Іван Франко

Тема у розділі 'Персона', створена користувачем Mariya, 29 сер 2007.

  1. Mariya

    Mariya Well-Known Member

    Ну от, з тим початком навчання прошляпила :o день народження Івана Франка (27 серпня 1856 р.—28 травня 1916 р.), письменника, духовного провідника України, вченого, громадсько-політичного діяча, публіциста.

    "Як син селянина, вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я почуваю себе до обов'язку віддати працю свого життя тому простому народові." Іван Франко

    Додано через 1 хвилину
    ***
    Чого являєшся мені
    У сні?
    Чого звертаєш ти до мене
    Чудові очі ті ясні,
    Сумні,
    Немов криниці дно студене?
    Чому уста твої німі?
    Який докір, яке страждання,
    Яке несповнене бажання
    На них, мов зарево червоне,
    Займається і знову тоне
    У тьмі?

    Чого являєшся мені
    У сні?
    В житті ти мною згордувала,
    Моє ти серце надірвала,
    Із нього визвала одні
    Оті ридання голосні -
    Пісні.
    В житті мене ти й знать не знаєш,
    Ідеш по вулиці - минаєш,
    Вклонюся - навіть не зирнеш
    І головою не кивнеш,
    Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
    Як я люблю тебе без тями,
    Як мучусь довгими ночами
    І як літа вже за літами
    Свій біль, свій жаль, свої пісні
    У серці здавлюю на дні.

    О ні!
    Являйся, зіронько, мені!
    Хоч в сні!
    В житті мені весь вік тужити -
    Не жити.
    Так най те серце, що в турботі,
    Неначе перла у болоті,
    Марніє, в'яне, засиха, -
    Хоч в сні на вид твій оживає,
    Хоч в жалощах живіше грає,
    По-людськи вільно віддиха,
    І того дива золотого
    Зазнає, щастя молодого,
    Бажаного, страшного того
    Гріха!

    Додано через 1 хвилину
    ***
    Що щастя? Се ж ілюзія,
    Се привид, тінь, омана...
    О ти, ілюзіє моя,
    Зрадлива і кохана!

    Кринице радощів, чуття
    Ти чарочко хрустальна!
    Омано дум, мого життя
    Ти помилко фатальна!

    Я хтів зловить тебе, ось-ось,
    Та враз опали крила:
    З тобою жить не довелось,
    Без тебе жить несила.

    З тобою жить - важка лежить
    Завада поміж нами;
    Без тебе жить - весь вік тужить
    І днями, і ночами.

    Нехацй ти тінь, що гине десь,
    Мана, луда - одначе
    Чому ж без тебе серце рвесь,
    Душа болить і плаче?

    Нехай ти тінь, мана, дім з карт
    І мрія молодеча,
    Без тебе жить - безглуздий жарт,
    І світ весь - порожнеча.

    Як той Шлеміль, що стратив тінь,
    Ходжу я, мов заклятий,
    Весь світ не годен заповнить
    Мені твоєї страти.

    Додано через 2 хвилини
    ***
    Тричі мені являлася любов.
    Одна несміла, як лілея біла,
    З зітхання й мрій уткана, із обснов

    Сріблястих, мов метелик, підлетіла.
    Купав її в рожевих блисках май,
    На пурпуровій хмарі вранці сіла

    І бачила довкола рай і рай!
    Вона була невинна, як дитина,
    Пахуча, як розцвілий свіжо гай.

    Явилась друга - гордая княгиня,
    Бліда, мов місяць, тиха та сумна,
    Таємна й недоступна, мов святиня.

    Мене рукою зимною вона
    Відсунула і шепнула таємно:
    "Мені не жить, тож най умру одна!"

    І мовчки щезла там, де вічно темнно.
    Явилась третя - женщина чи звір?
    Глядиш на неї - і очам приємно,

    Впивається її красою зір.
    То разом страх бере, душа холоне
    І сила розпливається в простір.

    Спершу я думав, що бокує, тоне
    Десь в тіні, що на мене й не зирне -
    Та враз мов бухло полум'я червоне.

    За саме серце вхопила мене,
    Мов сфінкс, у душу кігтями вп'ялилась
    І смокче кров, і геть спокій жене.

    Минали дні, я думав: наситилась,
    Ослабне, щезне...Та дарма! Дарма!
    Вона мене й на хвилю не пустилась,

    Часом на груді моїй задріма,
    Та кігтями не покида стискати;
    То знов прокинесь, звільна підійма

    Півсонні вії, мов боїться втрати,
    І око в око зазира мені.
    І дивні іскри починають грати

    В її очах - такі яркі, страшні,
    Жагою повні, що аж серце стине.
    І разом щось таке в них там на дні

    Ворушиться солодке, мелодійне,
    Що забуваю рани, біль і страх,
    В марі тій бачу рай, добро єдине.

    І дармо дух мій, мов у сіті птах,
    Тріпочеться! Я чую, ясно чую,
    Як стелиться мені в безодню шлях

    І як я ним у пітьму помандрую.

    Додано через 3 хвилини
    ***
    Чорте, демоне розлуки,
    Несповнимих диких мрій,
    Недрімаючої муки
    І несправджених надій!

    Слухай голосу розпуки!
    Буду раб, невольник твій,
    Весь тобі віддамся в руки,
    Лиш те серце заспокій!

    Враз з тобою на страждання
    Я готов навік піти, -
    Лиш одно мені бажання
    Заспокій тепера ти.

    За один її цілунок
    Най горю сто тисяч літ!
    За любов її і ласку
    Дам я небо, рай, весь світ.

    Додано через 4 хвилини
    ***
    Якби ти знав, як много важить слово,
    Одно сердечне, теплеє слівце!
    Глибокі рани серця як чудово
    Вигоює - якби ти знав оце!
    Ти, певно б, поуз болю і розпуки,
    Заціпивши уста, безмовно не минав,
    Ти сіяв би слова потіхи і принуки,
    Мов теплий дощ на спраглі ниви й луки, -
    Якби ти знав!

    Якби ти знав, які глибокі чинить рани
    Одно сердите, згірднеє слівце,
    Як чисті душі кривить, і поганить,
    І троїть на весь вік, - якби ти знав оце!
    Ти б злість свою, неначе пса гризького,
    У найтемніший кут душі загнав,
    Потіх не маючи та співчуття палкого,
    Ти б хоч докором не ранив нікого, -
    Якби ти знав!

    Якби ти знав, як много горя криється
    У масках радості, байдужості і тьми,
    Як много лиць, за дня веселих, миється
    До подушки горючими слізьми!
    Ти б зір свій наострив любов'ю
    І в морі сліз незримих поринав,
    Їх гіркість власною змивав би кров'ю
    І зрозумів весь жах в людському безголов'ї,
    Якби ти знав!

    Якби ти знав! Та се знання предавнє
    Відчути треба, серцем зрозуміть.
    Що темне для ума, для серця ясне й явне...
    І іншим би тобі вказався світ.
    Ти б серцем ріс. Між бур життя й тривоги
    Була б несхитна, ясна путь твоя.
    Як той, що в бурю йшов по гривах
    хвиль розлогих,
    Так ти б мовляв до всіх плачучих, скорбних,
    вбогих:
    "Не бійтеся! Се я!"

    Додано через 5 хвилин
    SEMPER TIRO
    Життя коротке, та безмежна штука
    І незглибиме творче ремесло;
    Що зразу, бачиться, тобі було
    Лиш оп'яніння, забавка, ошука,
    Те в необнятий розмір уросло,
    Всю душу, мрії всі твої ввіссало,
    Всі сили забира і ще говорить: "Мало!"

    І перед плодом власної уяви
    Стоїш, мов перед божеством яким,
    І сушиш кров свою йому для слави,
    І своїх нервів сок, свій мозок перед ним
    Кладеш замість кадила й страви,
    І чуєш сам себе рабом його й підданим,
    Та в серці шепче щось: "Ні, буду твоїм паном".

    Не вір сим пошептам! Зрадлива та богиня,
    Та Муза! Вабить, надить і манить,
    Щоб виссать "я" твоє, зробить з тебе начиння
    Своїх забагань, дух твій спорожнить.
    Не вір мелодії, що з струн її дзвенить:
    "Ти будеш майстром, будеш паном тонів,
    І серць володарем, і владником мільйонів".

    О, не дури себе ти, молодая ліро!
    Коли в душі пісень тісниться рій,
    Служи богині непохитно, щиро,
    Та панувать над нею і не мрій.
    Хай спів твій буде запахуще миро
    В пиру життя, та сам ти скромно стій
    І знай одно - poёta semper tiro .

    Додано через 7 хвилин
    ***
    Земле, моя всеплодющая мати,
    Сили, що в твоїй живе глубині,
    Краплю, щоб в бою сильніше стояти,
    Дай і мені!

    Дай теплоти, що розширює груди,
    Чистить чуття і відновлює кров,
    Що до людей безграничную будить
    Чисту любов!

    Дай і огню, щоб ним слово налити,
    Душі стрясать громовую дай власть,
    Правді служити, неправду палити
    Вічну дай страсть!

    Силу рукам дай, щоб пута ламати,
    Ясність думкам - в серце кривди влучать,
    Дай працювать, працювать, працювати.
    В праці сконать!
     
    • Подобається Подобається x 13
  2. Cyber2007

    Cyber2007 миється в бані

    Відповідь: Іван Франко

    Всіз вітаю з Днем народження нашого українського генія Івана Франка!!!!
     
  3. vasili

    vasili Well-Known Member

    Відповідь: Іван Франко

    Я рахую, що Іван Франко геній, але від геніальності до божевілля один крок, та й остання хвороба Франка пов"язана з розладом головного мозку та нервової системи, і є можливо ще одним свідотством "генія" Франка.
     
    • Подобається Подобається x 1
  4. Mariya

    Mariya Well-Known Member

    Відповідь: Іван Франко

    ГІМН
    ЗАМІСТЬ ПРОЛОГА
    Вічний революцйонер -
    Дух, що тіло рве до бою,
    Рве за поступ, щастя й волю,-
    Він живе, він ще не вмер.
    Ні попівськiї тортури,
    Ні тюремні царські мури,
    Ані війська муштровані,
    Ні гармати лаштовані,
    Ні шпіонське ремесло
    В гріб його ще не звело.

    Він не вмер, він ще живе!
    Хоч від тисяч літ родився,
    Та аж вчора розповився
    І о власній силі йде.
    І простується, міцніє,
    І спішить туди, де дніє;
    Словом сильним, мов трубою,
    Міліони зве з собою,-
    Міліони радо йдуть,
    Бо се голос духа чуть.

    Голос духа чути скрізь:
    По курних хатах мужицьких,
    По верстатах ремісницьких,
    По місцях недолі й сліз.
    І де тільки він роздасться ,
    Щезнуть сльози, сум нещастя,
    Сила родиться й завзяття
    Не ридать, а добувати,
    Хоч синам, як не собі,
    Кращу долю в боротьбі.

    Вічний революцйонер -
    Дух, наука, думка, воля -
    Не уступить пітьмі поля,
    Не дасть спутатись тепер.
    Розвалилась зла руїна,
    Покотилася лавина,
    І де в світі тая сила,
    Щоб в бігу її спинила,
    Щоб згасила, мов огень,
    Розвидняющийся день?
    [1880]

    Додано через 44 секунди
    КАМЕНЯРІ
    Я бачив дивний сон. Немов передо мною
    Безмірна, та пуста, і дика площина,
    І я,прикований ланцем залізним, стою
    Під височенною гранітною скалою,
    А далі тисячі таких самих, як я.

    У кождого чоло життя і жаль порили,
    І в оці кождого горить любові жар,
    І руки в кождого ланці, мов гадь, обвили,
    І плечі кождого додолу ся схилили,
    Бо давить всіх один страшний якийсь тягар.

    У кождого в руках тяжкий залізний молот,
    І голос сильний нам згори, як грім, гримить:
    "Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
    Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,
    Бо вам призначено скалу сесю розбить."

    І всі ми, як один, підняли вгору руки,
    І тисяч молотів о камінь загуло,
    І в тисячні боки розприскалися штуки
    Та відривки скали; ми з силою розпуки
    Раз по раз гримали о кам'яне чоло.

    Мов водопаду рев, мов битви гук кривавий,
    Так наші молоти гриміли раз у раз;
    І п'ядь за п'ядею ми місця здобували;
    Хоч не одного там калічили ті скали,
    Ми далі йшли, ніщо не спинювало нас.

    І кождий з нас те знав, що слави нам не буде,
    Ні пам'яті в людей за сей кривавий труд,
    Що аж тоді підуть по сій дорозі люди,
    Як ми проб'єм її та вирівняєм всюди,
    Як наші кості тут під нею зогниють.

    Та слави людської зовсім ми не бажали,
    Бо не герої ми і не богатирі.
    Ні, ми невольники, хоч добровільно взяли
    На себе пута. Ми рабами волі стали:
    На шляху поступу ми лиш каменярі.

    І всі ми вірили, що своїми руками
    Розіб'ємо скалу, роздробимо граніт,
    Що кров'ю власною і власними кістками
    Твердий змуруємо гостинець і за нами
    Прийде нове життя, добро нове у світ.

    І знали ми, що там далеко десь у світі,
    Який ми кинули для праці, поту й пут,
    За нами сльози ллють мами, жінки і діти,
    Що други й недруги, гнівнії та сердиті,
    І нас, і намір наш, і діло те кленуть.

    Ми знали се, і в нас не раз душа боліла,
    І серце рвалося, і груди жаль стискав;
    Та сльози, ані жаль, ні біль пекучий тіла,
    Ані прокляття нас не відтягли від діла,
    І молота ніхто із рук не випускав.

    Отак ми всі йдемо, в одну громаду скуті
    Святою думкою, а молоти в руках.
    Нехай прокляті ми і світом позабуті!
    Ми ломимор скалу, рівняєм правді путі,
    І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
    [1878]
     
    • Подобається Подобається x 7
  5. dArt

    dArt Well-Known Member

    Відповідь: Іван Франко

    А еще от этой болезни иногда проваливается нос. :cowboy:
     
  6. vasili

    vasili Well-Known Member

    Відповідь: Іван Франко

    це часом не syphilis, lues, але росіянин Пушкін теж був здається syphilis...
     
  7. dArt

    dArt Well-Known Member

    Відповідь: Іван Франко

    Люис, Люис он самый.
    Возможно и Пушкин (что ж вы все время россиян вспоминаете? :) эта болячка интернациональная ), эта штука в те времена была оочень распространена ибо лечению не подлежала, презервативов не было а поэты личности тонкие, падкие до женской красоты.
    Где то читал, что Ги де Мопасану вообще 6 раз в день женщин приводили, что бы он мог продуктивно творить, вдохновения набирался так сказать.
     
  8. vasili

    vasili Well-Known Member

    Відповідь: Іван Франко

    Да да в його романах це помітно...але сам Мопасан був одинак з зростом 160 см, та ще негарний, то не дивно з такою кармою з ким він мав тертися, як не з хунами...а гумові нацюцюрники тоді були, але хто буде вдягати кишку вівці чи кабанчика...:)
     
  9. dArt

    dArt Well-Known Member

    Відповідь: Іван Франко

    Про таких говорят "Весь в корень ушел" :)
     
  10. vasili

    vasili Well-Known Member

    Відповідь: Іван Франко

    Да ушшшь!:)
     
  11. Mariya

    Mariya Well-Known Member

    Відповідь: Іван Франко

    Гей ви там, ану марш з гілки, розвели тут офтоп :ireful1: :aggressive: Хочете на такі теми почесати язиками - створоюйте нову гілку. :cool:
     
    • Подобається Подобається x 7
  12. Марусино

    Марусино Well-Known Member

    недавно читала занимательную инфу - о том, что, оказывается, предками И. Франко были так называемые "франки" - немцы, короче говоря. Вот оно, лицо украинского национализма:)
    в общем, семья и родство Франка идет с Германии. Это его гены, родичи, национальность.
    А теперь можно вопрос к шановному панству? - Почему у нас самые ярые националисты - НЕ украинцы по крови? почему?
     
  13. Summer

    Summer Well-Known Member

    ну не знаю, а от в під'їзді моєї бабці, а саме сказати правильно поверхом вище живе правнучка Івана Франка, ну вона українка :)
     
    • Подобається Подобається x 1
  14. Ну, як на мене, українець - це не обов'язково українець по крові, головне, щоб це був українець ПО ДУХУ.

    Вона в цьому впевнена?
     
    • Подобається Подобається x 2
  15. Karbofoss

    Karbofoss Well-Known Member

    А что тут странного? Или под вами тоже живёт его правнучка?:)
     
    • Подобається Подобається x 3
  16. Ну, мало що. Може, переплутала.
     
  17. Mariya

    Mariya Well-Known Member

    Марусино, де ви таке дрантя находите? :bad: Чи на ловця і звір біжить? Ви би ше Бузину процитували. :bad:

    А таки розкішний підхід - процитувати невідомо що невідомо чийого авторства без посилання, а потім на основі цього робити гучні висновки. Зачод.

    ПиСи А ви як не обгадите українця або щось українське, то вам зарплати не дадуть? :scratch_one-s_head:
     
    • Подобається Подобається x 7
  18. Полковник

    Полковник миється в бані

    Вы только Дяде Роме о своих умозаключениях не сообщайте.
    Это может быть опасно для здоровья.
    Вашего, естественно, здоровья.
     
  19. Summer

    Summer Well-Known Member

    Рибко, ну чого я б тобі писала?:)
     
  20. Полковник

    Полковник миється в бані

    Бабушка или Правнучка?
     
    • Подобається Подобається x 1
а де твій аватар? :)