Киев должен дать Донбассу и Крыму отделиться от Украины.

Киев должен дать Донбассу и Крыму отделиться от Украины.

Об этом заявил известный на Украине писатель Юрий Андрухович.

«Политически это другая нация. Я уже сейчас этнических моментов не трогаю, только политические. Так вот – политически это часть русской нации. Я не хочу сказать, что все поголовно там такие, но тому украинскому меньшинству, что там есть, легче предложить эмиграцию сюда, ведь и так там загнаны в угол, постоянно преследуются, не могут реализовать ни одного проекта. В Донецке не проходит даже такая вещь, как предоставление университету имени их земляка Василия Стуса. То есть там априори агрессивно заблокирован любое украинское движение. Оно заблокировано не вследствие каких-то репрессий, а потому что на самом деле этого не хочет тамошнее население. Оно чуждо Украине. Украина ему чужая и не интересная, как минимум, безразличная», – сказал он в интервью агентству УНИАН.

«Надписи в маршрутках вроде «Нет денег – плати гривной» лишний раз свидетельствуют, что там концентрация ментального невосприятия всего, что связано с украинской независимостью. Работать над этим Киев пытался, начиная с 1991 года. Это принесло только ухудшение. А окончательное ухудшение принесли последние пять лет правления Ющенко», – констатировал Андрухович.

«Как по мне, мы постоянно тешим себя какой-то иллюзией территориальной целостности, которой и так нет. Она существует только благодаря тому, что их парень сидит в Киеве на престоле», – пояснил он.

«Я никогда не считал специально, однако, как говорят, на глаз – наш проукраинский политикум без этих двух регионов на каждых выборах имел бы где-то более 70%. То есть, было бы такое стойкое проукраинское большинство в парламенте, стойкая проукраинская власть, и западный вектор был бы вне дискуссий», – резюмировал Андрухович.

 

Прага – Юрій Андрухович – письменник, поет, публіцист, людина чіткої творчої й громадянської позиції. Андрухович – одна з чільних осіб, які поставили свій підпис під Зверненням інтелектуалів, політиків і громадських діячів України до парламентів, урядів і народів світу, він один із тих, до чиїх поглядів прислухаються, чия думка має вагу. В інтерв’ю Радіо Свобода, оцінюючи нинішню політичну ситуацію, Юрій Андрухович зауважив, що нинішній Президент Віктор Янукович «панічно боїться своєї країни, свого народу».

– Сподіваюсь, що Ви слухали виступ Президента Віктора Януковича у четвер. Президент під часті оплески зали розповідав про успіхи своїх 100 днів і плани на понад 20 років. Чи вдасться, на Вашу думку, Президентові реалізувати своє головне виборче гасло «Україна для людей»?

– Почну з того, що ні, не слухав. Не слухав, бо це якесь таке сумнівне задоволення. Знаю лише побіжно з кількох якихось викладів, бо я регулярно знайомлюся з новинами в інтернеті. Я думаю, що це все одно, навіть те, що я там прочитав, і те, що знаю – чи слухав би я, чи не слухав, то не мало б такого особливого значення. Тому що є одна справа – це промова, це слова, з якими виступав так званий Президент, а інша справа – це реальна практика його режиму. І ця практика є насправді жахливою.

– Зацитую одну з головних тез, зокрема, до яких українських громадян звертався Президент, коли говорив про потребу «протягом 5 років завершити приватизацію державного майна як широкомасштабний проект трансформації державної власності»? Чи це відобразиться на поліпшенні рівня життя пересічного українця? До кого взагалі звернена така програма?

– Я не беруся таке судити, бо приватизація, деприватизація, реприватизація – це для мене, щиро кажучи, темний ліс. Можливо, все треба приватизувати, можливо – нічого не треба, я тут не фахівець, не знаю. Але повторюю: це слова, а дія буде все одно якоюсь іншою. Я б узагалі не аналізував цього послання, а краще б придивився до того, в якій атмосфері воно відбувалося, на естетику, так би мовити, цього явища, всю цю брежнєвсько-щербицьку стилістику, цей розгін мирних демонстрантів біля палацу «Україна», і те, як це все кількома захисними смугами, щитами «Беркута», спецслужб відгороджувалося, тобто те, що вже неодноразово повторено від учорашнього дня: Президент панічно боїться своєї країни, свого народу – якщо це його народ, якщо це його країна… А може, тому й панічно боїться, що він насправді поводиться тут як окупант.

– Якою мірою можна довіряти декларації Президента про «європейський вибір» України? Про це вчора також ішлося, поруч із декларацією про стратегічне партнерство з Росією? В якому напрямку рухатиметься Україна – до ЄС чи до Росії?

– Зрозуміло, що Україна рухається до Росії. Не те що рухається до Росії – Україна чекає дальших російських вказівок, куди їй рухатися. А вказівка з Росії, мабуть, така, що ви поки що створюєте вигляд, ніби ви не відмовляєтеся від ЄС, а насправді рухаєтеся за нашим планом, виконуєте пункт за пунктом. Ось, наприклад, питання НАТО, яке вже, здається, остаточно зняте з порядку денного. Тепер можна поступово готувати Україну і громадську думку до того, що вступ до ЄС також вкрай небажаний. І це буде якось із часом виконуватись. Тому що зрозуміло, чому так категорично блокувала Росія наш вступ до НАТО. Тому що НАТО – це перша сходинка для будь-якої східноєвропейської країни перед вступом до Європейського Союзу. Власне кажучи, зрив вступу до НАТО уже означає ніби де-факто, що перспектива Євросоюзу для нас теж закривається. Але ж не можна так відразу змінювати риторику. Ось вона, ця риторика, залишається ще нібито проєвропейською. Там ще є певні розрахунки українського керівництва на якісь інвестиції з Заходу, на дерибан якихось там всіляких допомог, ну, і Міжнародний валютний фонд, напевне, все ще важливий для них. Тому категорично, відверто і радикально відвернутися від Заходу, як їм би то хотілося, вони поки що не можуть, можливо, навіть і не хочуть. Але зрозуміло, що поки цей режим при владі, на всіх цих євроінтеграційних устремліннях треба ставити хрест і треба розуміти, що це все не більше як слова.

– Після продовження оренди Чорноморського флоту Росії багато хто з аналітиків, журналістів, інтелектуалів – і не тільки в Україні, але й на Заході – заговорив про можливість розпаду України. Чи вбачаєте Ви загрозу територіальній цілісності України? Або так: Україна без Криму, як Грузія без Осетії та Абхазії?

– Ну, а навіщо такій Україні територіальна цілісність? Я б не боровся за неї як за якусь таку остаточну цінність. На мій погляд, варто було б іще 2005 року повести лінію на відокремлення Донбасу і Криму, й на сьогоднішній день ми б мали стійку проукраїнську більшість – десь відсотків понад 70. А так ми змушені як держава цілком і повністю підлягати волі цієї частини населення, якій ця держава не потрібна, яка її ненавидить, не любить і яка обирає до влади ворогів цієї держави.

 

Хороший человек мабудь...
А кто такие братья Капрановы??? Вы не знаете?
Спросите у Ромко..он Вам расскажит!:p
Нехай хоч п"ятнадцять вишиванок нарАз вбере і щогодини гімн України співає.
Ето про братыв...)

 

Це пані та панове вже не пустий звук. Для нормального президента принаймні це набат (але в Україні немає президента, є намісник). Це вже почався тектонічний рух. Тихенько рушив, але з кожним днем набиратиме швидкости. Андрухович не перший із інтелектуальної еліти України в такий спосіб торкнувся цієї теми. До нього висловлювались (може не так відверто) і Ліна Костенко, і Євген Сверстюк, і Левко Лук"яненко тощо.

 

Ага, и сразу птички запоют, ромашки зацветут, горилочки нальют и девочки дадут.

НУ ЧТО ЗА ТУПНЯК!?
:ireful:

P.S. А Юрий Андрухович вообще способен прикинуть, что произойдет на следующий день во всей остальной Украине? Он что, как Буратинка, сначала делает, потом думает, или его мама в детстве с балкона уронила? Или он просто проплаченный провокатор?

Предупреждение. Не злоупотребляйте красным шрифтом и капсом.

 

Я дуже поважаю братів Капранових, але вони поки що і поряд не стояли з Андруховичем.

 

Що Вас так збентежило шановний? Будете безроздільно панувати в тих краях. Раділи б.

 

Ну, а навіщо такій Україні територіальна цілісність? Я б не боровся за неї як за якусь таку остаточну цінність. На мій погляд, варто було б іще 2005 року повести лінію на відокремлення Донбасу і Криму, й на сьогоднішній день ми б мали стійку проукраїнську більшість – десь відсотків понад 70. А так ми змушені як держава цілком і повністю підлягати волі цієї частини населення, якій ця держава не потрібна, яка її ненавидить, не любить і яка обирає до влади ворогів цієї держави. Художник намалював оту 5ту колону - про яку так довго говорили . Зараз 5та колона при владі - і фактично не сподівалась на це - та не знає що з цією владою робити ..

 

Ага, щас обоссусь от радости.

Такая позиция афтыря может происходить исключительно от полнейшего непонимания постановки вопроса. Разумеется, моя позиция всем здесь известна - я попросту не признаю никакой государственности Украины и всей душой болею за то, чтобы она была признана регионом РФ. НО НЕ ТАКИМ ЖЕ ПУТЕМ!
Разумеется, ту же Галичину присоединять к РФ - дело бессмысленное и неблагодарное, тамошний народ как ни лелей, они всё будут за нэзалэжность бороться. Но если вот так, как ножом по живому взять и отрезать Западную Украину по принципу "идите куда хотите", то Россия будет ответственна за такую социально-экономическую катастрофу в Галичине, какой в тех краях отродясь не бывало. Австро-Венгрия с ее "наведением порядка" и бандеровцы с их садизмом детскими играми покажутся.

Тебе этого хочется? Мне нет.

 

в принципе верно, тока почему он добрый тока к Донбассу и Крыму?а Харьков?

 

[OFFTOP]Рукоша у вас чё, зрение проверяет...такими огромными красными буквами пишет..руками машет..жжуть..))))))))
Не злите его, а то всех порубает и всё подпалит..[/OFFTOP]

 

Скажу як Ваш хан. Буду краток. Ви живете ще навіть не в 20 столітті, а значно раніше. До вашого відома, роль Галичини значно перебільшено в плані бортьби за незалежність. вірніше кажучі - не Галичина цю боротьбу започаткувала, вона лише її підхопила із придніпров"я задушеного більшовиками та московитами. До Галичини рух за незалежність був неменш, а дещо більший. Тому Ви і мислите по древньому. Все що стосується економічних наслідків викладене Вами теж маячня сивої кобили. Чехія і словаччина розійшлись мирно і тихо. Хоча може теж не дуже яскравий приклад. От Югославія - більш точніший.

 

Те що ті регіони (Донбас та Крим) перетворяться на гарячі точки та сірі зони накшталт придністров"я або косова (Крим)- сумнівів не викликає.

 

Харків хоч і осовочений, але не до такого рівня.

 

очень интересненько!!!! шо, про Северодонецк уже не вспоминают, а ведь тода за таие идеи людей по сбушным кабинетам затягали, дела пооткрывали, а щас писака какой то рот открыл и все в ладошки эахлопали- да пусть отделяются. ОБАЛДЕТЬ%-)
чес слово- тоошнит от всей этой грязи

 

Ну, не считая того, что ты опять начал нести какую-то пургу про ханов и 20 век, с определенной точки зрения высказывание логично. ТЬолько вот выводов никаких из этого не сделано, причем совсем.
Если сделать маленькую подсказку, то постарайся оценить значение Западной Украины для Украины как государства в нынешних границах в целом. А потом критически оцени гипотетическую ситуацию, когда Галичина становится отдельным государством.

Выводы будут как минимум жутенькие.

 

Буду ще лаконічнішим.
,DOPНČI, U kurac, ,


МОД: Нарушение п. 1.1. Правил: Язык общения на форуме - любой официальный язык. Желательно русский, украинский или белорусский.
Главное - чтобы вас понимали. Писать желательно кириллицей с соблюдением основных грамматических правил.

 

Не знаю,але це тягне массу проблем за собою і дещо порушує існуючі правила і закони в Європі встановлені опісля 2-ї Світової.Хоча все резонно і закономірно!
А може так,як Німеччину поділити...? Чи-то Корею...на Південо-Північну,чи-то Східно-Західну?Щоб без війська це питання вирішити.
Західна Україна,Київ (зі статусом Берліна),Східна Україна.
Хоча знову клопіт,спори,хитрощі...за жирний кусок,за море.
Варіант від Андруховича звичайно кращий...Все таки відділення,це не розділення!
Голова тріскається...і жити так далі неможливо!

 

На мо думку треба знову проводити референдум та за його наслідками приймати рішення. Питання просте "Ви згодні залишатись в складі України як унітарної моноетнічної держави чи ні". Які регіони скажуть ні, ті від України і відвалюють. І нема чого тут голову ломати.

 

Та щось так тягали, що ніхто із тягаємих навіть матеріально не постраждав. Ба навіть ще більше приростив.