Любов без надії

У гілці Оголошення - "наш товариш потребує допомоги", на мій погляд, була піднята цікава тема для обговорення.
Чи буває добро без Бога. Так, як це сказано:

Чи ми, роблячи добро комусь, маємо право мати думку про спасіння? Чи то є нескромною рисою? От такі питання для роздумів.

 

Відповідь: Любов без надії

на це питання просто відповісти
якби ви точно знали, що це вам на тім світі не зарахується допомогли би комусь чи ні?
якщо допомогли би - значить в першу чергу думаєте про того, кому допомагаєте
якщо ні - значить тільки про себе

щодо надії - та вона є в кожного, кожен надіється, що якщо робитеме добро, то це воздасться
я часом надіюся, що воздасться
а нє то нє. не воздасться, то так і буде
надіятися не зашкодить, але сказати, що я помагаю бо впевнена, що воздасться я не можу
та й чи воно мені конче щоб на тім світі воздавалося?
досить того, що на цім воздалося - бо коли допомагаю комусь хоч трошечки, то вже тішуся, що комусь чуть-чуть легше, що я здатна допомогти
а це вже велика винагорода

щодо того хто і з якими думками допомагає - ой, та мені всеодно, головне аби допомогли тому кому потрібна та допомога і хай собі думають, що хочуть

а якщо я хочу комусь допомогти, то допоможу в міру можливостей
бажання допомогти виникає дуже часто, думок про власне спасіння тоді зовсім нема, є просто співчуття іншій людині
а думки про себе з'являються пізніше, думаю як і в більшості людей
та й до чого те все? Бога не обдуриш, нема чого і пробувати
мені би зараз хотілося мати більше можливостей, але на жаль...

 

Відповідь: Любов без надії

я вважаю, що Бог і так багато для мене зробив.
моя черга дякувати і допомагати тим, у кого це не зовсім так.
маю люблячу маму, ще живого тата, здорову дитину, кохання...
а гроші - це таке... нині є, завтра нема.
то якщо нині є - поділюся

 

Відповідь: Любов без надії

Чомусь згадалося..я ніколи не подаю жебракам.Я не люблю це робити, бо бачу як на кожні вихідні їх звозять з інших міст до нас.Бізнес у людей такий.
Я завжди допомагаю за велінням свого серця, від душі.Зрештою, п.Мих вже використав мою цитату.Тож добавити майже нічого.
Може трохи не по темі, але у мене проблема з авіруванням..велика проблема.Інколи буваю в церкві, але почуваюся там зовсім чужою..як стронній спостерігач..Чому так?

 

Відповідь: Любов без надії

тому що церква є всього-навсього громадська організація. Яка каже (але то тільки вона так каже) - що є прямим посередником для спілкування з богом без посередників - це раз
Друге - в країні, що пережила "атеїстичний морок" - стало модно бути віруючим. У таких випадках зазвичай суть підмінюється "видимими ознаками"

 

Відповідь: Любов без надії

Суть не в цьму.Це щось глибше.Зовнішні атрибути мене зовсім не чіпають, щось з моїм внутрішнім Я не так.
Стараюсь жити по совісті, але не згадуючи про НЬОГО.Мене це непокоїть..

 

Відповідь: Любов без надії

Допомагаючи комусь, не задумуюся чи буде мені з того щось потім... навіть допомігши перейти дорогу незрячому дідусеві, відчуваю якесь певне задоволення... мабуть, задоволення собою. А коли чуєш "дякую", то на душі так, ніби сонечко засвітило в пасмурну погоду
Щодо матеріальної допомоги, то, як і Alias не даю грошей жебракам, бо надто багато негативу про них призначення тих грошей чула. На жаль. Хоча можу допомогти комусь, якщо знаю, що гроші підуть на добру справу.
Впевнена, що люди роблять добрі справи не для того,щоб поставити собі галочку в списку добрих вчинків, а томущо відчувають потребу всередині себе зробити добру справу.

 

Відповідь: Любов без надії

Знаєте, а мені здається, що краще, коли я дам гривню "бізнес-жебраку", ніж пройду повз нього, а це буде людина, яка вечером помре з голоду...

 

Відповідь: Любов без надії

Просто ви усвідомили те, про що писав Серафим Саровський:” Говорили вам: ходи в церковь, молись Богу, творя заповеди Божии, твори добро - вот тебе и цель жизни христианской. Молитва, пост, бдение и всякие другие дела христианские, сколько ни хороши они сами по себе, однако не в делании только их состоит цель нашей христианской жизни...” Душа починає тужити за справжнім...Кажуть, хороша людина має печаль в серці і усмішку на обличчі....

 

Відповідь: Любов без надії

Був випадок..Прийшла жебрачка до нас додому і почала просити щось з одежі або гроші.Мама віддала деякі речі, досить непогані.Пізніше, вийшовши з дому я побачила їх на смітнику.Після того випадку допомагаємо тільки адресно.Знаємо таких людей яким дійсно потрібно щось з одежі , гроші або продукти.А "бізнес-жебраки"навряд чи з голоду вмирають.

Додано через 5 хвилин

не знаю..дуже складно все.Заплуталась я.Я не атеїстка , але й не віруюча.А хотілось би бути як нормальна людина..ходити в церкву, молитись, вірити...А все це проходить повз мене...

 

Відповідь: Любов без надії

Навряд, чи помирають, але біда в тому, що можна пройти повз того, хто дійсно потребує допомоги...

 

Відповідь: Любов без надії

Всім, нажаль, не допоможеш.Але якщо хоч комусь зробив добре діло, це вже немало.

 

Відповідь: Любов без надії

Знаєте, я деколи люблю зазирнути у БОЖІ плани, а як звідти виходжу (з кабінету планів ), то голова квадратна -- все так складно і так важко зрозуміти... Тому я Довіряю БОГУ, навіть, коли все виглядає безнадійно. Коли оглянуся назад і бачу, по якому тонкому канаті проходив на висоті ніагарського водоспаду, то дивуюся, як вдалося втриматися (на канат)і-- і все стає ясно: ВІН мене підтримує. Ніхто інший з цим би не впорався. Ось так.

Додано через 7 хвилин

Можна допомогти всім, кого тобі дано.
Доречі, в Тебе (чи у Вас ) гарна цитата; Ти пробувала доторкнутися руками до людських почуттів?

 

Відповідь: Любов без надії

Можна на "ти"

Ні, не пробувала.Краще руками не торкатись, щоб ненароком не забруднити.Почуття -то святе.

Можливо, що я не усвідомлюю цього на такому рівні.Але впевнена, що нічого просто так не відбувається.

 

Відповідь: Любов без надії

Ми всі - одне Тіло Христове і допомога один одному- свідчення цього !
Не допомагають тільки ті, які не мають змоги або не є членами Тіла Христового...

 

Відповідь: Любов без надії

любов без надії не буває, імхо

щодо допомоги - ми завжди самі обираємо кому допомогти, хіба ні?
навіть маючи можливість
не кожному жебраку на вулиці я дам гроші, але не вважаю, що чиню неправильно
я маю відчувати, що комусь та допомога дійсно потрібна, а рідко який жебрак на вулиці дає таке відчуття

 

Відповідь: Любов без надії

Я точно не можу сказати що буде на тому світі і що мені там буде воздаватись. Ми живем тут і робим свої вчинки тут, і тут на цьому світі в природі є гармонія і баланс і якщо ми робим добро або зло то ще в цьому житті нам це вернеться а що буде на тому світі пізніше побачимо.ІМХО

Я також коли прохожу повз жебраків не кожному даю гроші, деколи просто не відчуваю що ця людина насправді щиро потребує допомоги.
Пам"ятаю одного разу пізно ввечером ішли з чоловіком і побачили стареньку бабусю. Вона стояла простягнувши руку в темному кутку в малолюдному місці ввечером, ми її зразу не помітили, на відміну від інших жебраків які просять вдень в багатолюдних місцях. Я зразу відчула що їй треба ті гроші щоб собі їсти щось купити і погляд в неї був зовсім не такий як в інших жебраків.

Alias, скільки людей відвідують церкву і показують що вони віруючі але не живуть по совісті і багато чого роблять не так як хочуть з себе показати. Я думаю в кожного приходить свій час коли він відчуває Бога і його сутність і ви це зрозумієте коли відчуєте.

 

Відповідь: Любов без надії

ти ще маленька (вибачай, якщо так не вважаєш) але вже маєш гарну інтуїцію, що працює на самозбереження.
з власного досвіду знаю, що краще туди не йти, щоб не наражатися на величезне скупчення фарисейства, злоби, улесливої брехні і гидливого блюзнірства.
може мене важко зрозуміти, але знаю, що кажу.
а тепер можете (хто особливо "церковний"), кидати чим хочете...
звиняйте за офтоп

 

Відповідь: Любов без надії

Почекай секунду, о, держи, кидаю:
Тепер Ти кидай... Дехто думає, що кінець світу буде "через багато-багато років", але кожній людині відміряно не більше 120 років. Після цього Всім Все стане ясно. ІСУС сказав до Петра: "На тобі побудую Церкву і сили адові не переможуть її.."; так що, туди таки треба ходити...

 

Відповідь: Любов без надії

Це лише моє враження, але:
1. поверхнева думка;
2. можна говорити про наслідки, але важливішим у більшості проблем є корінь.