Мислення...

Мислення вельми цікавий процес. У роздумах над чимось можна заглибитись в предмет або ж відійти на кілька миль від нього; ніщо не рухається швидше за думку. Якщо спостерігати схід сонця, то потрібно бути впевненим в одному - в тому, що ви про нього не думаєте. Тільки тоді можна його побачити. З такої позиції мислення - це відхилення від реальності. Воно надає реальності свій власний колір, своє власне уявлення. Воно не дозволяє реальності дійти до нас, накладає себе на реальність. Швидше за все саме тому жоден філософ так і не зміг пізнати істину. Всі філософи замислювались про істину. Але замислюватись про істину неможливо. Або ви її знаєте, або ні. Якщо ви її знаєте, то немає необхідності про неї думати. Якщо ви її не знаєте, то як ви можете про неї роздумувати? Філософ, який розмірковує про істину в точності подібний до сліпого, роздумуючи про світло. Якщо у вас є очі, ви не думаєте про світло, ви його бачите.
Тим не менш більшістю з того, що ми маємо, ми завдячуємо саме процесу мислення. Але ж це приносить не тільки користь і комфорт, а й купу проблем. Ніхто не живе "тут і зараз", віддаючи перевагу своїм думкам. Чи я один вбачаю в цьому проблему?

 

Чому? нормальний хід думок...

Може і не один, але я в цьому проблем давно не вбачаю.

---------- Додано в 22:54 ---------- Попередній допис був написаний в 22:52 ----------

Додам. Мислення (робота мозку) намагається випередити те, що ми бачимо. Так можна уявити звук хвиль, побачити в уяві, і т.п. Мозок взагалі егоїст. Дуже важко його побороти, щоб побачити реальність.

Іншими словами кожен бачить і чує те, на що сподівається. (Цього бракує штучному інтелекту )

 

Не їжте дітки мухомори...

нє, ну я теж проблему в цьому не вбачаю. Просто треба було завершить хід думок і перетворити це в тему

 

Треба було.
Ви взагалі плутаєте мислення взагалі із лінґвістичною його частиною яка є верхівкою айсберґу. І тому приходите до невірного висновку "що мислення - це відхилення від реальності." Навіть не хочу розбирати попередню фразу бо вона дещо кострубата.

Але раджу почитати трохи літератури як філософської так і психолоґічної (медичну не завадить теж). Бо у Вас трохи каша в голові.
Якщо читаєте анґлійську ось хоч стаття із Вікі для початку.

http://en.wikipedia.org/wiki/Cognition

Звідти зможете рухатись далі.

 

Якби я щось плутав, то я б не робив тих висновків.
Перефразую те що сказав вище. Більшість людей, що я зустрічав, живуть в своїх думках і в своїх ілюзіях. Всі щось планують, ставлять якісь цілі і рухаються до них. Наприклад, запланував кудись поїхати. І ждеш цього, доки це не відбудеться. Тобто людина фактично проживає лише певні відрізки життя (ті, які вона сама хоче пережити), а не повністю всі його аспекти. А причиною цього є процес мислення, який заважає бути "тут і зараз".
От зараз я це пишу, а сам думаю, що ввечері робить буду і до вечера я вже не проживатиму "тут і зараз"...

 

Робили би інші? Висновки чи "плутання"? )

Люди живуть в реальному світі і тільки можуть мати думки і ілюзії.

Ви впевнені що всі?

Не плануйте задовго наперед бо буде болісно дивитись як Ви довго ждете. Принаймі хоч не відмовляйте собі в необхідному "тут і зараз". )

Фактів Ви не наводили.

Інші "відрізки" вона не проживає і знаходиться в стані клінічної смерті?

Ті які не хоче не переживає? Наприклад коли її підвішують до стелі за ноги?

Можливо не сприймає але ніяким чином це не значить що вона це не проживає. Від того чи особа вірить що вона попала в автокатастрофу напр. автокатастрофа не щезає. Більшість спочатку і не вірять. )

Деяким людям думання заважає і тому вони ідуть в армію. Але потім виявляється що і в армії потрібно думати "тут і зараз".

Все що сприймає особа є до певної міри ілюзією. Чи хтось про це думає чи ні. Ніхто не спроможний вловити все. (Концепсію бога я не розглядаю)

До вечора Ви будете мешкати де саме? )

Каша, каша, каша. Яка не личить молодому і перспективному українському джентельмену.

Кажу ж почитайте трохи відповідну літературу (бажано на анґлійській, німецькій або французькій але зрештою на будь якій), воно Вам піде на користь.

 

Вороне, ви впевнені, що це є
перспективний?
український?
джентельмен?

Я - не впевнений.
А щоб читати на згаданих вами мовах, потрібно їх вивчити.
Після того, як досконало вивчена українська мова...

 

если глубоко вникнуть то мыслення - это все что у нас есть, абсолютно все окружение не более чем мысль, разумеется кроме инстинктов которые по сути тоже есть мысль, боль, страх, счастье, ейфория это все мысли в каком то роде, почему наркотики - так притягательны? да потому что ты получаешь счастье независимо от внешних источников, иногда кажется что жизнь пошла в полный разнос, на работе опа, жена выгнала, денег не хватает, но правильная (а правильная она так как несет позитиф) мысль о том что в принципе не все так уж и плохо позволяет выкарабкиватся из всего житейского нагоромождения, и наоборот когда внешне все вроде бы хорошо, мысли могут довести до суицида ...

иной раз, когда життя айца скрутит (бросила жена, болячки и т.д.) или просто хондра (которая очень редко - "просто" ) обсуждение подобный хфилософских материй позволяет отвлечься и со стороны осмыслить свои беды .. так что не спешите с выводами ...

 

Та я сподіваюсь на краще а як інакше?

У чоловіка проблема з висловленням думок. А в таких випадках читання допомагає, поза самозрозумілими знаннями.

------------------------------------------------------------------------

"Плутання" між психолоґією (точніше психоаналізом, неврозиси компульсивного характеру.) і філософією (декалька течій але швидше німці 19ст, з їхнім впливом на все 20ст із мистецтвом включно.). Одне і друге в купу розглядати неможливо бо різні речі.

 

Прислухайтесь до Льва Толстого. Якщо Вам цікаво обговорювати мене - будь-ласка створіть відповідну тему і пишіть все що прийде Вам на думку.

Чи то назва гілки форуму...чи то останнє речення мого першого посту Вам натякає на те, що мені потрібно давати поради з приводу того, що робить.
В мене виникла ідея і я вирішив поділиться нею. Якщо є думки з приводу вище написаного - охоче почитаю. Бо в мене складається враження, що
"- нє, пацан, ти нє правільно думаєш, правільна нада вот так вот. Чітай літєратуру і паймьош".
Ви часом не лікар?

О так. З цим я повністю погоджуюсь. Але ж можливо жити на хвилі щастя не вживаючи наркотики. Я такий стан називаю "тут і зараз". Але постійно перебувати в ньому не виходить, бо коли задумуєшся над цим, то відволікаєшся від самого щастя.

Ну звісно...Оце є так, як Ви написали. По іншому ж не буває...

 

Я вам вже виклав свої думки стосовно вами написаного.
1. Написано дуже безграмотно.
2. Думки викладені дуже не чітко. Їх неможливо дискутувати бо немає що дискутувати. Тому закономірно виникає побажання Вам порадити зайнятись самоосвітою щоби подібна дискусія стала можливою. І не варто це сприймати надто особисто. Не забувайте про те що якщо Ви хочете дискутувати на філософські теми то як мінімум варто навчитись писати просто і чітко (грамотно теж), без фраз "жити в ілюзіях" "нє, пацан" ітд. Поясніть будь ласка в деталях як хтось може жити "в ілюзіях", опишіть природні властивості отих Ваших "ілюзій". Закони Кеплера існують в "ілюзіях". Хто саме живе в "ілюзіях". На яких мовах спілкуються в "ілюзіях". "Нє" це все може і цікаво тільки філософії не стосовно. І так потрібно знати грамоту щоб писати. Маєте час, ніхто в шию не жене. Можна перевірити свої думки...

Ви думаєте що саме Ви винайшли колесо? Через те що його бачили?

 

і де це ви вичитали таке? своїми словами можливо висловлюватись?

 

Це не наукова стаття, це не факт. Це думки в голос і припущення.
Щоб думати не обов"язково десь щось вичитувати.

Вороне, Ви також прислухайтесь до Толстого.

---------- Додано в 09:52 ---------- Попередній допис був написаний в 09:47 ----------

Нема - не дискутуй. Чи я може змушую?

---------- Додано в 09:54 ---------- Попередній допис був написаний в 09:52 ----------

Я думаю, що людині, яка бачила колесо і повідомила про це, не варто радити

---------- Додано в 10:07 ---------- Попередній допис був написаний в 09:54 ----------

Вибачте, забув в першому пості написать, щоб оцінили мою грамотність. Добре що ви це зробили.

---------- Додано в 10:08 ---------- Попередній допис був написаний в 10:07 ----------

Тема перетворилась на тро-ло-ло...
Можна закривати.

 

Та чому, я з неї втікаю. Дискутуйте.

 

цікаво написано....
це твої висновки чи десь прочитані?

так і є людина живе або в минулому або в майбутньому, але рідко в дійсності, тобто вона цей момент практично не сприймає, точніше пріоритет в свідомості знаходиться на роздумуванні над тим що зробити.... або що було зроблено не так, а менше сприймається сама дія чи вчинок...сприймається фактично тільки сам результат...

а в чому тут проблема?

 

та мої. Але думаю, що до мене це не один філософ висловлював.

Ну ми живемо ж зараз, а не завтра чи вчора. Виходить, що пропускаємо життя (а потім бідкаємося, що життя коротке).

 

ну це вибір кожного як йому те життя прожити....
а без мислення на кого люди будуть подібні?

 

Можливо без мислення людина може бути сама собою?
А сам процес породжує купу питань, проблем, незадоволень...

От якщо взяти людину-мауглі. Є ж такі люди, які 2-3 роки від народження прожили у природі. От цікаво, в таких людей є психічні розлади типу дипресій? А чи заздрять вони, що хтось має якісь матеріальні багатства? Чи комплексують з приводу своєї зовнішності або з приводу того, що хтось більше розуміє, досягає в житті? Чи взагалі турбує їх думка інших? Чомусь мені здається, що в таких людей відсутні вище перераховані проблеми.
В свою чергу інші люди вважають їх недорозвиненими, тупими і т.д... не здатними мислити і не наділеними "здоровим" глуздом. Питання лише в тому, хто з людей більш змістовно проживає життя: той, хто мріє про космічні простори, будує плани, шукає варіанти їх реалізації чи той, хто просто живе і насолоджується кожним моментом життя, яке б воно не було?

 

а хто їй заважає? і що таке бути собою?

мабуть шо ні...

зате вони не вміють насолоджуватися картинами, творами мистецтва, віршами...

прожити і не осмислити що жив чи тільки осмислювати як хотілось би прожити?
хто-його знає шо краще..... а може можна якось то компактно поєднати?