись додому, вони описали свої враження і видали їх книжками. Ці книжки Московщина нищила всіма способами. Наприклад, вимагала 1591 р. від англійського уряду знищити книжку Д. Флетчера, а по відмові скуповувала і палила. Те саме вимагала 1717 р. від австрійського уряду щодо книжки Ю. Корба і так само скуповувала її і палила. Московщина підкупила 1800 р. друкаря і зцензурувала книжку К. де Рульєра. Наполеон вчасно про це довідався і наказав знищити цензуровану, а надрукувати справжню. Завоювавши 1833 р. Крим, Московщина попалила всі, що їх могла захопити, татарські архіви та книжки. Року 1862 Московщина скуповувала і нищила книжку К. Делямара, бо в ній на карті слов’янських народів Україна зазначена як окрема держава від Карпат по Кавказ. Катерина ІІ заплатила французькому письменникові Вольтерові 25 тисяч золотих рублів, щоб він написав історію московської імперії у прихильному до Московщини дусі. Микола І видав кілька десятків тисяч рублів, щоб запобігти невигідному Московщині впливу книжки А. де Кюстіна. До 1914 року кілька великих паризьких часописів одержували щороку тисячі рублів хабара, щоб не писали критично про Московщину. По 1917 році Московщина поновила той хабар. Під час війни 1939–1945 рр. москвини-емігранти та москволюби викрали з чужоземних книгозбірень тисячі невгодних Московщині книжок для подальшого знищення.
Потрібно робити як Наполеон-Бонапарт. Весь фальсифікований хлам від варварів знищувати та не допускати наступного. А сурогатні ЗМІ на нашому просторі є прямими каналами поставки цього інформаційного бруду.
