Янукович запропонував у музеї Шевченка побудувати вертолітний майданчик

У Шевченківському національно-культурному заповіднику необхідно побудувати вертолітний майданчик, заявив президент України Віктор Янукович під час засідання громадської гуманітарної ради 26 серпня в Києві.

За його словами, будівництво вертолітного майданчика і сучасного готелю повинні стати частиною проекту реконструкції заповідника. Янукович також доручив Міністерству культури і туризму розробити туристичний маршрут по Дніпру з обов’язковим включенням у нього Шевченківського національно-культурного заповідника. «Міністерство культури повинне зараз з туристичним агентством відпрацювати все, щоб люди не проїжджали повз Канів /.../ я думаю, що ми обов’язково повинні відпрацювати цей туристичний маршрут і пошукати ще можливі зупинки на Дніпрі, але щоб червоним місцем там був Канів, там, де похований наш Кобзар», — сказав глава держави. Він також закликав членів громадської гуманітарної ради подумати над наповненням музею. «Сьогодні в цьому музеї не вистачає робіт Тараса Шевченка, не вистачає його картин, не вистачає музейних предметів», — підкреслив президент. Водночас глава держави висловив сподівання, що експонати для музею будуть знайдені як в Україні, так і за її межами. «Це завдання стоятиме і перед дипломатами, і перед президентами /./ перед всіма, хто буде їздити в ті країни, де зібрані наші національні реліквії», — сказав президент. Окрім того, Янукович запропонував проводити засідання громадської гуманітарної ради при президентові не тільки в Києві, але і в Каневі. Як повідомлялося, 23 серпня президент України взяв участь у відкритті оновленого будинку-музею Тараса Шевченка в Шевченківському національному заповіднику на Чернечій горі в Каневі Черкаської області. За матеріалами: Інтерфакс-Україна

 

Я аж слезу зронив....скупу....
Який в нас славний президент....

 

Повторюся... Коли мені за тридцять буде

Ось-ось мені і буде двадцять,
як мало, Боже, бачила я ще…
А небо - не таке, як вчора синє,
і сльози вже, не перші, на очах…
Хто б знав, чому мені так сумно,
чому у серці спокою нема?
Тож нещодавно…
ще кохали -
і всі носили, навіть на руках…
Сини лев’ячи, як два лиси,
мій спадок пестили в думках,
хрестилися рукою однією,
а іншу - пхали до кишені.
Дитинство скралося поволі,
отроцтвом ера почалась нова -
такий вже час...
такі вже люди,
проблема та ж – батьки і діти…
У битві скинуто дракона,
нові вітри повіяли старим,
із натовпом майдан качався:
- Дракон помер!
- І довгих йому літ!
З Гори спотворений вважався,
усім месією, чи принцом на коні,
і закатавши рукави до справи,
руками чесними навчав, як міг.
Усі собі бажали щастя,
також вбачала в цьому я своє,
ішли вперед…
і стоячи на місці,
все більше озиралися назад…
Хоч громовиця не вдаряла,
та дерево не принесло плодів,
усе майнуло, як примара,
і переможець впав перед другим.
Не в добрий час я опинилась,
в фаті весільній під вінцем,
бо поряд…
переможець у законі ,
слинить, ще не роздягнуту мене…
Його дружко, як фат немовний,
все безприданницею звав мене,
тепер обчислює прибутки -
щоб завтра вже йому, жилося краще.
З мене зробили ту причину,
якою можна підганяти всіх –
а я хочу…
щоб вже сьогодні,
хоч трохи мною тішився народ…
А ще… щоб в хату повернулись,
не тільки діти – ластівки також,
гніздо звели під рідним дахом,
і місця вистачало би для всіх.
Щоб хата, де Шевченко народився,
не був музейний експонат,
а кожний в ній…
(і то вже добре)
знайшов частинку совісті собі…
Коли мені за тридцять буде,
скоріше, мабуть, що і більше,
згадаю всіх своїх «колишніх»…
і хай їм Бог,
[FONT=&quot]як схоче, допоможе…[/FONT]

 

Слов много,
сижу , читаю, )
а вредлагаде , понять ничего не могу )
словами, резкими нас, обвиняешь )
Я против, тебя ))
Тебя,не пойму

 

Будете бити?

 

Цей тупий поц навіть не усвідомлює суть Тарасової гори. Колись люди казали - "Я піднімався до Шевченка". Це був ритуал трати енергії на тих східцях з поваги до Тараса.

 

самое главное, что никто дальше заголовка не читал)
не вижу ничего плохого в:
розробити туристичний маршрут по Дніпру з обов’язковим включенням у нього Шевченківського національно-культурного заповідника...... щоб люди не проїжджали повз Канів.....щоб червоним місцем там був Канів, там, де похований наш Кобзар»......закликав членів громадської гуманітарної ради подумати над наповненням музею..... не вистачає робіт Тараса Шевченка, не вистачає його картин, не вистачає музейних предметів...... експонати для музею будуть знайдені як в Україні, так і за її межами....

 

Вот это надо было бы выделить в тексте

чтоб не было: многа букав - ни асилю:p

 

)))