26 квітня 2011 року почав ХОДУ навколо чорнобильської зони відчуження Олександр Мазуренко. Його шлях проляже через три країни - Україну, Білорусь, Росію. Це третій "марафон" О.Мазуренка: 2000, 2005, 2011 року. Він інвалід (нема правої ноги). Йде на милицях. Свою ХОДУ О. Мазуренко присвячує Чорнобильцям. Старт. 26.04.2011 від музею "Смолоскип". Донецьк Дорожний щоденник Олександра Мазуренка Спідометр 05.05.2011. О. Мазуренко. Перед Павлоградом. Дніпропетровська обл.
У Павлограді Олександр зустрічався з чорнобильцями. Вони подарували йому капелюх ліквідатора: 8-го травня Мазуренко вже йшов вулицями Дніпропетровська. 9-го травня він поклонився могилі Василя Макух, але світлин нема, а в пресі є таке: Активісти Дніпропетровської обласної організації «Наша Україна» взяли участь у панахиді на могилі українського повстанця та політв'язня Василя Макуха, яка відбулася 9 травня 2011 р. Вів панахиду настоятель Храму преподобних Антонія і Феодосія Печерських Української Православної Церкви Київського Патріархату о. Олександр (Сербін). На мітингу-реквіємі першим виступив україномовний інвалід з Донеччини Олександр Мазуренко, який пішки подорожує історичними місцями України. Далі взяв слово краєзнавець Михайло Рябцев, який розповів, що Василь Макух був першим з українців, хто перетворив себе на живий смолоскип протесту. Згодом так вчинили Микола Береславський та Олекса Гірник. Член ради Дніпропетровської обласної організації «Нашої України» Антін Коломієць, зокрема, зазначив: «Ми повинні пам'ятати про страшний і героїчний акт самоспалення Василя Макуха та винести з нього урок». А просвітянин Юрій Денисенко під час свого виступу наголосив, що це було не самогубство, а єдиний спосіб привернути увагу до свавілля комуністичного режиму в Україні.
Жінки (і не тільки) зупиняють Олександра вдорозі Одні несуть йому городину, другі сало, треті п'ятірку або десятку. Олександр за все намагається заплатити. Тільки не може відмовитися від води, цибулі, миски борщу.
Зранку 28 травня ц.р., до Канева завітав Олександр Мазуренко, що пішки прямує шляхом забруднених територій від катастрофи на Чонобильській АЕС України, Росії й Білорусії. Зустрілися канівці з цікавим чоловіком біля будинку міської ради, де він розповів, що вирушив з міста Донецьк 26 квітня ц.р. і, долаючи щодня 25 км, вже на 33 день потрапив до Канева. “Під час подорожі, - ділився Олександр Мазуренко, - маю багато цікавих зустрічей та знайомств, у Павлограді мене навіть нагородили медаллю за гуманізм, запрошували навіть у школи для бесіди з дітьми”. Олександр вважає, що це дуже корисно, адже діти — наше майбутнє, їх потріно вчити і берегти. Життя прекрасне, проте воно швидко минає. Працюючи у нічному клубі охоронцем, чоловік багато чого бачив, і в нього склалося враження, що “сучасна молодь не розважається, а розлагається”. Сам Олександр Мазуренко за 60 років життя має дружину, 3 дітей та 4 внуків. Родина не хотіла відпускати голову сім'ї у небезпечне турне, але той втік уночі. Ідея — важливіше! Подорожує Олександр з візочком, у якому є все найнеобхідніше, ночує просто на вулиці — для цього має килимка, їжі вживає мало, щоб не хотілося спати. “Загалом марафон тримається на людській підтримці”, - стверджує гість зі східної України, - так у Дніпропетровську від візка відпало колесо, то люди допомогли полагодити, хтось навіть підкинув сала, що я й не помітив. Люди у нас добрі! Хоча трапляється і негатив, так у селі Першотравенськ Черкаської області не зрозуміли моєї місії. Колишні солдати, що служили у Афганістані, почали погрожувати, звинувачували у агітації...”. До Канева - духовної столиці України, Олександр Мазуренко завітав аби відвідати Тарасову гору та віддати шану Шевченку. Далі прямуватиме до міст Прилуки, Суми, Курск, Орел, Брянськ, Клинці, Гомель, Пінськ, Луцьк, Рівне, Житомир і Київ. Столиця є кінцевим пункотом маршрунту, куди планує дійти до Дня незалежності України — 24 серпня. Всього інвалід на милицях має пройти близько 3 тисяч кілометрів. Це вже не перша хода чоловіка — у 2005 році Олександр Мазуренко вже пройшов всю Україну від сходу до заходу, присвятивши її 100-річчю від дня народження Олекси Гірника, що спалив себе в знак протесту проти зросійщення України. Шлях пролягав як до могили Олекси на Західній Україні, так і до місця спалення на Тарасовій Горі.
У понеділок 15 серпня О.Мазуренко планує підійти до Києва. Ми, організатори зустрічі, вже тут. Коли Олександр перетнув кордон Білорусь-Україна, нерви не витримали. Стояв, плакав і співав: "На Україну повернусь."
"Он идет пешком вокруг света, катя перед собой бочку. Он пошел бы просто так, без бочки, но тогда никто не заметит, что он действительно пешеход дальнего следования и про него ничего не напишут в газетах. Приходится всю жизнь толкать перед собой проклятую тару, на которой к тому же (позор, позор!) выведена большая желтая надпись, восхваляющая непревзойденные качества автомобильного масла "Грезы шофера".
Чудак-чоловік... Ніхто його з України не виганяв, пішов сам, а тепер плаче. Видно москалі йому добре допекли...
Ніхто йому не допікав. Народ всюди зустрічав Олександра тепло. Зайдіть на сайт Укрінформ. Там є ролик з його розповіддю під час прес-конференції.
Як людина, він молодець і його сльози - це сльози перемоги над собою. Пройти таку відстань на милицях - це високий результант. Правда я чомусь завжди був прихильником того, щоб не робити з таких справ шоу. Такі рекорди - це справа кожного зокрема, своєрідний тест перемоги над самим собою.
Славен свідомістю. В інтернеті є багато про нього. ---------- Додано в 02:00 ---------- Попередній допис був написаний в 01:49 ---------- Це не просто перемога над собою. Переміг себе, коли вперше пройшов 1600 км від Луганська до Ужгорода у 2000 році. 2005 року він також йшов за власною ініціативою. Подолав 5100 км. Цього разу Олександр брав участь у проекті Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Чорнобиль-Допомога" по відзначенню 25-ої річниці трагедії на ЧАЕС. Перед ним були поставлені певні завдання. Про це я вже писала. Проблема подолання наслідків трагедії 1986 р. залишається невирішеною. Про все це напишу пізніше. А Олександр кожного разу ставив пепред собою певну мету: протест проти русифікації, протест проти спроб відділення Донбасу, протест проти знищення України та українців. Тому потрібно про це говорити ГОЛОСНО. В.Макух спалив себе, Олекса Гірник спалив себе. Олександр Мазуренко долає великі відстані на милицях. Він хотів підти до Брюселю (до МАГАТЕ), але правила дорожнього руху для тих, хто йде пішки таким Макаром, в Европі не такі як у нас. У нас йди собі, а там - треба мати супровід і дозвіл.
