не віддам дитину в школу

не вижу смысла (муж тоже) в посещении ребенком школы
поэтому скорее всего не отдам ребенка в школу

причин много, но хотя бы потому что:
1. я могу себе это позволить, я этого не боюсь, не считаю это проблемой, этап обучения в школе не считаю обязательным - знания и социализация есть и в других местах
2. школьное обучение неефективное, если сравнить время и результат - жуть-жуть-жуть
3. не учитываются особенности конкретного ребенка что-то ему нужно учить дольше, что-то он учит быстро, на что-то вообще стоит наплевать
ну так зачем весь день сидеть в школе? и так 12 лет?
4. знания можно получать по разному - часть - родители обучат, часть репетиторы, часть - кружки, часть самостоятельно (все зависит от предмета и возраста)
5. социализации более посодействуют разные детские организации, то есть участие в них, еще какие-то секции или типа того, чем одие и тот же колектив в классе
друзей можно тоже найти всюду

чем вигоднее екстернат как я считаю:
учится быстрее
учиться большему
больше свободного времени
больше общения
пусть ребенок растет свободной личностью

а как вы считаете? есть зачем ходить в школу?

 

так я рахував ,як Ви ще в дитсад ходили.Але тоді такої змоги не було.Тепер з позиції часу вважаю, що то брєд сивої кобили.Нічого не можна змінити.Поки дитина не соціалізується ,хай ходить 12 років до школи.А дошкільні заклади ,то звичайно пережиток соціалізму,якраз там ламали особистість.В школі вже не зможуть

 

ну в садок моя дитина точно не піде, а про школу ви не аргументували свою думку

1. що таке дає школа чого не можна отримати в інших місцях? конкретно?
2. чому соціалізація можлива лише в школі по-вашому? в чому сенс соціалізації як такої?

 

наші думки в багатьох питаннях не співпадають, я цим не переймаюся )

 

аргументація проста,дитина виросте і не на Місяці буде жити,а в нашому б...му соціумі

сенс простий Homo homini lupus est.

 

і що з того? нє, не переконали
давайте на прикладі, змоделюю ситуацію, навіть дві

варіант 1,дуже приблизний: якщо дитина зранку не піде до школи, а встане, позаймається з татом зарядкою, пробіжиться з мамою в парку, годину-дві почитає підручники, сходить на заняття англійської (в групі і з учителем), або/та звідти в якийсь дитячий центр (з заняттями і вчителькою і іншими дітьми, після обіду сходить до тата на роботу (щось вивчить, поспілкується) ввечері ще почитає чи пограє в ігри чи поспілкується з друзями - то день пройшов марно і до життя в суспільстві він її не підготував чи як?
і якщо є кілька колективів і різноманітні заняття до якогось основного то через день-два графік повторюється
які ви зробите висновки?

я тут бачу багато різних можливостей для спілкування, для мислення, для навчання адекватної поведінки, вміння вирішувати конфлікти, змалку знати і бачити як живе суспільство. на уроках дитина вчить лише як жити в школі, а не як жити в суспільстві
хіба випускник школи готовий до дорослого самостійного життя? ні фіга!
та те саме питання: що дає школа? крім того що забирає купу часу і молоді роки витрачаються практично впусту?

варіант 2.дитина сходила в школу, посиділа на уроках, вернулася і сіла зубрити щось цілий вечір і завтра знов в той самий колектив, одині той самий 12 років, знов ті самі вчителі, знову та сама обстановка, а реальне життя і реальне суспільство там - за вікном, а не в класі
на скільки наше звичне життя схоже на життя в школі? моє зовсім не схоже скільки я би про це не думала )

 

і на з*ясування цього треба покласти 12 років життя?
а чого так багато?
ну хай кілька років походити до школи, але ж не всі 12!

а щодо соціалізації - купа людей виходить зі школи без знання того що Homo homini lupus est, а якщо знають, то однаково толку нуль

а чого в нас так процвітають лохотрони? бо люди наївні, довірливі
школа або показує тільки поганий бік життя або занадто хороший, той якого нема в реалі

 

Не знаю, кого й як ламає школа. Як на мене, зламати може з більшою вірогідністю родина, аніж школа.
Так, школа - не завжди ефективно, не завжди приємно, не завжди цікаво..
Але вчитися у колективі - значно краще, бо завжди є однодумці, можна щось таке цікаве обсудити. Відпрацьовуються моделі співпраці між людьми, контактів.

Це все при тому, що я мало з ким спілкувався у школі та й зараз не дуже люблю компанії )

 

Впусту вони можуть витрачатися при будь-якій організації навчання А можуть й не впусту.

 

Интересная позиция, но по-меому не совсем продуманная.
Свободной личностью ребенок может расти и в школе. Самое главное подход родителей и учителей к воспитанию. По-моему мнению, школа это, прежде всего, дисциплина и получение навыков общения и умения вести себя в коллективе; умение в сложных либо конфликтных ситуациях проявить свою личность; умение ошибаться и исправлять свои ошбки.
Если хотите экстернат - пожалуйста, но в рамках школы. Тогда ваш ребенок научится общаться не только со сверстниками, но и с детьми, старше его.
У меня двое детей (уже 8-й и 6-й классы)и я не хотела бы, чтобы они учились дома с репетиторами. Правда, в свое время когда старшему ребенку надо было идти в 1-й класс, я нашла частную школу и сейчас по прошествии 7-ми лет ничуть не жалею о потраченных средствах на обучение детей, не смотря на то, что мне приходится работать на эту школу. Но я знаю, что когда моим детям придется переходить в лицей или гимназию в 9-м классе, они смогут поступить и в Ришельевский и в Мариинскую без проблем и без дополнительных усилий (т.е. репетировов) с моей стороны.
А вот на счет детского садика Вы правы. Не стоит отдавать ребенка в сад. Лучше, если у вас есть возможность, заниматься с ребенком самостоятельно и водить в кружки. Я очень сожалею о том времени, когда мои дети ходили в сад...

 

можно узнать почему?

 

100%%

 

Знаете, я считаю, что я потеряла много не видя их и не отдавая им моей любви и тепла. Если дочь моя еще справлялась с проблемами в саду, т.е. могла за себя постоять, то сыну было очень и очень тяжело там, в псхологическом и моральном плане.
И я считаю, что я могла бы дать им больше, была бы возможность водить их по кружкам и в развивающие детские центры, вместо детского сада... Сами посмотрите, кто воспитатели в детских садах? Молодых женщин там практически нет. В основном женщины полсе 45. А если эти женщины проработали всю жизнь в детском саду, представляете какая у них подорванная нервная система? А в группе 30-35 маленьких детей. И что может дать такой человек моему ребенку кроме криков и шлепков?

 

Я помню себя маленькой. Я в детский сад ходила только один год, а отдали меня перед рождением моей сестры, когда мне было всего 2,5 года. У нас было два воспитателя, одна молодая женщина (она потом ушла в декрет), а вторая в возрасте. Я помню, что за то, что я пошевелилась во время тихого часа, я получила от второй воспитательницы по предплечью с такой силой, что до сих пор помню. Я не помню как ее звали, но помню ее отчетство Степановна и сережки, такие золотые большие шарики... Представляете этот стресс, о котором я помню до сих пор?

 

ну, значит, мне просто повезло с садом)) потому что и воспитательницы у нас в группе молодые, и занятий много, и к детям хорошее отношение.
и кружки с центрами посещаем, да и в саду тоже дополнительных занятий хватает.

 

а я как раз в сад не ходила - и потом очень много лет была забитым и запуганным ребенком. потому что не умела за себя постоять, не могла ответить на обиды, молча забивалась в угол и плакала.
так что все очень и очень неоднозначно.

 

Когда мои дети были садовского возраста, о таких садах можно было только мечтать)))

 

колектив є не лише в школі це ви чомусь упускаєте з виду

щодо навчання - школа дає мало знань, більше вчить зубрити і не перечити авторитету
подумайте самі - учителю треба щоб дитина вивчила і переказала параграф, зробила дом. завдання, ще щось формальне і тд., а на інше нема часу

позиція дуже продумана, я давно цікавлюся цим питанням, і досвідом хомскулерів
а підхід вчителів однаковий, стандартний

колектив є не лише в школі, і спілкування - це не лише школа
школа - це модель чого? де ще є таке проведення часу як в школі?

до речі, чи багато в школі часу на спілкування? на перервах?
колектив один і той самий 12 років, це тупе сидження з дня в день і мрія вирватися звідти, хіба ні?

яка саме дисципліна? про яку дисципліну ви говорите? для чого вона потрібна?
сидіти 45 хв на кроці, 10 хв перерви - це для чого потрібно? як це впливає на здоров’я? яка ефективність навчання?

то все загальні фрази і стереопити, а на практиці воно ні до чого