Сперто на просторах Фейсбуку, автор невідомий Якось син до тата йде, Почина розмову: "Тату, шо воно таке - Уркаїнська мова?" Тато дунув косячок, Шоб не пухли вуха, І сказав йому: "Синок, Розкажу. Послухай." Якщо довго реготав, Щелепа одвисла - Пишеш: "Афтар, ну ти дав! Я аж гепнув з крісла!" А побачиш далі ще Фішки та приколи - То тоді пиши "Пече! Просто зпопідстолу..." Ти від сміху плакав так, Шо аж текст невидко? Це вже: "Вбивпаскудонах! Ти пекельний дідько!" Всі приколи "непіццтул", Сто разів пробиті? Напиши:"То ти гуцул? Граєш на трембіті!" А якщо гидке воно, Наче ті кислички - "Криотиф" - пиши - "гімно! Афтара - допічки!" Хочеться послати нах, Чухаються руки? "Вчи москальську! Незарах! В Жидачів, тварюки! Афтар збоченець і псих? Є у нас в народі Слово влучнеє для них: "Пісюнковийзлодій". А якщо чиїсь слова Не звучать ефектно, Напиши: "Твій дім - Москва, Кобзо ти діхфектно!" Щоб читати чийсь накат, Треба водки літр? Коментуй його: "Під кат! Забагацько літер!" Хай народ товстий роман В каментах малює, Ми ж напишемо: "Їблан. Ф сотні, й не хвилює..." А щоб плюнути в мурло, Злістному одміну, Пишеш: "Встрель себе, мудло, З ходу та об стіну!" Там про тебе хтось створив Тему злу та люту? Напиши: "Опісюнів! Афтар, пий отруту!" Спілкування шось не йде, Наче всіх прибито? То спитай: "А цицьки де? Тему не розкрито!" Придовбається якщо Демагог кульгавий, Наша відповідь: "І що? Цьом тебе, плюгавий!" Щоб запалені мізки Вмить охолодити - "Ктулху фхтагн, хлопаки! Прошу не будити!" Якщо дурні гнуть "Під кат!" Щось смішне та нове - Кинь: "Писако, так тримать! Не труїть, панове." Якщо дівка дуже зла, Їй на всіх начхати: "Ти, доярко, із села? А з якої хати?" А якщо вона коли Скаже добре слово - То одразу похвали "Кицю, гламурово!" ...Всіх приколів ти допер, Можеш вийти в люди... Укрнет тебе тепер Поважати буде! "Хоч у тебе в голові Замість мозку - дуля! Абісцятись, дайте дві!" - Відповів синуля.
