Як вам? Любов під знаком запитання.. Я бачу все, мов наяву: Усмішку ніжную твою І очі карі та блаженні, в них радість й сміх, вони натхненні, Вони дають надію на життя, Заради них існую я. Твій запах смутно пам'ятаю, І тільки з ним я засинаю, Він повних спогадів сумних, Нема вже вороття до них. Так хочу час я повернути, Щоб нездійсненне все забути. Заснути хочу, бачить сни. Там замок з мрій я побудую, І хоч страждати, знаю, буду, Та буду в снах щаслива я, Там буде сміх й живе буття. Отож немає гіршого страждання, Аніж любов під знаком запитання!
- плохо сочетается по смыслу. Лучше заменить "смутно" на какое-нибудь прилагательное (какой запах). очепятка? - Если воспоминания грустные, то очевидно хорошо, что к ним нельзя вернуться, но становится совсем непонятно, как "героиня" может засыпать только "смутно вспомнив запах, полный воспоминаний, к которым нельзя вернуться" А с другой стороны, как сказал один автор (гр. "Сплин"), когда его спросили "а что всё-таки значит "в крови как в метрополитене?" - если Вы не понимаете, это Ваши проблемы! - и всё же тему страданий раскрыть перед таким выводом не мешало бы
Твій запах смутно ясно пам'ятаю... Вони дають надію на життя Він повних спогадів сумних ясних, Нема вже вороття до них.
То певне один з перших Ваших віршів,пишіть може колись прорветься,щось справжнє. А головне,що маєте музу і натхнення.
Ляшкевич буде або довго мовчати, або багато говорити. )))) Ще одна порада - остерігайтесь дієслівних рим, це поганий тон у поезії. Початківців по них здалека видно.
Я думаю, людину, якій цей вірш присвячено, він може і зворушити, і порадувати, і розчулити (бо тут не рима, не ритм і не художні засоби головне). Але в антологію української поезії краще не надсилати, бо...
Cherubina права. Якщо адресат любить автора, то йому будуть байдужі дієслівні рими і слаба образність.
І очі карі та блаженні, Ці характеристики очей в одній стрічці не дуже добре поєднуються, бо вони різні - звичайний колір і душевний стан... Краще так: І очі карії блаженні... Далі - в них радість й сміх, вони натхненні, - тут розривається ритм, краще Й замінити комою: в них радість, сміх, вони натхненні, Далі - Вони дають надію на життя, - знову розривається ритм. Можна залишити, якщо хочеться зробити акцент і паузу, а можна - написати так: Вони дають мені життя! Далі - Твій запах смутно пам"ятаю - це трохи занадто, бо стрічка занадто еротична, а весь вірш - досить скромний... І слово "смутно" - осначає "сумно", а в тому сенсі, як хочете ви - можна "ледве". Або можна - "добре пам"ятаю". То, може, так? : Твій погляд ледве пам"ятаю або Твій дотик ледве пам"ятаю або, якщо на те пішло, то Твій аромат я пам"ятаю - але тут іншомовне слово, яке також "не дуже"... Далі - майже гамлетівське , чіпати не будемо, хоч там рима і кульгає... А ось дві останні стрічки - це щось нагадує Крилова - "мораль сей басни такова". Краще їх переробити - не узагальнювати, а сказати про своє, особисте. А взагалі - дуже добре, мені сподобалося. Хоча прошу взяти до уваги - я не фахівець.
