Як побороти хвилювання?

Може хтось знає ще якісь способи, крім валер"янки? для мене хвилювання - то якась напасть. Під час захисту диплому так перехвилювалась, що мову відняло на декілька хвилин, то був жах, добре, що члени ДЕК лояльно до того поставились. Зараз збираюсь на дуже важливу для мене співбесіду і відчуваю, що капець, ноги підкошуються...починається якась тотальна паніка...Боюсь забути все, що знала , а там ще планується інтерв"ю англійською...:girl_cray:
Допоможіть!!!:girl_flag_of_truce:

 

Диплом я спокійно здавав - хоч він був і не "ахті", але похвилювався багато за життя.
Можу сказати наступне - Спокій приходить з часом, а саме із впевненісю в своїх силах. Для впевненості потрібний досвід, і зле якщо у вас його немає.
Варіанти: (усі дієві як на мене)
1. Змиритися з тим, що ви програли і йти на "абум". Тоді тіло і мізки розслаблені - захочеться навіть пожартувати.
2. Є такий підхід. Уявляєте, що ви тут не вперше - тобто займались тим завжди - маю на увазі ту справу з якою ви вперше зіткнулись. Приклад на собі. Їздив на різних авто. На початках нове авто - поки привик - водив не важно (повільно). Потім сказав собі - що я "мальчік". Сів в перше з краю і поїхав, не думаючи, що я в ньому вперше... Результат був
(до речі перевірено на інших - в інших сферах діяльності та виробництва - результат позитивний)

Якщо варіанти не влаштовують - пишіть, може щось згадаю.
Якщо у вас то затяжний стан - раджу почитати Андре Моруа - послання молодій людині... Багато прояснтиться. (Дейл Карнегі ховається...)

 

купіть седасен,
випийте зеленого чаю перед важливими зустрічами, завжди в думках тримайте : " я сильна", "я зможу", "я найкраща" нема нічого кращго ніж самопереконання, чим менше думати про поразки, тим, менше їх буде.

 

читала його листи до нейзнайомки. то в тому ж стилі?

---------- Додано в 13:04 ---------- Попередній допис був написаний в 13:03 ----------

то таблетки чи каплі?

 

Я то читав в одній книжці (3 частини). Маю лише виписки на пам'ять. Стиль може той самий, але практичніші поради...

---------- Додано в 14:15 ---------- Попередній допис був написаний в 14:13 ----------

Ще раджу фізично втомитися - то адреналіну поменшає - потім шоколяди для мозку. Можна Nuts

 

той варіант шось не дуже мені подобається...я б навіть сказала, пригнічує...

 

таблетки абсолютно натуральні на равах мені допомагають. рекомендую не зловживати, бо це ж таблетки..просто вірте в себе, все буде добре
нервозність до добра не доведе

 

А просто забити на дрібниці не пробували? Усвідомте себе вищою за всяку мєлоч і відчуйте свою (иии..... сорі но не можу іншого підходящого слова підібрати) :cesored:. Да прибудет с тобой сила

А заспокійливі лише приторможують. Не раджу перед співбесідою.

 

Плюс к этому представляйте, что перед Вами Ваши друзья...которым по должности положено ...и они "кривляются"... изображая серьёзных дядь и тёть.
Помните они в Вас так же заинтерисованы как и Вы в них.

 

Зато дає ефект.
Вам результат потрібний чи емоції?
Я не зрозумів...

 

Палка з двома кінцями. Мені тоже не подобається бо тоді можна розслабитися і перестати тріпаи лапками в банці з молоком. А поки є певна доля хвилювання то мозок працює значно активніше ніж в стані спокою. Головне шоб не забагато тих хвилювань. Ви ж самі казали про впевненість. Як факт змирення з поразкою може додати впевненості? Тільки стрес зніме, а то не добре.
Я коли бачу людину якій байдуже як її оцінять - зразу оцінюю погано бо нема гіршого в людині за пофігізм.

Ваша ж порада видається мені корисною в тих випадках коли поразка неминуча, але ше не настала і потрібно дойти до неї з мінімальними втратами для психіки і репутації.

 

пийте седасен наніч
і все буде добре, і ніц воно не пригнічує, і менше нервуєтесь....
а вірити, що ти пуп землі..це не дуже добре, відчуваючи себе вище над іншими і зневажаючи їх у думках...
мда...

 

Ви про стрес зняти, чи лапки не замочити в сметані? Давайте визначатися

---------- Додано в 15:30 ---------- Попередній допис був написаний в 15:28 ----------

Спокій і пофігізм - не синоніми...(хто казав про відмовитись? тоді може взагалі не йти...)

---------- Додано в 15:31 ---------- Попередній допис був написаний в 15:30 ----------

Ситуації різні бувають - коли лице зберегти, коли результату досягти...

---------- Додано в 15:32 ---------- Попередній допис був написаний в 15:31 ----------

зневажати ніколи не слід... це завищена самооцінка. Я пропоную йти Ввабанк, якщо кращих шляхів немає...

 

Ну і де ж тако взяти і зутрірувати то шо я написав. Вам би в політику
Я ж писав шо плюнути треба на дрібниці.
Приклад з свого досвіду:
роботодавець (Р): ви не знаєте тогото і тогото
Я: так, я того не знаю, але ж я вам говорив шо знаю те, те і те, а про отото і отото не говорив. Якшо воно потрібне мені для даної роботи то скажіть і я розберуся.

Бо знання - дрібниця, а вміння вчитися - золото

Ше
Р: от ви говорите так то і так то. Ви помиляєтеся, так не правильно. правильно ось так.
Я впевнений в своїй правоті починаю відстоювати свою позицію (бо не факт шо я не правий, можливо мене на понт беруть і мою стійкість перевіряють). Не відстояв, але досі знаю шо правий був.

Думка неграмотного керівника - дрібниця. Думка грамотного керівника важливий критерій для самооцінки. Думка самого про себе - важливіша за дві попередні думки разом взяті.

Так вже влаштовані більшість роботодавців шо вони стараються вас троха прибити до землі (шоб не випендрювався і шоб багато грошей не просив). натомість люди схильні до сильного хвилювання навпаки люблять шукати в собі всякі мінуси і недоробки (як то "а в мене може не получиться", "а я не маю досвіду", "а я з таким ніколи не стикалася і можу в тому не розібратися").
Тому не треба думку першого ліпшого роботодавця сриймати за істину. Деколи варто на неї забити

---------- Додано в 14:42 ---------- Попередній допис був написаний в 14:36 ----------

Я про результату досягти (а для того тре лапи в сметані пацькати).
І ви тоже в єднім реченні каші з маслом намішали бо

і

речі різні і якшо друге я підтримую і то справді тільки коли

то перше аж ніяк. Бо змирившись з програшем виграти можна тільки випадково.

 

То пацькайте, але акуратно

То так смачніше (одне другому не дуже мішає - мав на увазі не надіятись - але бути готовим...)

 

То єст зовсім друга пара кальош . Піонер всегда готов (і до гіршого і до ліпшого)

 

Учиться, учиться и ещё раз учиться ...
Работы всё равно нет.

 

Ну я как клятый москаль могу, естественно, порекомендовать накатить полстакана
По сабжу. Если напряжение совсем серьезное, фармацевты кое что придумали. Правда скорее всего попросят рецепт, а еще важно не перестараться "сколько вешать граммов", ибо эффект может быть сногсшибательным в буквальном смысле.

 

Потішило, особливо мотивація рекомендації.
Головне аби не в перемішку з заспокійливими. А то потім скажуть шо кальян винен. І то вже буде не смішно.

 

Вам би в політику
та коку політику? я би обламалась там дуже скоро, я всіх шкодую, просто як зрозуміла так й написала, шо ви так тойвот?)
Я ж писав шо плюнути треба на дрібниці.
дивлячись на себе, я найбільше уваги звертаю на дрібниці, і мене це дуже сильно зачіпає...і я більше нервую, чим на мене хтось накричить на роботі, чи рідна людина...
Приклад з свого досвіду:
роботодавець (Р): ви не знаєте тогото і тогото
Я: так, я того не знаю, але ж я вам говорив шо знаю те, те і те, а про отото і отото не говорив. Якшо воно потрібне мені для даної роботи то скажіть і я розберуся.

ну це вже стосується зовсім іншого....якщо це не стосується вашої спеціальності, не входить у ваші обов'язки і вам за це не доплачують..то пішли вони!
а якщо це ваша спеціальність, і ви того не знаєте, і не є компетентним ( я ніц такого не каже не приймайте то до серця вибачєйте то я в загальному) то шо то значить? лишу лише три крапки: ...



Не відстояв, але досі знаю шо правий був.

і то чого б це???? йдіть набийте йому пику, бо він не є грамотний) а всетаки перенервували та????

Думка неграмотного керівника - дрібниця. Думка грамотного керівника важливий критерій для самооцінки. Думка самого про себе - важливіша за дві попередні думки разом взяті.
думка керівників стосується вашої роботи, а не вашої думки про себе.
якщо ви вважаєте, що ви добра людина, але не ретельно проробляєте роботу, ви від цього не мали б ставати гіршою людиною
і завжди можна знайти роботу кращу, з хорошими співробітниками і чудовим КОМПЕТЕНТНИМ керівником

(шоб не випендрювався і шоб багато грошей не просив).
більшість жінок сидять на місці ними легко керувати, не підвищувати зарплату. скіко не зустрічаю маминих друзів(жінок) які працюють в таких закладах щодо карних розшуків всяких тойвовт, то вони як працювали 20 років тому на тій посаді так і зараз мають ставку в 1400 гривень і радіють, і кажуть: "та нашо там мені, там же ж чоловіки..," пробивається фемінізм але воно так і є, жоден МУЖЧІНА не погодиться, щоб над ним стояла жінка, бо жінка то шия, а чоловік голова.
тому вважаю, що чоловіків треба підштовхувати до вибору жінці, і вміти вміло ним керувати, але то вже не та опера, тому я не продовжуватиму