Чи падають вам гроші "з неба"? Вам щастить знаходити гроші? Може вигравати? Яку найбільшу суму ви знаходили чи отримували надурняк іншим способом? Буває, що гроші знаходяться у одязі при зміні сезонів? (наприклад весною залишаєш гроші в кишені зимової куртки, а потім їх знаходиш восени, коли знову ту куртку одягаєш)
О, в мене з тими "грошима з неба" пов"язана цікава історія. Якраз років 10 тому я була звичайною ученицею 11 класу, на той час сім"я наша мала дуже скромні доходи. То було десь за місяць до випускного. Батьки мали змогу заплатити лише за моє місце у ресторані, а самі піти на випускний не могли (бракувало суми в 130 грн, на той час то були шалені гроші). Це мене дуже засмучувало. Одного разу я йшла зі школи і побачила біля дому чорний гаманець. Підняла з наміром подивитися чи є там якісь картки, щоб віддати власнику. Там не було нічого, окрім...130 гривень, яких нам так бракувало. Завдяки цим грошам батьки змогли піти на мій випускний Моя мама - любителька різних лотерей, часто виграє по 5 - 10 грн, раз виграла десь близько 170 грн. А ще вона любить так заникати гроші, що знайти аж десь через півроку Знову ж, то про мою маму То вона таке любить вчудити. Найбільше, що я в себе в одязі знаходила - 2 грн на маршрутку
У мене таке відчуття, що гроші мені все падають з неба. Але не в сенсі, що я сиджу, нічого не роблю, а вони падають. Часто буває так - працюєш над чимось стараєшся, а в результаті - прольот, а тут бац і ні з того, ні з сього...зовсім не звідти прийшли гроші, де очікував. А бувало різне. Памятаю, був час, коли була ділема: їхати маршруткою (50 коп), чи купити батон (50 коп), бо одночасно одне ідруге не виходило. А ще я вірю в наступне: тре старатися у тОму, що тобі дається. Якщо ти стараєшся в малому, тобі дасться велике. І ще, мені ніколи не приходилося жити в режимі накопичення коштів. Звичайно, щось залишається на наступний місяць, але ніколи я не ставив цілі - накопичення. Я думаю, чим більше віддаєш грошей, тим більше приходить, а будеш зажимати відхід, буде обрізатися прихід. Я ніколи не жалію грошей на оплату праці, інколи ще додаю "зверху", бо мені мені подобається, коли хтось заробляє з моєї руки.
Ні, мені "з неба" гроші не падають. І лотереї і бяльше 10 грин. не вигравала, і на дорозі не знаходила. І з кишень пальто зазвичай вигрібаю все ще до закінчення сезону Але інколи мені "з неба" падають можливості ці гроші заробити. І це, мені здається, набагато ліпше.
Я, власне, чого відкрив тему... Сьогодні вранці я шукав ручку, аби підписати документ. І поліз чогось до рюкзака, який вже давно в кутку припадав пилюкою. Відкривши "блискавку" на боковій кишеньці я дістав звідти... чималу суму грошей. Ну, так десь батькова пенсія за 2 місяці. Я досі в глибокому шоці. Як я міг про ці гроші забути... І головне ж, гроші сам заробив, але відчуття тепер такі, наче вони впали з неба
MARTINI, оу, ну тоді це дуже файний подарунок долі я от, насправді, як приходить зима і я дістаю теплі речі, то завжди мрію, щоб мені теж щось таке трапилося, але на жаль, на жаль... так що, MARTINI, я вас вітаю
Я раз загубив $1600. Так настрій впав.... Але потім посидів, подумав, що єдиним місцем, де можуть бути загублені гроші - це мій дім. Але гроші не знаходилися, хоч стріляй. Та впевненість, що вони дома була міцна і тому я кинувся того ровера. За місяць, коли гроші побачили, що ніхто їх не шукає - самі знайшлися. Особливої радості це у мене не викликало, хоча було приємно.
в мене часто при зміні сезонів знаходяться гроші в кишенях, ну там 20-30 грн... Колись давним давно я пам"ятаю у своєму гаманці знайшов 100 доларів. Це тому, що я гаманці не люблю. У мене двічі в житті крали гаманець в громадському транспорті, з тих пір я їх практично не ношу. Хіба коли мені подарують новий гаманець, то я його пару днів ношу, а потім фобія, що його вкрадуть, чи він десь мені з кишені випаде, бере гору і я залишаю його вдома, поки наступний гаманець хтось не подарує В мене гроші все в кишенях джинсів. А якщо я їх покладу в гаманець, або скажімо у внутрішню кишеню куртки, чи ше в якесь нестандартне для мене місце, то велика ймовірність, шо я просто забуду про них. Готівку взагалі маю не часто. Я вже досить давно дуже активно користуюся платіжними картками, навіть коли в кишені готівка, я за звичкою все одно в супермаркеті чи на заправці розраховуюся карткою. Так щоб знайти гроші на вулиці, то було хіба в далекому дитинстві, коли я ще був ближче до землі і мав кращий зір Знаходив декілька разів карбованець чи три. То мама казала, що я маю щастя на загублені гроші. Але вже дуже давно подібного не було. В лотерею не вигравав бо не граю В карти завжди програвав ті гроші, які батьки видавали на обід в шкількій їдальні
Я одного разу на Червоної калини копнув якийсь зімнятий папірець пішов далі до привата на Кос-Анатольського, за 5 хв. вертаю назад і знов мені попадає під ноги той самий папірець, ходять люди постійно і мені якось не дуже хотілось нагинатись, я його знов копнув і пішов в 97 будинок до мами. Там я був десь 45 хв. купив в будці воду, і ше тре було йти до сєльпа. Іду і шо б ви подумали? Знов під ногами той самий папірець. Ну тут я вже не полінився.... Коротше, то було 50 евро.
В мене останнім часом те саме. Якось зручніше і спокійніше мати в гаманці якийсь мінімум готівки, а в магазинах розраховуватися карткою. При тому є можливість прослідковувати операції через Приват 24. Це зручно, як на мене. А мені щастить інколи, хоча нечасно граю. Вигравала 3,5 ,10 гривень максимум. О нє, карти то не моє, тим більше на гроші. То гра не для таких бльондинок як я (я навіть мастей не розрізняю ).
Та там люди так ходять, що могли й не побачити. Або ті гроші призначалися саме Вам. Може, у Вас в той момент була якась особлива потреба в них? Бо мені найчастіше трапляється знайти гроші чи додаткова можливість заробити саме в часі отакої наглої потреби, коли більше нізвідки ти їх взяти не можеш...
Йшли в поліклініку із внуком. Точніше я йшов, а внук їхав. Позаду йшли його мама і тато. Зирк, лежить дві гривні. Я піднімаю і весело до дітей: - А ми із Даніком дві гривні знайшли!!! Невістка нахиляючись: - Ну і що? А ми двісті... Це я про поганий зір...
А ше був один смішний випадок. Шось я купував на Санті в продуктовому, даю продавчині 20 грн а решти мало б бути 10 чи 12 грн, вона дає решту, я гроші в кишеню, товар до пакета і пішов. Зустрів кулєгу, пішли вмазали по 100, а потім тре було повторити, я в кишеню (бо там решта з 20 грн) дістаю з кишені....прес бабла!!! І тут до мене дійшло,..коротше, я хоч і рагуль, але я пішов назад в магазин, приходжу, а там сидит дівка заплакана..,вона аж засяяла і вже лізла цілюватисі як я їй вернув майже 200 грн. Вона дала мені решту не з 20 грн а як з 200.