Львівська Ґвара

Пропоную шановному паньству твір відомого дядька Ю.Винничука. Вельми цікавий, особисто рекомендую

...Як кожне велике місто, Львів мав свою лексику - незвичайно цікаве й живе співіснування різних говіркових систем, об'єднаних тільки деякими спільними прикметами в ділянці звуків, словотвору та лексики, писав Я. Рудницький. В міру національного освідомлення нижчих соціальних сфер та їхньої самоосвіти позначався на цих говірках вплив літературної мови, зокрема, в таких яскравих відмінах, як, наприклад, "дякую", замість "дєкую", "зав'язувати" замість "завізати". Літературні впливи ширилися нарівні з чужими впливами. В деяких випадках чужі перемагали.
Щоб дати уявлення про львівський балак, наведу цитату з монографії Я. Рудницького: "Міхалова зи Знисінє" нарікає на поляків, які за вигідну працю вимагають записатися поляком. Тут також слід уточнити, що львівських жінок називалося за іменем або посадою їхніх чоловіків: Міхалова, Павлова, Романова.
"...Старий мій ни роби, вчорай був в магістраті за роботую. Казали му метрику на польске принести, ту дадут паньствову пусаду: вулиці замітати. "А наразє руботи для кабанув німа!"
А нидучикані ваши! Ней вас : Памбіх скари! Абисьти нугами пунатігали! Жибисьти скапали", як сьвічка! Жибисьти го призидентум зрубили, то метрикі на ваши ни пиринисе! Я сі ни хвалю, Павлова, али я ни з тих, жиби за пару шустук цапуви душу занесла. Я ни Юуцька, жи за пуліцая вийшла!,
А то ферняк на ґвінт, вибалуши сліпакі, накрути курко- , цьонґів... шнуруї як ґрабіна. І мисли, жи Бога за ноги злапала, пані пустирункова. Морда на глянц, шпануї на теби звінкля і "пу хамску до мні ні балакаць!.."
Окрему роль відігравали прокльони, які не стосувалися когось або чогось конкретного: "курва мать засрана", "йож твоя нога", "курча беля", "курча ляґа (куряча нога)", "курча лімонада", "пся кость слоньова", "хулєра", "ясний ґвінт", "ясна дупа", "курва в дупу
пердольона", "тиць-пердиць (останній вираз із приходом більшовиків збагатився такою формою: "тиць-пердиць порускі здрасті").
Такі вирази, як "срака банька", "срака мотика", "срака пердяка", "срало перділо", вживалися тоді, коли хтось бажав сказати співрозмовникові, що він меле дурниці або меле щось не до теми. На запитання, що мені робити, могла пролунати відповідь: "сери, перди, грійся".
Найпопулярнішими словечками у лайці львівського балаку були фрази саме, з використанням таких слів, як "гівно", "срака", "дупа".
Незадоволення чимось виражалося у фразах - "до сраки", "до ясної дупи", "то мені потрібне, як до дупи дверці", "гівна варте", "гівно правда", "в сраці був - гівно видів".
Недовіра до чогось - "срали мухи - весна буде".
Ці ж слова фігурують також у безлічі порівнянь: "впав, як сливка в гівно", "до дупи така дупа, жи як пердне, то не смердне".
При цьому слово "дупа" мало дуже багато значень. Наведу лише частину: 1. Дупа - частина тіла, на якій сідається. 2. Жіночий статевий орган ("Люська дала мені дупу"). 3. Жінка, як об'єкт сексуального зацікавлення ("О, та Нуська файна дупа"). 4. Про когось, хто є недорайдою, чи то пак офермою ("Борщ без мнєса то є зупа, хлоп без вуса то є дупа"; "та з нього такий дупик, що страх"). 5. Жінка, що належить комусь іншому (Чия то дупа? Стефкова?") 6. У значенні спини ("Світ повернувся до мене дупою") 7. "Взяти за дупу" - до чогось примусити. 8. "Йому бракує тільки другої дупи" - те саме, що йому бракує тільки пташиного молока. 9. "Цілувати когось в дупу" - підлизуватися. 10. "Темно, як у мурина в дупі". 11. У значенні серця - "це тішить мою дупу"; "аж ми жаль дупу стиснув". 12. "Добратися до чиєїсь дупи" - поквитатися. 13. "Дупа волова", "дупа з вухами" - нездара. 14. "Дупа з яйцями" - про вольову жінку. 15. "Гризти дупу" - нарікати на щось, шкодувати. 16. "П'яний в дупу"; "п'яний в штири дупи". 17. 'Виглядає, як дупа" - про когось, хто зле виглядає.
Однією з найпопулярніших лайок були фрази зі словом "француватий" або ще коротше 'франца": В дослівному перекладі це те саме, що пранцюватий, або ж прокажений - "морда францувата", "галасвіта францувата". Як приклад наведу таку фразу: "Шановні гості, дорога родино, і ти, француватий шваґре, просимо до столу".
Серед прокльонів вирізняються також евфемізми, що мають на меті замінити непристойні слова іншими, які їх лише нагадують. Таким чином з'явилися замінники слова "курва" - "курча", "курди молі", "курна хата", "куртка на ваті". Останню фразу полюбляв вживати Ігор Білозір.
Місячні львівські дівчата називали "цьоткою", кажучи "нині в мене цьотка", "цьотка приїхала - грання не буде" або 'приїхала цьотка, не можу піти на басейн".
Окрему групу становлять лайливі порівняння: "Такий до діла, як свиня штани наділа"; "Такий жвавий, як рак на греблі"; "Гарна, як свиня в дощ"; "Дурний, як сто пудів диму"; "Дурний, як сало без хліба".
'Дурнуватий помідор", "дурний вар'ят", "фраєр помпка" (про когось наївного), "фраєрська макітра" (дурник), "раптус нервус" (нервовий чоловік), "скурчибик", "файталаха анахтемська", "кунда лайдакувата", "драб кальварийський", "мудьо паршивий", "гунцвот", "лайдак".

 

Відповідь: Львівська Ґвара

На жаль, все не влізлося, курча... Довелося редагувати. Повний варіянт:
http://postup.ho.com.ua/p2-1.html

 

Відповідь: Львівська Ґвара

У Юнга по -моему есть понятие"колективное безсознательное".Только собрался разместить идентичную публикацию на нашем форуме,а тут....."курча ляга". Рад батенька ,рад! и весьма признателен!!!!

 

Відповідь: Львівська Ґвара

 

Відповідь: Львівська Ґвара

Феміністка —
це жінка, яка хоче сама контролювати своє життя; це жінка, яка виступає за злам вікових стереотипів. Підпис під дописами Liliyah Romanova .Таки то "колективне несвідоме "певне існує,нє?

 

Відповідь: Львівська Ґвара

Як на мене, то саме в чоловіків. Але влучніше сказати не колективне, а стадне. :p :D

 

Відповідь: Львівська Ґвара

Спасибо, Капитан. Зря я Соломию обвинял.... Вы мне глаза на дупу открыли!:D ОКАЗЫВАЕТСЯ - ЦЕЛЫХ 17 ЗНАЧЕНИЙ!!!! (и ЭТО ТОЛЬКО Ч А С Т И Н А!!!!!) Поди пойми, какое из них имела на уме Соломия!?:

Найпопулярнішими словечками у лайці львівського балаку були фрази саме, з використанням таких слів, як "гівно", "срака", "дупа".
Незадоволення чимось виражалося у фразах - "до сраки", "до ясної дупи", "то мені потрібне, як до дупи дверці", "гівна варте", "гівно правда", "в сраці був - гівно видів".
Недовіра до чогось - "срали мухи - весна буде".
Ці ж слова фігурують також у безлічі порівнянь: "впав, як сливка в гівно", "до дупи така дупа, жи як пердне, то не смердне".
При цьому слово "дупа" мало дуже багато значень. Наведу лише частину: 1. Дупа - частина тіла, на якій сідається. 2. Жіночий статевий орган ("Люська дала мені дупу"). 3. Жінка, як об'єкт сексуального зацікавлення ("О, та Нуська файна дупа"). 4. Про когось, хто є недорайдою, чи то пак офермою ("Борщ без мнєса то є зупа, хлоп без вуса то є дупа"; "та з нього такий дупик, що страх"). 5. Жінка, що належить комусь іншому (Чия то дупа? Стефкова?") 6. У значенні спини ("Світ повернувся до мене дупою") 7. "Взяти за дупу" - до чогось примусити. 8. "Йому бракує тільки другої дупи" - те саме, що йому бракує тільки пташиного молока. 9. "Цілувати когось в дупу" - підлизуватися. 10. "Темно, як у мурина в дупі". 11. У значенні серця - "це тішить мою дупу"; "аж ми жаль дупу стиснув". 12. "Добратися до чиєїсь дупи" - поквитатися. 13. "Дупа волова", "дупа з вухами" - нездара. 14. "Дупа з яйцями" - про вольову жінку. 15. "Гризти дупу" - нарікати на щось, шкодувати. 16. "П'яний в дупу"; "п'яний в штири дупи". 17. 'Виглядає, як дупа" - про когось, хто зле виглядає.

 

Россияне не ругаются матом, а просто на нём разговаривают. http://www.dp.ru/msk/news/career/2006/12/12/110265/
Ич, яке зацікавлення викликало.

 

Відповідь: Львівська Ґвара

Є ще один варіант: " ...приїхала гостя з Червонограда"

 

Відповідь: Львівська Ґвара

Хі-хі...Я вже то читала в газеті.Мені як принесли,тоя під столом лежала зі сміху...)))До речі,недавно читала файну книжку-Ірина Вільде "Сестри Річинські" на львівській мові.Дуже рекомендую,бо направду є шо читати.Чисто львівський говір,я собі навіть позанотовувала деякі вислови і слова типу "манорія"(химера)","шоб так пси пертрушку пасли"...

 

Відповідь: Львівська Ґвара

Ґвара - це сленг?

І ще таке питання:
Часто чую в анекдотах про львівян слово "вуйко", то хотів би спитати хто це такий і чи вважається це слово образливим?

 

Відповідь: Львівська Ґвара

Це мова, говірка.
А вуйко зовсім не образливе слово, хоча залежно в якому контексті. Наприклад, якщо сказати комусь: "чуєш, ти, вуйко!"

 

Відповідь: Львівська Ґвара

НУ а коротенько визначення слова вуйко можна?
Хто це? Дядько-львівянин?
А те що можна образити і словом "розумник", не дивує, що це розповсюджується і на "вуйко".

 

Відповідь: Львівська Ґвара

вуйко це "дядя" по українські. Не впевнений, що це діалектизм. Тре" в філологів запитатись.

 

Відповідь: Львівська Ґвара

А вуй - это не брат матери?

 

Відповідь: Львівська Ґвара

На Закарпатті кажуть "вуйко" на брата матері і "стрийко", "стрий" - на брата батька. Тобто, взагалі-то вуйко - це дядько.
Але вживається також у інших випадках, коли треба сказати: один дядько чи дядечко, або як каже piepie - певен дябчик.

 

Відповідь: Львівська Ґвара

Вуй? Вы не ошиблись в написании, Невстранец? Если да, то смотря в какой семье. У меня дядя нормальный
Если серьезно, то вуй - не слышал. Вуйко - да. Есть еще "швагро" ("швагер"), "братова". Слышали?

 

Відповідь: Львівська Ґвара

О, ще б сказали "вій" і було б найкраще.:D

 

Відповідь: Львівська Ґвара

Вікторіє,

а і справді, якщо на закарпатській Ґварі буде "стрий -стрийко", то за аналогією могло би бути "вуй - вуйко". Але "вуй" не кажуть.
Там же на Закарпатті "нень - няньо, нянько" (про батька).

 

Відповідь: Львівська Ґвара

Дякую, зрозумів більш менш, мені Шрек пояснив тільки що добре.
А чи використовується "вуйко" при особистому звертанні?