Аве шановне Паньство! надаю юридичні консультації (Online) щодо всіх питань правового характеру! Звертайтесь:cool:
пане, у мене таке делікатне питання: чи не обмежує мої конституційні права заборона продажу алкоголю до 12-ї і з 22-ї години?
в мене буде зустрічне питання. В якому регіоні ви проживаєте? і на яких підставах ви продаєте спиртні напої?
Добрий день! буду вдячна якщо допоможете! моє питання буде звучати так: Як краще передати квартиру у власність дітям – оформити дарчу чи заповіт?
спасибі за запитання, спробую дати відповідь. Відповідно до ст.717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Предметом договору дарування можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі (в нашому випадку квартира). Згідно частини 2 ст. 719 ЦК України договір дарування нерухомості обов’язково вчиняється у письмовій формі та посвідчується нотаріально. Сторонами у договорі дарування відповідно до ст.720 можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна , Автономне Республіка Крим, територіальна громада. При набутті квартири шляхом дарування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21 січня 1993 р. (зі змінами та доповненнями), розмір державного мита за нотаріальне посвідчення договору дарування складатиме 1% від суми договору (тобто вартості квартири), але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Державне мито сплачує особа, в інтересах якої здійснюються дії. Тому державне мито сплачує обдаровуваний. Особливістю цього договору є те, що він може укладатись з відкладальною обставиною, тобто з обов'язком передати дарувальником дарунок у майбутньому ( наприклад після одруження сина, або закінчення навчального закладу). Про те слід пам’ятати, що у випадку смерті когось із сторін договору з відкладальною обставиною – договір дарування припиняється. Спадкування за заповітом здійснюється відповідно до книги шостої Цивільного кодексу України. Заповіт є особистим розпорядженням фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Особливістю заповіту є право заповідача передбачити якийсь обов’язок спадкоємця (наприклад заповідач має право покласти обов'язок надати іншому сину або дочці право користування квартирою або її частиною). Відповідно до ст. 1247 Цивільного кодексу України, заповіт укладається у письмовій формі та посвідчується нотаріусом. Потрібно сказати, що обираючи заповіт, можна зекономити на податку, а це суттєва сума (1% вартості квартири), проте неповнолітні, або непрацездатні син, чи дочка, або вдова чи вдівець матимуть право на отримання обов’язкової частки у спадщині. Мабуть, головний і єдиний мінус - це те, що стати власником квартири можна буде лише після смерті спадкодавця. Якщо ж обрати договір дарування, то це дасть можливість передати майно прямо зараз та позбавить права спадкування інших осіб. Вибір залишається за ВАМИ
спасибі за поправку [FONT="] Конституційне право людини та громадянина - це н[/FONT][FONT="]айважливіші суб’єктивні права і свободи [/FONT][FONT="]які закріплюються[/FONT][FONT="] у [/FONT][FONT="]К[/FONT][FONT="]онституції (основному законі) [/FONT][FONT="]Д[/FONT][FONT="]ержави[/FONT][FONT="].[/FONT] [FONT="]Для прикладу, [/FONT][FONT="]Стаття 53. Кожен має право на освіту[/FONT][FONT="]. Зрозуміло, обмеження даного права людини і громадянина буде порушенням Конституційного права, адже присутнє пряме нехтування статті 53 КУ![/FONT] [FONT="]У Вашому випаду, обмеження Державою щодо купівлі вами спиртних напоїв не буде порушенням Ваших Конституційних прав![/FONT] [FONT="]КУ не містить статті яка б регулювала Ваше питання. [/FONT]
якщо я правильно зрозумів питання п. NIKA, малося на увазі -- що є надійніше заповіт можна легко оскаржити, а подарунок ні, тому дарча (грамота?) є надійнішою :'(