Як би ви хотіли жити після смерті?

Хотілось би поспілкуватись на таку тему не торкаючись релігії. Тема відкрита на найсміливіші фантазії. Хто, де, як би хотів жити після смерті?

 

Я б хотів жити в інтернеті, forever. Останнім часом тут переважно і живу і творю і заробляю і сплю з ноутом

 

Я б не хотів би, щоб моя смерть стала приводом для якихось моїх мрій. Вважаю, що мріяти треба реально.

 

А якісь конкретні побажання? Щоб реклами не було видно? Нет безлімітний мегашвидкісний?

Я б хотіла, щоб після смерті можна було б спілкуватись з живими людьми. І з іншими мертвими теж. Хоча б за допомогою того ж нету

 

хм... цікаво))) ну спробую тоді "нерелігійними" термінами

добре би хотілось
хочеться уміти літати... хочеться телепортувати... хочеться розуміти мову тварин, риб і птахів...
ходити у золоті і бруліках
хочеться побачитися з дідом...
не боятися смерті, висоти і метеликів... не думати про те, що їсти на обід і де спати в ночі...

перебувати у любові і самій любити так, якуце не можливо тут

 

О, я б теж так хотіла! І щоб взагалі не треба було нічим перейматись і щоб проблем не було. Щоб був спокій і добро.

А куди б хотілось літати?

Я ще б хотіла, щоб треба було працювати. І щоб роботою було рятування живих. Наприклад, посилати живим перед небезпекою якісь знаки типу "не треба сьогодні їхати в гори" і щоб вони не поїхали і не розбились.

І ще щоб можна було вигадувати собі речі і вони б появлялись вживу. Можна було б собі вигадати найдивовижніший дім чи атракціон, чи машину і дорогу по пустелі..

 

І мені цього хотілось би.

Не знаю чому,але літати б не хотіла
Хотілось би щоб було вільно і легко....щоб без турбот,без хворіб,без незручностей

 

На рахунок "золота і бруліків" згадав анекдот.
Написано, що у Новому небесному Єрусалимі дороги будуть із чистого золота ...
Так от, один багатий чоловік при житті відлив собі великий кусок золота і просив Бога, щоб дозволив йому взяти це золото з собою на небо у вічне життя.
Бог дозволив.
Потрапляє він на небо , стоїть він з тим золотим злитком, а ангел його здивовано питає: "О! А чого то ти з тим куском асфальту стоїш?!"

 

Хм...а може дійсно така професія є.Адже буває деколи відчуття не треба цього робити,або так не хочеться кудись іти.

А ще я хотіла б бути після смерті з тим,з ким в цьому житті аж ніяк,нажаль,не буду...бо так склалось:

 

Хотіла б займатися тим, що мені цікаво. Дізнатися про те, що мене цікавить. Щоб ніхто не заважав.

 

А чим наприклад???

 

ПЕСЕНКА О ПЕРЕСЕЛЕНИИ ДУШ
Кто верит в Магомета, кто - в Аллаха, кто - в Иисуса,
Кто ни во что не верит - даже в черта, назло всем,-
Хорошую религию придумали индусы:
Что мы, отдав концы, не умираем насовсем.

Стремилась ввысь душа твоя -
Родишься вновь с мечтою,
Но если жил ты как свинья -
Останешься свиньею.

Пусть косо смотрят на тебя - привыкни к укоризне,-
Досадно - что ж, родишься вновь на колкости горазд.
И если видел смерть врага еще при этой жизни,
В другой тебе дарован будет верный зоркий глаз.

Живи себе нормальненько -
Есть повод веселиться:
Ведь, может быть, в начальника
Душа твоя вселится.

Пускай живешь ты дворником - родишься вновь прорабом,
А после из прораба до министра дорастешь,-
Но, если туп, как дерево - родишься баобабом
И будешь баобабом тыщу лет, пока помрешь.

Досадно попугаем жить,
Гадюкой с длинным веком,-
Не лучше ли при жизни быть
Приличным человеком?

Так кто есть кто, так кто был кем?- мы никогда не знаем.
С ума сошли генетики от ген и хромосом.
Быть может, тот облезлый кот - был раньше негодяем,
А этот милый человек - был раньше добрым псом.

Я от восторга прыгаю,
Я обхожу искусы,-
Удобную религию
Придумали индусы!

 

Гарне питання, класна тема.
Чомусь згадався анекдот про те як у суперечці чоловік питав дружину: ну навіщо тобі вічне життя.. ти що, хочеш цілу вічність стояти на кухні і щодня варити їсти, щодня одне і те ж, одне і те ж..

Коли люди молоді, запас життєвиї сил і наснаги у них великий. "Все хочеться спробувати". А люди що прожили важке життя.. часто виснажуються, ніби втомлюються жити. Недаремно селяни часто кажуть "на тому світі одпочинеш", "хай з Богом спочиває".. втома накопичується. І не лише фізична: психічна, емоційна. Вже не так гаряче прагнеться, не так мріється..
Мені здається, що прагненням вічного життя людиною рухає більше страх смерті аніж власне саме по собі бажання вічного життя. Жити вічно - це втомлює.. принаймні, кажуть, для Вічного Жида (є такий міф, може хто наведе?)- то ціле прокляття жити на землі вічно.

Мені важко сказати де б я хотіла бути після смерті. Напевне, важливими мріями були б ті ж самі що і при житті. Неземне мене чомусь не манить, тут би земні мрії втілити в реальність. А взагалі, мабуть, добряче відіспатися для початку.

 

В фантаста Сергія Лук'яненка є гарна книжка "Зоряна тінь". Як,створена людьми транспортна телепортаційна система еволюціонувала в щось неймовірне,,, Коли людина вмирає,ця штука зчитує,повністю людину і переносить її туди,де та ДІЙСНО ХОЧЕ жити... І дуже часто ми думаєм,що прагнем одного... А наше єство...зовсім іншого... Але я не вибАдую... Я хочу...спокою...просто спокою... О...та я багато чого хочу...але ключове - СПОКІЙ...

 

Те чого так бракує в житті

 

Вы про секс опять???

 

Комуняки теж так хотіли - збудувати рай на землі... не вийшло.

Після смерті хочеться бути ближче до Бога.

 

Но.
Ведь идея была не плохой?
Нет?

 

Та й ОУНівці хтіли... Шо хтіли те й мают...

 

Офігєнной.
Одному з аффторів, особливо фартануло.
Мумією, в гранітному саркофазі,....
Мовчу про сотні мільйонів, на алтарі ідеї.