06.08.2010 14:58 _ Тарас Возняк Може, варто прислухатися і почути? Мойсей Фішбейн. Сім років в Україні. В той час, як міністр освіти України Дмітрій Табачник "со братією" всіми силами бореться з українською мовою та українством в Незалежній Українській Соборній Державі на 19 році її самостійності (дивись заяву ректора Львівського національного університету імені Івана Франка проф. Вакарчука І.О. з приводу Постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010р. N642 "Про внесення змін до Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів http://blogs.pravda.com.ua/authors/voznyak/4c5ac2fc98df7/), великий український поет Мойсей Фішбейн вже сьомий рік, повернувшись до України, всіми силами (чи, точніше, ледь не з остатніх сил) утверджує все ту ж українську мову та українство. Утверджує і в незалежній Українській соборній державі на 19 році її існування, і по світах. А "братія очима лупа"... Отака от ситуація... Про що це свідчить? Про мародерський режим, який волею нашої несосвітенної глупоти вчепився в горло агонізуючій Україні? Так. Щоправда, не тільки цей режим є мародерським – були й попередники. Що сумно. Але про це всім відомо як в Україні, так і поза нею. Не усвідомили цього хіба що членистоногі, як висловився нещодавно один з блогерів. І говорити про це вже стає гидкувато. Як на мене, то важливішим є усвідомлення того, що природа людей є різною. Є "професори, командори, міністри-баяністи", а є Мойсей Фішбейн. В часи сьогоднішньої смути це усвідомити особливо важливо. Щоб не впасти в інші людські глупоти. Це я для тих, хто ще зберіг тверезість розуму. А для не занадто допитливих, які не знають доробку Мойсея Фішбейна і не поспішатимуть до книгарні купити томик його віршів, даю посилання на інтернет-сторінку, де він творить новий для українського культурного контексту жанр аудіо-візуальної поезії – http://www.youtube.com/user/1946mf#p/u. Автор читає сам. І аж мороз по спині. Хоча б оце – "Пересадка. 1948" http://www.youtube.com/user/1946mf#p/u/37/pYjoXmP4OYo. Особисто я не знаю нікого, хто, з нині сущих в Україні, володів би нашою мовою так, як Мойсей. Пишу тільки про себе. Може, це моє смакове. І останнє. Смішне. І не дуже. Нещодавно одного з офіційних листів Мойсей Фішбейн підписав скромно – "ваш Мойсей". І щось в тому є. Біблійного Мойсея народ теж не надто слухав. Може, варто прислухатися і почути? Отак от, браття і сестри українці.
Хтось може привести до тями цього посадовця і пояснити йому, що дану тему в цей розділ міг перевести або ідіот, або просто відвертий негідник?
Фішбейн Мойсей Абрамович [ред.] Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Перейти до: навігація, пошук Мойсей Абрамович Фішбейн Дата народження: 1 грудня 1946 Місце народження: Чернівці Національність: єврей Рід діяльності: поет і перекладач Мойсей Абрамович Фі́шбейн (*1 грудня 1946, Чернівці) — український поет і перекладач єврейського походження. Зміст [ред.] Біографічні дані В 1976 році закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту. Перша публікація з’явилася в грудні 1970 в літературному журналі «Вітчизна». Вірші до редакції передав український поет Микола Бажан, який помітив і підтримав поета, а також написав передмову до його першої збірки «Ямбове коло» (вид-во «Молодь», 1974). Працював у Головній редакції Української Радянської Енциклопедії та літературним секретарем Миколи Платоновича Бажана. 1979 року (внаслідок відмови від співпраці з КДБ) був змушений еміґрувати до Ізраїлю. 1980-81 рр. кореспондент українського літературного і загальнополітичного журналу "Сучасність", що видавався українською діаспорою у США та Німеччині. З 1982 року жив у Німеччині, де в 1982-95 роках працював в український та російській редакціях радіостанції "Свобода" кореспондентом, коментатором, редактором. В 1984 році в Нью-Йорку вийшла книга поета "Збірка без назви". Книга складалася з трьох розділів: 28 власних віршів, добірка віршів для дітей та об'ємний розділ перекладів з французької (Шарль Бодлер), німецької (Генріх Гайне, Райнер Марія Рільке, Ґеорґ Тракль, Гуґо фон Гофмансталь, Пауль Целан, Ганс Карл Артманн та інші), івриту (Єгуда Га-Леві, Хаїм Нахман Бялік), Манфред Вінклер, ідиш (Меер Харац), російської (Максиміліан Волошин, Олександр Твардовський) та інших мов. 1989 року здійснив свою акцію: першу поїздку чорнобильської дітвори за кордон — до Держави Ізраїль (січень 1990). 2003 року повернувся в Україну. Член Українського Центру Міжнародного ПЕН-Клубу та Національної Спілки письменників України. [ред.] Твори «Ямбове коло». Поезії, переклади. Переднє слово Миколи Бажана. («Молодь», Київ, 1974) «Збірка без назви». Поезії, переклади. Переднє слово Юрія Шевельова. («Сучасність», Нью-Йорк, 1984) «Дивний сад». Поезії для дітей. («Веселка», Київ, 1991) «Апокриф». Поезії, переклади, проза. («Довіра», Київ, 1996) «Розпорошені тіні». Поезії. («Кальварія», Львів, 2001). «Аферизми». («Факт», Київ, 2003). «Ранній рай». Поезії, переклади, проза, есеї, "аферизми". Переднє слово Івана Дзюби. Оформлення Олени Добровольської. («Факт», Київ, 2006). Переклади з німецької, французької, івриту, ідиш, румунської, угорської, російської та інших мов. [ред.] Премії Лауреат премії імені Василя Стуса та премії журналу «Сучасність». Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого та орденом Святого Володимира. П.С. Пане Стікс. Не чудіть і перемістіть тему в розділ "Література" хоча б. Або зовсім видаліть.
