Герої Крут

ШАНУЄШ ІСТОРІЮ - БУДУЄШ МАЙБУТНЄ!

29 січня 2010 року відбулося вшанування пам’яті Героїв Крут активістами харківських молодіжних організацій „Час змін” та Спілки Української Молоді. Біля пам’ятного знаку на честь проголошення декларації про державний суверинітет України, що на площі Свободи учасники ації виклали з запалених свічок напис „Крути”. Після спільної молитви і урочистої „Вічної пам’яті” на честь загиблих захисників Української держави, присутні виконали національний гімн „Ще не вмерла Україна”. Представники молодіжних організацій у коротких промовах відзначили особливу актуальність подвигу студентів-крутян для духовного становлення сучасної молоді, для сьогодення і майбуття України. Перехожим було роздано інформаційні листівки про події 29 січня 1918 року біля станції Крути.

Проведена акція солідаризувала у спільній дії молодіжні організації Харкова і накреслила перспективу їхньої співпраці у післявиборчий період.

Ліна Росільщик, Харків

 

Надеюсь, что к 9 Мая данная организация проведёт подобную акцию и в отношении могил Советских Солдат, отдавших жизнь за освобождение Украины от немецко-фашистских захватчиков.
Или НЕТ?

 

ненецко-фошицкіх захватчіков?

 

А Вы их считаете освободителями?

На счёт Крут, да герои, только вот не могу понять, за что у нас ставят памятники тем кто их "не дрожащей рукой" швыранул в бой, а сам спокойно надувал щёки в Киеве, пока мальчишек перемалывала мясорубка боя?

 

Не зовсім адекватне питання про швиряння в бій. Сталін або Гітлер брали безпосередню участь на полі бою з кулеметом в руках? Це так, для прикладу. Ви це прекрасно розумієте, але як завжди в такій ситуації, потрібно за щось "вкусити" і виставити в негативному образі, якщо не солдат/бійців, то кого сь іншого. Але то були добровольці, ніхто і нікуди їх не змушував ідти.

Моя відповідь - НІ. Роз"ясню. 9 травня - це перемога одного окупаційного режиму над іншим.А героїв, які полягли не за комунізм виганяючі фашистів, а за свою сім"ю, за Україну, ми відсяткуємо в День Героїв, якщо знаєте про такий день.

 

Ні в якому разі! Такі самі окупанти як ті що прийшли їм на зміну. Хіба що трохи гуманніші.

 

вполне адекватно, Сталин и Гитлер тоже швыряли но там понимали за что и зачем, а тут кто и на что надеялся?

 

А вы мучаетесь, что ваш день рождения "омрачен" празднованием Дня Победы над вашими кумирами?

"Правильные" праздники можно придумывать хоть каждый год подстраивая их под свои идеи и идеологии. Но 9 мая как ни крути - День Победы и лучший праздник для ветеранов и уважающих их потомков (конечно кроме радикальных националистов у которых свое понимание всего)

 

Инитересно какими это окупантами были мои деды, если они родились и выросли на Украине?

Гитлер имел шанс выиграть войну, довольно призрачный, но имел. Сталин имел много больше шансов.
А тут просто добровольцев, необученных, не удивлюсь, если недисциплинированных и слабоорганизованых кинули под пресс Красной армии.
Панфиловцы кидались под танки так они на какое-то время задержали наступление немцев, что от них и требовалось.
Матросов, прикрыв амбразуру. Мало того что на малый миг заставил пулемёт замолчать, так ещё после своей смерти перекрыл обзор пулемётчику.
Гастело направил самолёт на колону чем нанёс существенный вред живой силе и технике противника.

А тут просто бросили на убой. Так отмахнувшись, мол что бы потом не говорили, что мы ничего не делали

 

Как не делали?
Именно Галичане всё и делали.
Если бы не ОНИ, то и Украина до сих пор была бы под москалём!

---------- Додано в 16:07 ---------- Попередній допис був написаний в 16:01 ----------

Это ПРОСТО ПИ:cesored:!!!!!

 

Согласен! Более ничего не могу доавить.

 

..............

 

Возможно и пропаганда, за панфиловцев. Возможно те парни не назывались панфиловцами. Ситуации когда люди шли со связкой гранат против танков, надеюсь, не будете отрицать. Видать свели их все воедино и составили эту быль пропаганды.

Теперь на счёт Матросова. В моём посте говорилось, про миг остановки огня. А далее про то что тело бойца закрывало обзор, что тоже не маловажно. Появление мёртвых зон через которые можно прорваться к пулемётной точке.
Человеческое тело для пулемётных пуль калибра 7,65 не составляет серьёзного препятствия. Но весьма затрудняет ведение прицельного огня. Всё это в совокупности дало возможность другим приблизится к пулемётной точке.

 

Небачу жодних розбіжностей.
Всі Вони захищали Батьківщину, не розумом, а серцем, за що їм велика подяка та пошана.
А форумні розмови в теплі під пиво, про калібри, чи був хтось штрафник, чи кидали необучених студентів, це повна херня!!!
-А винтовку тебе
-А послать тебя в бой
А ты....(c)

 

хе...
пафіловци-просто розпіарена пропаганда, не все так було
Матросов ні на яку амбразуру не лягав - спробуйте, ляжте на амбразуру... машинка, яка викидає 7,92 мм кулю вагою 12 гр. з темпом 900-1500 пострілів на хвилину спилює дерево, тіло просто знесе. недарма ганси називал MG "вдоводелатель" і "коса Гітлерв" насправді, Матросов досяг доту, і намагався вкинути у вентиляційний отвір гранату, але 2-й номер кулеметного розрахунку застрелив його, і він впав грудьми на той вентиляційний отвір, закривши його. доки німець намагався скинути його, щоб вивільнити вентиляцію, інший кулеметник, залишившись один, не міг вести вогонь (дот був одноамбразурний, з гарнізоном в 2-3 чоловіка). і в цей час червоноармійці піднялися в атаку. і запахло летальним ісходом... для кулеметників.

---------- Додано в 21:37 ---------- Попередній допис був написаний в 21:35 ----------

7,65?.. ну-ну...

а можна поконкретніше? як саме їх кинули на убой?.. бо я не знаю

 

Як схоже на ющенківців, які зараз закликають відсидітись вдома.

---------- Додано в 21:55 ---------- Попередній допис був написаний в 21:51 ----------

Наші діди змушені були воювати в арміях окупантів. І якщо зараз не будете цінувати незалежність України, то вас може спіткати схожа доля.

 

Н-да погорячился, на счёт 7,65.
Теперь об откинуло и так далее.
Проводили разок один эксперимент. Под пулемётную очередь из ПК кинули свинную тушу. Вес приблизительно под вес человеческого тела то есть 75-80 кг.
Разница 7,62х54 и 7,92х57 конечно есть но не очень и большая, так вот тело не отбросило, существенно сместило, но не отбросило, как тут все пытаются мне впарить. Скорострельность у этих пулемётов и начальная скорость пули не шибко то и различны, то есть поправками можно пренебречь.
Меньше с тем, я не штурмовал вместе с Матросовым дот, поэтому привёл пример из того что слышал ранее. И даже если это сказка, то на ней выросло не одно поколение советских людей.

Бой под Крутами (укр. Бій під Крутами) — бой 16 (29) января 1918 года на железнодорожной станции вблизи поселка Круты за 130 километров к северо-востоку от Киева: бой длился 5 часов между 4-тысячной большевистской армией Михаила Муравьева и 300-ми киевскими студентами,которые защищали подступы к Киеву. В ходе военных действий бой решающего значения не имел, - но в сознании многих особое значение приобрел благодаря героизму украинской молодежи, которая погибла в неравном бою возле Крут.

4 тысячи солдат и 300 студентов, что то мне говорит, что силы не очень равные, или я не прав?

 

А чи відомо Вам, що саме ті 5 годин були вирішальними під час "торгу", відомому в історії як "Брестский мир"?
Саме протягом цих годин Україна виторгувала собі певні преференції. Як відомо, совок поглинув Україну 30.12.1222.

 

Так, ті хлопці справжні герої. Життя не пожаліли заради України.

Слава Україні! І героям слава!

 

та йому нічого не відомо...

звичайно, не праві. вже починаючи з розкладки сил.

класна стаття з російської вікі

рахуємо.
- 1-а Українська військова школа ім.. Богдана Хмельницького (250 українських юнкерів)
- загін офіцерів та добровольців (бл. 60 осіб)
- 1-а Студентська сотня (118 осіб)
- та загін Вільних Козаків з навколишніх сіл (бл. 80 осіб)
+ тридюймовка на платформі-такий собі бронепоїзд
доречі, Військова школа таки попила кровушкі із армії Берзіна ще з кінця 1917 р. молодці


більшовики під Крути перекинули головні сили. частини 1 та 3 армій.
а саме-з 1 армії Егорова-1300 бойцов, 1-й Петроградський червоногвардівйський загін (1000). з 2 армії невідомо, але точно замоскворецька червона гвардія (300 бійців). якщо рахувати, хто приймав участь в бою-
то це безумовно загін балтійських матросів (500), петроградська, виборзька, московська, замоскворецька, тверська червоні гвардії-разом 2000. та ще + якісь солдацькі частини з армій Берзіна та Егорова. як мінімум набігає 2500.

як проходив бій? приблизно так.
бл. 2 ночі більшовики в районі Крут зупинилися перед знищеним залізничним полотном і розклавши багаття намагалися відремонтувати колії. їх атакувала гармата на платформі і змусила залишити спроби. до 5 ранку українська гармата і більшовицька батарея обмінювались млявими привітами.
лише бл. 5 ранку більшовики почали зосереджуватись для наступу. доречі, матроси та замоскворецькі червоногвардійці роздобули спирту і добряче надерлися, так що ранком просто таки випадали з вагонів, і здихаючи від похмілля плентались в наступ (їх і загинуло найбільше... всіх би поклали, просто патронів не вистачило )
0 14 українці вислали розвідку, котра повернувшись за дві години і повідомила, що більшовики готуються до наступу великими силами.
о 16 повернулася проведена ще одна розвідка-яка виявила, що більшовики ідуть таки в наступ. в бік станції Плиски виїхала платформа з гарматою, яка почала обстріл наступаючих. лише після цього в червоних зявилася звідкісь впевненість і вони так поперли в рішучу атаку. сам бій тривав не більше години. після українці в повному порядку відійшли до своїх потягів та під прощавальні кулеметні черги відїхали в бік Ніжина. всіх поранених та вбитих хлопці забрали з собою. більшовики-якщо їм самим віртити-в тому бою втратили 300 бійців.
далі про те... зрештою, чому цей епізод російсько-української війни і стали називати трагедією... один взвод студентської сотні замість того, щоб оминути станцію Крути, пішов прямо на вогні станції, яка вже була зайнята балтійцями. хлопці були миттєво роззброені. пораненних, котрих вони принесли з собою, відправили до Харкова (пізніше, в березні, вони були звільнені українськими військами). інших 27 хлопців більшовики розстріляли тут же на станції поблизу водокачки.
крім того, на станції червоні знайшли двох українських офіцерів, котрі не встигли поїхати і заховалися. обох з них вбили, в понівечені тіла викинули з вагону по дорозі на Ніжин. імя одного з них відоме це Павло Кольченко, 18-річний прапорщик, котрий втік з гімназії на фронти першої світової, і зсалужив георгіївські хрести та офіцерський чин.

все. які 300 загиблих спартанців... тфу, студентів? 27 розстріляних юнаків та 2 замучених офіцерів. бойові втрати незначні, в районі кількох чоловік вбитих та поранених, і то переважно юнкерів військової школи, котрі на своїх плечах винесли бій.
доречі, варто знати імена... відомо імя 21 розстріляного...
студенти Українського народного універститету
штабс-капітан Омельченко (офіцер-фронтовик, котрий повернувся на студентську лаву)
Володимир Наумович
Олександр Шерстюк
Ісідор Пурик
Борозенко-Конончук
Головащук
Чижов
Сірик
студенти університету Св. Володимира
Володимир Шульгін
Олександр Попович
Микола Лизогуб
Божко-Божинський
Дмитренко
Андреєв
гімназисти Кирило-Мефодієвської гімназії
6-го класу
Андрій Соколовський
Євген Тернавський
Володимир Гнаткевич
7-го класу-
Григорій Пипський
Іван Сорокович
8-го класу-
вже згадуваний Павло Кольченко та Микола Ганкевич.
ось це треба памьятати. а не користуватись вікі... і гнати дурню... втім, що я кому розповідаю?