Лама (Lama), вона ж Наталка Дзеньків, свого часу добряче натерпілася через обрання сценічного імені. Річ у тому, що в Росії теж є співачка Лама – довгонога білявка, яка почала працювати під цим сценічним ім’ям значно раніше, ніж наша тендітна чорноволоса українка. Усе б нічого, трапляється, якби лише в тієї Лами не було бінді й інших збігів з українським проектом, який з’явився згодом. “Наша” переконує, що, вигадуючи образ, про російський не чула, не допоміг і пошук у “світовій павутині”. От лише довести це вона не може, нібито через складність українських законів. Цікаво, чому цього не знав її продюсер, один із найкращих українських звукорежисерів, який працює з російськими артистами і мав би орієнтуватися в російському шоу-бізнесі, Віталій Телезін? Але не буває лиха без добра, тож це виявився непоганий піар для обох Лам. Повний текст
Камуфляж для бездарності? А взагалі то незрозуміло: навіщо, маючи вже таке дзвінке милозвучне прізвище, уподібнюватись хутровій тварині? Бо ж на думку спадає зразу шапка, комір... Та чи обов`язкова для сцени така пустопорожня помпа? Практика доводить, чим надуманіше прізвисько, тим бездарніший виконавець. То чи ж потрібно наражати себе на подібні асоціації? Чи потрібні прізвиська Руслані, Таїсії Повалій, Ніні Матвієнко? Щось у тому справді є. Чи не так?
