Найбільше розчарування Вашого дитинства

Тема у розділі 'Всяке різне', створена користувачем Alias, 10 лис 2008.

  1. Alias

    Alias Львів-місто моєї мрії..

    От цікаво.У всіх були в дитинстві якісь розчарування.А у Вас вони було?Найбільшим розчаруванням для мене, наприклад , було розчарування в дорослих.Я взанала звідки беруться діти:biggrin:
     
    • Подобається Подобається x 7
  2. Coffe13

    Coffe13 Дуже важлива персона

    Тема хороша:good:... але я щось не пригадую розчарувань :pardon: Скільки себе памятаю знала що Миколай - то тато і мама, а дід Мороз - то вихователька з підготовчої гупи... Звідки беруться діти...тоже не шокувало... Ну але якщо щось пригадаю - напишу обов"язково;)
     
    • Подобається Подобається x 7
  3. tslezinska

    tslezinska Well-Known Member

    Для мене розчаруванням в дитинстві було те, що батьки не підтримали мого бажання займатися музикою. І взагалі всі мої ідеї щодо гуртків натикалися на проблеми і нерозуміння.
     
    • Подобається Подобається x 5
  4. Персі

    Персі La mafia è immortale!

    Я от теж думала, думала, ніц не пригадала. :scratch_one-s_head: Різні дитячі переживання були, звісно, але так щоб розчарування... :pardon:
     
  5. Alias

    Alias Львів-місто моєї мрії..

    А ми з сестрою десь до років дев"яти вірили, що Дід Мороз існує,і саме він на Новий рік нам приносить подарунки:)
     
    • Подобається Подобається x 3
  6. Coffe13

    Coffe13 Дуже важлива персона

    Нас "посвятив" в цю "дорослу таємницю" старший братик, ще тоді коли я не вельми замислювалась чи дійсно Миколай і Дід Мороз існують...тому всьо пройшло гладко :pardon:

    А саме більше моє розчарування...воно вже доросле хоч і з дитинства тягнеться...
    Я в дитинстві хтіла чим пошвидше вирости,бо дорослі все вміють, все знають, все можуть... ан нєт... Важкувато усвідомити наскільки ми безпорадні...:girl_in_dreams:
     
    • Подобається Подобається x 11
  7. Яська Березнева

    Яська Березнева Well-Known Member

    А я, навпаки, дуже хотіла ходити на танці. А мене віддали на музику. Я не хотіла, плакала, але хто мене слухав? Просто поставили перед фактом: на що будемо ходити, на скрипку чи на піаніно? Ні на що взагалі - таке питання не ставилося. Я вибрала з двох зол менше. Закінчила з горем пополам музичну школу, навіть похвальний лист отримала, і все... Піаніно стоїть і порохами припадає.
     
    • Подобається Подобається x 2
  8. Alias

    Alias Львів-місто моєї мрії..

    А в мене ще був прикрий випадок(не знаю, чи можна назвати розчаруаанням) коли на танцях мене вибрали на конкурс.ми здали гроші на костюм, вже все було готове і раптом наша тренерша по танцям сказала. що я не їду.Якась мамочка "підмазала дупу" їй...а я виявилась крайньою.Після цього випадку я танці кинула:suicide:
    Через рік знову записалася,але вже у другому клубі
     
    • Подобається Подобається x 4
  9. Я тоже лет до 10 верила в Деда Мороза, а в Николая даже дольше.
    А первую обиду в школе помню. Было это в 1 классе. Не знаю почему, подралась с одной девочкой. Я разволновалась и сказала ей, как сейчас помню: "Что с тобой? Ты что, озверина наелась?!( из одного мультика:mocking:)
     
    • Подобається Подобається x 2
  10. Я на танцы тоже с полгода ходила. Но у нас была другая история: оказалось, что все мы выступать не будем. В итоге самые амбициозные обиделись, и группа "разбежалась".
     
  11. Vikusya

    Vikusya Member

    В мене було розчарування, коли в першому класі всі діти фотографувались на портрет в святкових формах, а я ні, бо мама не дала грошей, казала, що та фотографія нікому не потрібно. Зараз, коли іноді приходжу до своїх однокласників, бачу ті фотографії, а в мене нема :sad: Шкода... :cry:
     
    • Подобається Подобається x 8
  12. pukhnastyk

    pukhnastyk Well-Known Member

    Саме велике розчарування у моєму дитинстві - це коли я дізналась, що Святий Миколай - то батьки. :sad: Дулась на них тиждень:cry:
     
    • Подобається Подобається x 3
  13. А сколько вам тогда было лет?
     
  14. nirvanka

    nirvanka просто фотограф

    А я розчарувалась в математиці. З 5 по 9 клас нас вчила дуже хороша вчителька, я все розуміла і знала цей предмет дуже добре, на олімпіади ходила і т.д. А потім почались функції, логарифми, інтеграли, нові вчителі, які що семестру змінювались, ніхто нічо не пояснив нормально, я нічого не розуміла, перестала любити математику і поступила на інформатику.

    Також була розчарована брехнею дорослих про Миколая, після того не мала до них довіри, була така ображена.. Аж соромно. Але і досі прикидаюсь, що вірю в Миколая :).

    П.С. Вдумалась в слово "розчарувати". Як антонім до слова "зачарувати". І дійсно - ми в щось зачаровано віримо, а потім ті чари розвіюються..
     
    • Подобається Подобається x 7
  15. pukhnastyk

    pukhnastyk Well-Known Member

    Та трохи було - 11
     
  16. duncan

    duncan батяр з личакова Команда форуму

    а я багато-багато років тому одного разу гуляв з хлопчиком у личаківському парку, він мені показав трухлявий пень, в який хтось висипав сірники і сказав, що сірники ростуть в старих пнях...
    розчаруванням було дізнатися згодом, що це не так... :))):mocking:
     
    • Подобається Подобається x 14
  17. Alias

    Alias Львів-місто моєї мрії..


    ото дитяча наївність!:lol:
     
    • Подобається Подобається x 3
  18. nirvanka

    nirvanka просто фотограф

    О, я згадала як мені тато розказував як раки ловити: одягнути дзюраву шкарпетку, щоб палець великий стирчав, заходиш у воду, рак за пальця "клац" і витягуєш. Я повірила! Мені було 20.. :shy:
     
    • Подобається Подобається x 16
  19. Яська Березнева

    Яська Березнева Well-Known Member

    А я розчарувалася у деяких дорослих ще до того, як взнала, звідки беруться діти:sad:
     
    • Подобається Подобається x 4
  20. illia

    illia Well-Known Member

    а я от згадав такий випадок. був у нас в дитячій комнапінії хлопчина... трохи наївний. і ми з моїм дружбаном запропонували "цукорку" з камінчиком всередені замість цукорки і в нього такий вдячний вираз лиця зробився, що мені вже наперед погано стало. а коли він розгорнув ту цукорку, а кулєга почав з нього сміятись, я там чуть не вмер. не знаю тепер хто більше був розчаровиний - він в нас, чи я в собі, але досі на душі гірко.
    ... знімайте карму млін :sorry:
     
    • Подобається Подобається x 9
а де твій аватар? :)