не моє, але може воно комусь допоможе зрозуміти, що від того, на якій мові розмовляє людина не залежать її особисті якості СТАТЬЯ, КОТОРАЯ ВЫИГРАЛА НА КОНКУРСЕ "Я УКРАИНЕЦ!" Я не люблю сало, не ношу вышиванку и не знаю слов украинского гимна. Я не переплывал Днепр и не умею танцевать гопак. На моем столе не лежит "Кобзарь", а на стене не висят рушники. Моя кровь красная, а не желто-голубая. Я не склоняю "пальто" и "кино", и три самых важных слова я сказал на русском языке. Я - украинец? Я болею за "Динамо", за Кличко и Клочкову. Я видел эту землю из иллюминатора Боинга, но я вернулся. Мне не нужны неоновые города и силиконовые женщины. Я не буду жить там, где улицы без имен, а люди без отчеств. Я останусь здесь. Здесь земля еще не остыла от огня, и еще не стерлись на плитах имена незабытых предков. Здесь девушки читают в метро и пишут стихи на парах по термодинамике. Здесь на деньгах поэты, а не президенты. Здесь шутят смешно и улыбаются честно. Из сердца не вычеркнуть пятую графу. Я - украинец. Я люблю узкие улицы Львова и Харьковские проспекты. Мне стали родными беззаботная Одесса, деловитый Донецк и легендарная Полтава. Я не верю патриотам на трибунах, но верю патриотам в окопах. Я верю в эту страну: я доверяю этому воздуху - он держит купол, этим горам - они держат страховку, этим людям - они держат слово. Я люблю стук каблучков по плитке Крещатика, скрип снега в Карпатах и шуршание крымской гальки. Мне никогда не забыть украинской колыбельной и поцелуя на Андреевском. А еще: мне часто снится необъятное небо и поле подсолнухов. И мой сын родится здесь. Я - украинец!
Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!" Попробую Вам щось пояснити,не знаю чи з розумієте Я люблю сало, не ношу вышиванку и знаю слова украинского гимна. Я не переплывал Днепр и не умею танцевать гопак. На моем столе не лежит "Кобзарь", а на стене не висят рушники. Моя кровь красная, а не желто-голубая. Я не склоняю "пальто" и "кино", и три самых важных слова я сказал не на русском языке. Я - не украинец? Я не болею за "Динамо",ни за Кличко и Клочкову. Я не видел эту землю из иллюминатора Боинга, но я бы не вернулся. Мне нужны неоновые города и силиконовые женщины. Я согласен жить там, где улицы без имен, а люди без отчеств. Но Я останусь здесь. Здесь земля уже остыла от огня, но еще не стерлись на плитах имена забытых предков. Здесь девушки читают в метро и пишут стихи на парах по термодинамике. Здесь на деньгах поэты, а не президенты. Здесь шутят смешно и улыбаются нечестно. Из сердца легко вычеркнуть пятую графу. Я - не украинец? Я не люблю узкие улицы Львова и Харьковские проспекты. Мне не стали родными беззаботная Одесса, деловитый Донецк и легендарная Полтава. Я не верю патриотам на трибунах, не верю патриотам в окопах. Я не верю в эту страну: я не доверяю этому воздуху - он не держит купол, этим горам - они не держат страховку, этим людям - они не держат слово. Я не люблю ни стук каблучков по плитке Крещатика, ни скрип снега в Карпатах и ни шуршание крымской гальки. Мне никогда не вспомнить украинской колыбельной и поцелуя на Андреевском. Я - не украинец? А еще: мне никогда не снится необъятное небо и поле подсолнухов. И мой внук родится здесь.,И родились все прямые предки со времен Запорожских Я - украинец!
Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!" На мою думку, фраза "Я - украинец!" звучить просто по-дурному. Це все-одно, якщо англійською, або французською написати "Я - китаєць!"
Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!" схоже на гімн російськомовних шовіністів, які живуть тут і тільки називають себе українцями... до речі, а чим так легендарна полтава?.. може тим, що багато українців там кров пролили, і що проливали свою ж кров, коли одні боролися за свою державу, а інші — за росію...
Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!" Я люблю водку і савєцкій гімн. Днєпр нє відєл і пасрать хатєл на нєво. На сталє майом пушкін і трахенбєрх, а хто такой шевченко і франко нє знаю і знать нє хачу. Мая кровь как і рожа краснайа. Я скланяю пі"*а і єб"ть, і трі самих важних букви (ху") сказал на русскам. Я укрАінец? Я балєю за Шахтьор, Костю Дзю і Катю Пушкарьову. Я відєл ету зємлю в грабу в бєлих тапочках і вєрнулся штоби памочь. Можу далі, але чи є в цьому сенс? "Мені насрати на все українське, але я - українець." Багато вас таких, у цьому і трагедія наша.
Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!" Та це вже гра слів, пане Степанычу,:D Справа тут підміні справді українського якоюсь химерою, напівкровкою. Польське панування не зробило поляків українцями, наприклад. Так само росіяни не будуть українцями тільки тому, що народилися на українській землі за часи совєтського ярма. Це швидше така повільна експансія, завоювання нових територій. На кшталт Вісли, тільки іншими методами. Вже зараз багато казок розповсюджено про історичну російськомовність Східної України. А развє я нє украінєц?
Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!" Те, що я виділив, свідчить про щось? Тобто, Ви вважаєте цих людей людьми другого сорту? Інакше навіщо на цьому акцентувати увагу?
Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!" Оппа ,в першому дописі йшлося про літературний опус,а жива людина туть тіко я...
Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!" Тому що він громадянин України. Він тут жив, живе і буде жити. Це його країна. А як йому себе називати?
Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!" Одразу асоціація: "Як романтично пахне ковбаса, І помідори ніжно зашарілись, А в пляшці чиста, мов роса, Горілочка домашня зачаїлась. І ніжно сало зваблює тільцем, І хліб наставив загорілу спину. Якщо ти млієш й бачиш саме це, Чому ж ти, ***, не любиш Україну?" ********* Рука Москви Морква на городi, У саду бджола. Жаба на болотi Крила розвела. Хоче полетiти, Тихо каже "Ква!" Але в небо взмити Не дає Москва. Знають, знають хитрi Клятi москалi Те, що у повiтрi Жаби - королi. Що розкинув крила, Мов зелений птах Цiлий день парила б Жаба в небесах. Що могла б дiстати Навiть до зiрок, Що створив лiтати Жаб зелених бог. Але щось тримае, Тягне до трави. Жаба точно знае – То рука Москви. В ней залiзнi пальцi, Як кiльцем взяли. I трима за яйця Жабу москалi... Кажуть, що не треба. Кажуть: "Ти лайно". Але смотрить в небо Жаба все одно. I хоча минають Цi тяжки часи, Досi заважають Жабi руськi пси. Годi, кляте стерво, Золота Москва Жаба ще не вмерла, Жаба ще жива. Жаба ще порине В синю далечiнь, Бо немає нинi Краще жаб створiнь
Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!" Угу... а взагалі-то "він" та такі як "він" розумово відсталі... На відміну від "рафінованих українців"...
Відповідь: "Я УКРАИНЕЦ!" до речі - дуже часто саме так... Тобто зазвичай радикальність поглядів зумовлена однобоким мишленням (щоб не сказати - тою пласкою та слизькою поверхнею, думки з якої зісковзуть, не встигаючи затриматися). -- І показовий твір, винесений в початок топіку - не стільки парадоксальністю твердження "я - українець" в саме такому виконанні - ні, основна показовість - в оцінці жюрі. Тобто конкурс проводився і оцінювався саме такими українцями. -- Тобто я не проти москалів - ні, москалі є москалі, і з ними можна навіть домовитися. В них відбулася самоідентифікація, і вони знають, хто вони такі. А от такі покручі-українці?