Нанотехнології

"На очередном заседании правительства был наконец-то рассмотрен вопрос о развитии в РФ программы в области нанотехнологий. По прогнозам экспертов через 10 лет мировой рынок нанотехнологий достигнет триллиона долларов и превзойдет рынки, связанные с электроникой, медициной, химией, энергетикой.

Министр образования и науки Андрей Фурсенко представил программу развития нанотехнологий, которая предполагает выделение из бюджета 30 млрд. руб. на 5 лет уже с 2007 года.

Как сообщил далее глава Минобразования, в сфере нанотехнологий РФ сегодня уступает США и Японии, поэтому «следует ежегодно увеличивать объемы финансирования».

По словам министра, у России есть фундаментальные достижения и уже внедренные проекты, по трем направлениям Россия занимает ведущие позиции в мире, но сосредоточиться надо на 6 приоритетных областях, потому что на весь нанотехнологический спектр средств в казне не хватит. Премьер Фрадков (после пионера нанотехнологий Эрика Дрекслера) по важности сравнил программу развития нанотехнологий с атомным проектом. Министр внес поправку: атомный проект был направлен на конкретный продукт, а нанотехнологии - это механизм, который откроет новые горизонты всем областям от сельского хозяйства до космоса."

http://www.starenie.ru/news/detail.php?ID=1070

 

Відповідь: Нанотехнологии

Что ж, умный ход. Нефть и газ когда-то закончатся, а технологии не проешь.

 

Відповідь: Нанотехнології

Нові процесори Intel Penryn, випуск яких намічений на 2007 р., матимуть приріст продуктивності до 45% по відношенню до існуючих процесорів. Такі дані наводить компанія за наслідками проведених тестів.

Основа конструкції нових процесорів Penryn не змінилася і відповідає мікроархітектурі Intel Core, проте завдяки переходу на новий 45-нм техпроцесс розмір схем процесора вдалося зменшити на 30%. Прототип Penryn показує 40-процентне збільшення швидкодії під час запуску комп'ютерних ігор і відтворення відеофільмів, а під час рішення таких задач, як обробка зображень, процесор продемонстрував 15-процентний приріст продуктивності, повідомляє агентство Reuters.

Наступним процесором в планах компанії є Nehalem, дебют якого намічений на 2008 рік. Процесор дозволить вміщати на один чіп до 8 ядер, тобто рівно в 2 рази більше, ніж зараз. Основними відмінностями Nehalem, разом з повністю новим дизайном, стане динамічна адаптація під рішення тих або інших задач в рамках однієї системи, інтеграція графічного чіпсета, а також наявність оновленої технології багатопотокової обробки даних - Simultaneous multi-threading.

 

Відповідь: Нанотехнології

То вже язичнецтво - майже Перун. :D

 

Новий суперкомпьютер.

Це можна булоб запостити в Кімнату сміху, як би це не було так серйозно.
цитата:

http://www.kosht.com/?cmd=doc&did=182

 

Відповідь: Новий суперкомпьютер.

Stanley

Ви ще не бачили принтер і сканер від того ж виробника.
О це дійсно поржати можна )))))

 

Відповідь: Нанотехнології

Процессор Intel стал причиной разбирательств

Джерело

 

Відповідь: Нанотехнології

Нанотехнології...БРР...страшна річ..я як уявлю що ці нано-роботи будуть повзати у світі за наказами якихось людей...їх можна буде використовувати як жучків, та чіпів...БРРР...але можна буде лікувати рак! Я на одному сайті бачив що вже майже можливо запускати у організм людини нано-роботів які зрізають ракові клітини та опухолі, якісь шкідливі вузлики и т.д. але мені не було б приємно якщо в мені повзав робот, хай і повністю контрольований...

 

Відповідь: Нанотехнології

 

Відповідь: Нанотехнології

Процесори Intel із захистом від космічних бомбардувань

З впровадженням все більш тонких техпроцессов напівпровідникова індустрія підійшла до такого рубежу мініатюризації електронних компонентів, що причиною випадкового збою комп'ютерної техніки можуть стати найзвичайніші елементарні частинки. Компанія Intel дивиться на дану проблему зі всією серйозністю – її інженери почали враховувати цей чинник вже при проектуванні процесорів на базі мікроархітектури Nehalem, які з часом будуть переведені з 45 на 32-нм техпроцесс (в рамках архітектури Westmere). Ще більше уваги приділяють цій проблемі, розробляючи мікроархітектуру наступного покоління Sandy Bridge. Елементарні частинки, потрапляючи в транзистори надмалих розмірів, розщеплюють атоми кремнію і приводять до появи наведених зарядів, здатних змінити цифрові значення, що зберігаються в осередках, з нулів на одиниці (або навпаки). У міру зменшення розміру транзисторів вони стають все більш чутливими до дії космічного випромінювання, що приводить до появи випадкових збоїв. Більш того, згідно так званому закону Мура, кількість транзисторів на кристалі подвоюється приблизно кожні 2 року, внаслідок чого вірогідність випадкових помилок стає все вищою. Тому, на самому початку своєї дослідницької діяльності компанія Intel розробляла методи вимірювання і моделювання дії космічного випромінювання на електронні системи. Для експериментів використовувався генератор протонів – величезна труба завдовжки в декілька кілометрів. Мікросхеми в процесі випробувань піддавалися дії частинок, що формуються в генераторі, з метою моделювання виникнення випадкових помилок. Подібні випробування дозволяють на рівні архітектури виявляти найуразливіші групи транзисторів, відомі як чинники уразливості архітектури (Architecture Vulnerability Factors, AVF). Аналіз AVF допомагає визначити, які області кристала потребують максимального захисту. Ці знання застосовуються на стадії проектування для захисту самих передових процесорів, таких як продукти на базі мікроархітектури Nehalem і Sandy Bridge.

Олександр Будік

 

Искусственные клетки крови из полимеров


Группа специалистов из Калифорнийского университета в Санта-Барбаре под руководством Самира Митраготри (Samir Mitragotri) разработала красные кровяные тельца из полимеров, удивительно близкие к реальным. Их двояковыгнутый «шинообразный» вид объясняется формой, которую реальные эритроциты принимают в человеческом теле.

Не так давно красные кровяные тельца были впервые выращены в лаборатории. Теперь же появился и их искусственный вариант. Синтетические эритроциты успешно имитируют характеристики и основные функции настоящих клеток, в том числе мягкость, гибкость и способность переносить кислород.

В пресс-релизе университета учёные сообщают, что синтетические красные кровяные тельца (sRBCs) отлично справляются с «перевозкой» веществ по всему организму, что было доказано экспериментально, с прикреплением молекулы гемоглобина к поверхности полимерной клетки и последующим наблюдением.

sRBC-клетки могут использоваться в будущем для доставки лекарственных препаратов и переливания людям вместо настоящей крови в случае необходимости – но перед этим, разумеется, понадобится ещё много дополнительных тестов.

Сделать искусственные эритроциты специалистам удалось так: вначале был создан похожий по форме на пончик полимерный шаблон, который покрыли несколькими слоями гемоглобина и других белков, затем сам шаблон удалили, осталась белковая оболочка. В результате все искусственные клетки имеют одинаковый размер и гибкость и могут нести столько же кислорода, сколько и настоящие.

В опубликованной в PNAS статье авторы высказывают предположение, что их методика может быть также использована для разработки частиц, имитирующих форму и свойства больных клеток, например при серповидно-клеточной анемии. А их изучение поможет понять, как такие заболевания влияют на клетки крови.

 

Трохи увльокся Дрекслер тими нанороботами, єсть мнєніє(в нобелівських лауреатів) що є туєва хуча фундаментальних перешкод на шляху їх створення, тобто велика дуже вірогідність, що їх ніколи не створять, це тільки щоб бабки під проект вибити(особливо Росії це стосується) вони нам рісують вічну молодість і лікування всіх хвороб так ніби це лише питання часу

хотя може якесь анти брудове покриття для машин і зварганять

 

Румуни анонсували компакт-диск на 1000 терабайтів!

Цікаво, а швидкість запису не буде складати 1 МБіт /секунду, випадково? Тоді, якщо ваш товариш попросить - "скинь мені на болванку ті фільмики" - ви відповісте - добре, приходь за 30 років!

 

Та ну, SATA2 дає 300 мегабайт, SATA3 напевно дасть більше.
Але! Як вони наклеють 10 тис прошарків пластику, та ще й в Румунії?
О про лазер забули написати. Їх там має бути вроді мінімум 7 штук різного спектру

 

Я жартував, але з підтекстом. Навіть якщо SATA3 матиме 1 гігабайт на секунду, то переписування такого диску займе мінімум 1 мільйон секунд, або 12 діб. Тобто, потрібно чекати революції і в інтерфейсах.

А ось слова "та ще й в Румунії" я не сприймаю, бо це вже стереотип, який, як виявляється, дуже застарів. Якщо румуни-винахідники зуміють швидко довести свій виріб до промислового зразка - вони стануть мільярдерами за півроку.

 

Хіба що Китай допоможе

 

Думаю, що навіть Китаю освоєння такого виробництва не по зубах. Це треба, щоб за стіл сідали основні гравці, і нервово домовлялись про стандарти. Ділили шкуру невбитого ведмедя.

Треба розуміти, про що йдеться... В порівнянні з Blu-ray, які мають в найкращому випадку 100 Гігабайт, це стрибок в 10 000 раз!!!

Нагадаю - стрибок від DVD до Blu-ray склав лишень 10-тикратне збільшення ємності!

 

Ця технологія була відома ще десять років тому. То просто повтор новини. Багатошарові диски не новина. Можна накатати даних на різних глибинах, хоч 10 тис шарів. Але лазер не дасть 1 Gbita на випалюванні. А про фокусування взагалі мовчу.

 

Це не так. Компанія заснована в 2007 році, і тоді ж почала розробляти прикладну технологію. А ніяк не 10 років тому. Більше того, це тепер не просто чергова ідея.

Компанія є лідером у розробці флуоресцентного фоточутливого скла для голографічного запису інформації, має 3 патенти США у цій галузі. Вони мають Головну Премію Всесвітньої Організації Інтелектуальної Власності за кращий у світі винахід та Золоту медаль Женевської Міжнародної виставки нових технологій, а також Золоту Медаль виставки Еурека в Брюсселі.

Вони ведуть переговори з IBM, HP, Compaq і Philips.

Так що все дуже серйозно.

Тут, думаю, справа ось в чому - стандартні технології випалюють "піти", на які дійсно є обмеження, бо кожен шар "затіняє" попередній, тобто "глибший". Тому те світло, що відбивається від глибшого шару, затінюється "верхнім" відбиваючим шаром. Ось чому існуючі технології далі кількох шарів не ідуть.

А цей пан (винахідник) запропонував скло. Я думаю, тут справа в тому, що ніяких відбиваючих шарів у ньому взагалі немає!

Є шари, які можуть після запису (тобто фотохімічної реакції) флуоресціювати! Тобто, шари - вони прозорі повністю, і тільки коли їх підсвічує лазер, вони не просто відбивають його світло, а світяться самі, причому конвертуючи спектр! Це не пасивний тип запису, а "активний"! Можна робити дійсно сотні і тисячі шарів - їх ніщо, ніяка фізика не обмежує! Може бути навіть більше шарів - стільки, наскільки вистачить розділяючої здатності механіки, яка пересуває лазер!

Крім того - скло - не пластик. Воно дійсно буде стійким мінімум кілька тисяч років, в широкому діапазоні температур та вологості.

---------- Додано в 02:45 ---------- Попередній допис був написаний в 02:10 ----------

Думаю, що монстри ІТ лякаються тільки обвалу всієї існуючої "дискової технології", яку вони й так ледь утримують перед наступом твердотільних накопичувачів... Якщо прийде скляний диск - всі заводи, в які вкладено десятки мільярдів - підуть в металолом, бо технологія - інша! А попередні витрати ще не відбили, бо криза...

 

Що до гігабайтів на кристалі - то дискам і так каюк.
А що до вартості приводів - то вони свідчать про те, що рекламу вони відбили і тримають мінімальні прибутки...можливо я помиляюся.
А Блюрею вже точно буде не солодко, хоч його і підтримала порноіндустрія.
Але як свідчить досвід виробництва скачка в 1000 раз не може статися (не вигідно). Почнуть з 10-ти - обкатають технологію - а далі за текстом.
П.С. Про голографічний запис на диски не читав ще. Тре буде поритись.

Мені цікаво, що процесори на лазері не зробили прогресу. Схоже вони свої оптотрони так і не навчилися швидше перемикати (щось навіть в неті не зміг відшукати інформацію про це) напевно прикрили цю програму.