"… Музей не претендує на щось велике… Він претендує на більше — на Вашу приязнь та шану до моїх родичів, земляків і до неї єдиної, моєї малої Батьківщини — Буковини, що на Західній Україні". Михайло Кузменюк Приватний музей побуту Західної України розташований поблизу Севастополя в селі Чорноріччя. Цей унікальний, для Криму, заклад заснований дружньою сім’єю Кузменюків: Михайлом, Валентиною, дочкою Іванною та онуками Михайлом, Олесею, Лізою, Миколою. У вересні 2008 року музей був освячений і з цього часу приймає відвідувачів. Народна архітектура Буковини має чимало загальноукраїнських рис, але разом з тим, пройшовши у своєму розвитку складний та багатовіковий шлях удосконалення, набула яскравих і самобутніх особливостей і відзначається певною стильовою неоднорідністю. В тих чи інших районах краю будували по-різному. Це пояснювалось наявністю дерева та інших будівельних матеріалів, умінням майстрів, особливостями клімату та місцевими традиціями. Музейні експонати розташовані в окремих будівлях. Експозиційна площа музею становить біля 200 кв.м. Облаштований і майданчик відкритого зберігання експонатів. Це – фіри (вози), сани, сільськогосподарське знаряддя, речи домашнього вжитку. В приміщеннях представлені експозиції традиційного буковинського одягу кінця ХIХ – 50-х років ХХ століття: жіночі сорочки, кожухи, кіптарі, сардаки, поркяниці, чоботи, постоли, жіночі черевички, різноманітні чільце, хустки, рушники-перемітки, кучма, крисаня (капелюх) та інше. Представлені в музеї і супутні до одягу речі – сумки з домотканого полотна – тайстри, торби, торбочки, бесаги, пояса, коралі. Також в музеї представлені ткані і вишиті рушники, скатерті, коци(килими), налавники, залавники, якими користувалися як в повсякденному житті, так і прикрашали свої оселі на свята. Є в музеї ткацька, де встановлено ткацький станок «кросна» та різне обладнання для прядіння, ткацтва та шиття. Окреме приміщення – сіні (хороми), де представлені речі домашнього вжитку, господарчі речі, інструмент, гасові ліхтарі, різноманітні ваги, та і те, що не було потрібно для постійного користування. В останньому приміщенні розташовано три експозиції: – релігія, – освіта за часів Австро-Угорщини, Румунії та Радянської Влади, – культура, мистецтво, де представлені автентичні документи про освіту, музикальні інструменти, радіоприймачі, радіоли, магнітофони, патефони, фотоапарати, кіно-відео-камери, фотографії, образи та церковне начиння. Експонати музею – свідки минулого, дозволяють зрозуміти талант та велич творчого духу наших предків, передавши нам у спадок творіння людських рук як знаки добра та любові до прекрасного. Головна мета нашого Музею побуту Західної України в Севастополі — збереження культурної спадщини Західної України, знайомство жителів і гостей Криму з інших регіонів України з історією, побутом, самобутнім мистецтвом, ремеслами і культурою Буковинського краю. Культурна спадщина — це те багатство, яке збагачує, і в першу чергу, збагачує духовно, того хто доторкнувся до неї, прагне пізнати її, вивчити історію народу. Культурна спадщина Західного регіону має свою локальну ідентичність, що склалася протягом тривалого історичного періоду. Ці території перебували в контакті і під впливом різних культурних епох. Основною задачею музею вважаємо знайомство з експозицією учнів шкіл, ліцеїв, коледжів, та інших навчальних закладів м. Севастополя і Криму. Верхній одяг: — кожухи — кептарі – сардаки Вишиті натільні сорочки Чоловічі штани: — поркяниці — гачі Жіночі спідниці: — горбочки — плахти Взуття: — чоботи — черевики — постоли Головні убори чоловічі: — кучма — капелюх — тюбетейка Головні убори жіночі : — перемітка — рушники — чільце — хустки Пояси: — шалеві — ткані — шкіряні Аксесуари: — намиста (коралі) — натільні хрести — сережки, кульчики Сумки: — тайстри — торбинки, торби — бесаги http://www.youtube.com/watch?v=GmvdwkhG_8A
класно!!! імхо, не сподівалась від Севастополя, вражена, але приємно вражена))) цікаво, а хтось вже був у ньому? )
