Мій tecrübem у вивченні зовсім незнайомої (турецької) мови

Отож.
Вирішив-таки створити нову тему, щоб не засмічувати "англійську".
І прошу, хоча і мало сподіваюсь, не дуже засмічувати флудом цю. (Млинок має звичку прийти і порівнювати самостійне вивчення з близькими йому реаліями. Я - не Карась із відомої опери, і на туркені одружуватися не збираюсь).

Вчора, черговий раз прочитавши Замяткіна, ті сторінки, де він наголошує на дотриманні його методики, зайшовши на його сайт і почитавши про метод тай-чі, а також коли послухав півгодинний ролик розповіді про методу під медитативні звуки мелодії, я вирішив перевірити його метод на практиці.
Гугл допоміг мені знайти фейсбучну тему ентузіастів. Там же було викладено багато посилань на набори мовних матриць (короткі наговорені носіями мови монологи чи діалоги із текстами та перекладами).
Я скачав і розпакував для ознайомлення матриці декількох мов.
Бесплатные матрицы | Замяткин Изучение иностранного языка по методу матриц Замяткина - кому цікаво.

Один партайгеноссе обурився купленою німецькою матрицею:

Я також не з тих, хто, як кажуть німці, викидає гроші з вікна, а тому качнув безкоштовні.

Перший турецький діалог всього 20 секунд. Замяткін каже, що таку штучку потрібно слухати сумарно не менше трьох годин щоденно (можна періодами по чверть чи більше години), не заглядаючи в текст, і так 2-3 дні, потім наступний етап.

Послухав учора із годину. Повна абракадабра, як каже пан Мих.
Почав сьогодні слухати. Час для цього є: поки готуєш вранішній розсол, п"єш його, миєш горнятко - плейер на вухах.
Почав узнавати деякі звуки. Тобто, якби мені серед інших діалогів прокрутили цей, я б його впізнав . Спочатку мені на слух здавалося, що говорять японською. Зараз я почав сприймати це як японську з вкрапленнями німецької. Навіть став "впізнавати" деякі німецькі слова. І навіть одну коротку фразу "німецькою".
Замяткін про це попереджує і радить не лякатися.

Що буде далі, повідомлятиму.

 

Качніть собі ше Розету стоун з турецькою мовою. Для нульового рівня це просто супер.

 

Часу в мене дійсно багато - працюючий пенсіонер. У кожного, що зранку чистить картоплю до борщу, є такий час.
З турецької нічого не маю і не матиму. Просто вирішив перевірити методику.
Користі від переглядання футбольного матчу Карпати-Ворскла чи Шахтар-Дніпро також не багато.

Хочу поки що пройти за рекомендований час першу матрицю і подивитися, що з того вийде.

Стосовно "впізнавання" слів і фраз. (Фантомне розуміння). Можу поклястися, що чую в турецькому діалозі Schumi gibt mir Ohr (Шумахер дає мені вухо). А туркеня щось каже зі словом behaviour (поведінка англійською ) у відповідь.

Це просто цікаво і захоплююче, що з цього вийде. Зав"язка захоплюючого серіалу із власною участю.

 

Дякую, але за двома молодицями ганятися не збираюся. Радикуліт, знаєте.
I'm not a man who wants to have his cake and eat it too. (c) A.J.Hoge

 

А шо автор теми хоче оженитись на туркенях? Бо нашо йому та турецька?

 

Я вже казав, чому, але для Вас повторю: Слідчий експеримент, чи можна вивчити зовсім незнайому (таку назву має топік) мову методом Замяткіна.
Про туркень я також згадував вище.
Перевіряю, чи можна пройти одну матрицю, строго дотримуючись рекомендацій Замяткіна. І що буде в результаті. Сподіваюсь, це буде цікаво не лише мені, а і всім, хто бажає вивчити іноземну мову.

А стосовно туркень, то для оффтопу даю гарну байку.
Правда ситуація дзеркальна

Спойлер

Глазовий Павло Прокопович
Базарне Кохання
Народила дитинчатко легковажна Ада.
Дід онукові не радий і баба не рада.
— Як же звати його батька — Федором? Іваном?
Ада дивиться спідлоба й каже: — Сулейманом.
— Звідкіля ж він. Сулейман той?
— Приїздив з Кавказу.
Я зустріла на базарі й полюбила зразу.
— Де ж він зараз, Сулейман той? — не вгаває мати.—
Із якого він району? Ти ж могла спитати?
— Е, спитаєш,— злиться Ада.— То ж така дубина.
Знав по-нашому три слова: «Руб за апельсина!»

 

Ага, зрозуміло.
Подумки.

Значить таки заводить гарем на старість. Може і мені завести?

 

Поправив назву топіка, щоб не путати по перших словах з англійським.
Словосполучення "ні бельмеса", сподіваюсь, знають усі.

 

Заведемо. На турецьку паску

 

Файний мені експеремент, тож треба хоч 2-3 роки присвятити щоб сяк-так дійти до рівня розуміння і ламаного ооворіння .
Ала зможете Роксоляну подивитись в оригіналі

 

Мій експеримент не полягає в вивченні турецької, хоча якщо діло піде, то чому б і ні?
Мій експеримент полягає в перевірці методики Замяткіна на коротенькому відрізку самого початку навчання. Три-чотири дні по три-чотири години (з перервами на англійську та casual роботу) наслуховувати коротенький 20-секундний діалог нормальною, несповільненою турецькою, потім, згідно з рекомендаціями, пробувати, маючи текст перед очима, голосно навчитись начитувати текст у тому ж темпі, що і в оригіналі. На це може піти тиждень, або і більше (так каже Замяткін). Цей процес Замяткін називає проломуванням мовного бар"єру, який мозок вибудував, захищаючись від іноземних мов.

Одним словом, мені дуже цікаво, так цікаво, що

View: https://www.youtube.com/watch?v=Rlqw-ADYvEg

 

Отже, даю корисну пораду, може, комусь допоможе при вивченні зовсім незнайомої мови.
Перший діалог тривалістю 20 секунд я слухав два дні по кругу, але фактично звуків не відрізняв. Занадто довгий виявився.
Тому я програмою Audacity порізав діалог на окремі фрази, кожна тривалістю виявилась не більше 2 секунд, і так по кругу десятки разів слухав кожну фразу (в текст не дивився).
Таким чином, звуки почали запам"ятовуватися, не всі, а лише деякі із наголошуваних складів.
І навіть зміг би повторити, правда, з неправильними приголосними звуками: було не розібрати, наприклад, [ b ]чи [ p ], і тому подібне.

Сьогодні вже вирішив, згідно з рекомендацією Замяткіна, слухати, одночасно дивлячись на текст.

Продовжував у тому ж дусі, що і "сліпе" прослуховування: лише одне речення по кругу.

Наприклад,
02 Evet, çok hoşuma gitti.
Зразу кажу, що воно означає - не знаю. Речення я пронумерував відповідно до номерів звукових файлів.
Десятки раз по кругу слухаю (VLC-плейер, режим повтору одного мп3-файла) і намагаюсь зрозуміти, яким буквам відповідають звуки. Не дуже-то і легко.
Деякі фрази за багато десятків разів почав відслідковувати, а деякі, наприклад,

08 Pembe ve yeşil renkler ise hoşuma gitmiyor.

ніяк не можу вловити.

Pembe ve yeşil - чую. hoşuma gitmiyor - чую, а те, що між ними - ніяк поки що не вловлю.

Не чую, коли вони промовляють, наприклад, букву L в словах. Звук [r] також вимовляється меншою кількістю коливань кінчика язика.

ЗІ. Карась із султаном розмовляв турецькою, значить, навчився (із Запорожця за Дунаєм), це додає оптимізму.

 

Виникло природнє питання: чи турецька мова поділяється на чоловічі і жіночі варіанти?
Порівняймо з українською: я пішов - я пішла.
Буде дивно, коли старий дідо похвалиться: Я сьогодні прочитала 10 сторінок книжки.
Поки що відповіді не знайшов.
Питання виникло, тому що в діалозі, який я зараз товчу, своє ставлення до кольорів Фатьма і Хусейн висловлюють різними дієсловами.
Хусейн, очевидно, старий бандерівець, каже: Kırmızı ve siyahtan hoşlanıyorum - Я люблю червоний і чорний кольори.

А Фатьма каже: Mavi renkten çok hoşlanırım. - Я люблю синій колір. Дієслово любити у відповідній формі виділено жирним шрифтом.

Хоча заковика може бути в чомусь іншому, наприклад, Фатьма згадує лише один колір, синій, а Хусейн - два.
Одним словом, поки що просуватимуся в фонетиці.

Колись я жив у гуртожитку із німцями з НДР, до нас в кімнату зайшла німкеня-студентка, і вони почали жваво обговорювати наявність клопів у кімнатах. Я почув слово Wanzen - клопи і засміявся. Німкеня здивовано запитала мене: Почему ты смеялась? Ты учила немецкий?
Потім за пару років її мова вирівнялась.

 

Турецька мова — Вікіпедія
У турецькій мові немає іменних класів, відсутня категорія роду.
............

• Поняття роду іменника у турецькій мові відсутнє.

Хто служив в савєцькій армії, той пригадає, що представники тюркомовних народів (азербайджанці, казахи, узбеки, киргизи...), розмовляючи російською, часто плутали роди, напр. "он пашла", "она сказаль" тощо.

Тобто, в їх рідних мовах нема родів в звичному для нас розумінні. Така ж ситуація і в інших тюркських мовах : татарська, башкирська, якутська, чуваська, але, так як для представників цих народів російська мова є більш звиклою, то вони таких помилок не роблять.

Десь так... Хоча, я не фахівець з тюркських мов)))

 

То, що "на КПП пьяный баба ругаецца" я пам"ятаю. Але чи однаково говорять чоловіки і жінки?
В японській також немає граматичних родів, але мова чоловіків відрізняється від мови жінок.

 

Доречі, я так розумію в англійській теж нема роду для неживих предметів. Я от до кінця не можу зрозуміти чи є поняття роду для тварин, ну типу як в нас собака-вона, бобер-він...вроді теж нема

 

Для неживих - немає. Для неслов"ян дико, що є: тканина - вона, полотно - воно, штапель - він.
Стосовно тварин, то інколи дуже близьку для сім"ї тварину, її можуть називати відповідно до статі. Згадаймо нашого Баббу: Sara got home at 11 a.m. Bubba was waiting at the door. He was very hungry.
А так усі тварини: it. Типу - воно.
Але прикметники не відмінюються за граматичними родами. Hungry boy, hungry girl, hungry piglet. А у нас будуть, відповідно голодний, голодна, голодне. (Перше слово, що прийшло в голову у страсну суботу).

У німецькій мові немає роду у дієсловах, як у українській (сказав, сказала, сказало), лише sagte. Der Vater sagte, die Mutter sagte, das Kind sagte.
Але є роди для прикметників: klein, kleine, kleines. Ну, і в німецькій неживі предмети також можуть мати чоловічий, жіночий і середній роди. Der Tisch - стіл, die Tasche - сумка, портфель, кишеня, das Auto - авто. Причому рід німецького предмету не завжди співпадає з родом українського. Так і з російською те ж. Теля - телёнок.
Чомусь кінь у німецькій середнього роду. Das Pferd. Займенник: es - воно. І у Ремарка в творах є одна проститутка, яка мала прізвисько Pferd. І займенник використовувався es. Що звучало, як воно . Вона закрила двері на німецькій звучало Es machte die Tuer zu. - Воно закрило двері (лошадь).

 

Корабель завжди вона. Але це рідкісне виключення. Решта воно. Рід є. Середній. Воно. Знайомі тварини можуть іменуватись як він або вона. Але назагал це воно.

 

Серйозно

 

We always call a ship a "she" and not without a reason.
For she displays a well-shaped knee regardless of the season.
She scorns the man whose heart is faint and doesn't show him pity.
And like a girl she needs the paint to keep her looking pretty.



For love she'll brace the ocean vast, be she a gig or cruiser.
But if you fail to tie her fast you're almost sure to lose her.
On ships and dames we pin our hopes, we fondle them and dandle them.
And every man must know his ropes or else he cannot handle them.



Be firm with her and she'll behave when skies are dark above you.
And let her take a water wave - praise her, and she'll love you.
That's why a ship must have a mate; she needs a good provider.
A good strong arm to keep her straight, to comfort her and guide her.



For such she'll brace the roughest gales and angry seas that crowd her.
And in a brand new suit of sails no dame looks any prouder.
The ship is like a dame in that she's feminine and swanky;
You'll find the one that's broad and fat is never mean and cranky.



Yes ships are ladylike indeed, for take them altogether
the ones that show a lot of speed can't stand the roughest weather.

(Author unknown)

Why is a ship a "she"? - Norwegian Merchant Fleet 1939-1945

Connie asks: I am trying to find out why boats are always referred to as the female gender.. When and why did this practice start?

According to Yarns of the Sea, Legends, Myths, and Superstitions: Although women were considered to bring bad luck at sea, mariners always use the pronoun "she" when referring to their ships. Whether its proper name is masculine, or whether it is a man o'war, a battleship, or a nuclear submarine, a ship is always referred to as "she."

This old tradition is thought to stem from the fact that in the Romance languages, the word for "ship" is always in the feminine. For this reason, Mediterranean sailors always referred to their ship as "she", and the practice was adopted over the centuries by their English-speaking counterparts.

One source suggests that a ship "was nearer and dearer to the sailor than anyone except his mother." What better reason to call his ship "she"?

Thanks for the question, Connie!

Why are boats referred to as "she"? - BoatSafe Kids!