Вчорашній день яскраво показав якість людей, які розікрали бувше загальнонародне. Як відомо участь в прихватизації прийняли виключно жлоби, виховані на комсомольських зборах більшовиків. Правило рідної їм культури «рашен» «не ворует только ленивый» довело до майже повного розграбування нажитого на крові та поту сталінських кріпаків загальнонародної власності. Ці Ахметови, Коломойські, Ярославські, Суркіси чи Пінчуки тепер розпоряджаються цими мільярдами на свій розсуд, продовжуючи паразитувати на майже дармовій робочій силі та природніх ресурсах. Як кажуть в народі «дарована лялька не дуже цінується», тому жлоб (сучасний плебей) після прихватизації пустив награбоване на рідне йому «хліба та видовищ», на місці зруйнованих виробництв побудувавши торговельно-розважальні центри та близькі йому по культурі футбольні структури. Ось по цих футбольних справах і попробуємо проаналізувати ефективність використання цих награбованих грошей. Виховані в культурних низах ці тепер вже «мерседесовські хлопці» закохані в футбол (джентльменська легка атлетика не для них) і тому в цій, дякуючи їм, злиденній країні вони почали вгачувати величезні гроші в милу їх душі справу. Замість підняття продуктивності праці на захвачених ними підприємствах за рахунок закупівлі нових технологій та організації нових робочих місць вони почали творити команди «мрії їх совкової молодості». І творити не за рахунок виховання та навчання дітей їх обездолених співгромадян, а простим вгачуванням крадених грошей в бразильське чи інше закордонне безробіття. Ці Газаєви, Лучески з бігаючими закордонними хлопчаками як оси на мед кинулися на ці гроші. Дійшло до того, що ці «мерседесівські жлоби» навіть Євро-2012 вибили для злиденної держави, яка б за ці гроші змогла б краще поставити на ноги свій більш потрібний суспільству кінематограф. І ось вчорашній день показав дійсний потенціал ефективності дій цих жлобів. Їхні напічкані грошима команди потерпіли повне фіаско в європейських турнірах. Достатньо зрівняти бюджети команд, які вчора грали з нашими (не повертається душа називати «гроші Суркіса» Динамо) «впусту бігаючими завсігдатаями нічних клубів розваг», то можна й уявити бізнесовий талант цих «мерседесовських пацанів». ГРОШІ БУЛИ ВИКИНУТІ НА ВІТЕР, як власником «Мерса-600», ганяючого на ньому по розбитих українських дорогах. По цих «футбольних справах» пересічна людина України може тепер уявити бізнесові таланти цих бувших майже безпритульних пацанів (тепер «проффесорів») з якоїсь там Макіївки чи київського Подолу. Вчорашній футбол – це пряме відображення «професійності» цих «із грязі та в князі», які продовжують доруйновувати Україну. «А братія мовчить собі, Витріщивши очі. Може так і треба?» Т.Шевченко.
1 : 5. З таким рахунком "гроші Ахметова" чи "бразильська збірна Донбасу" пролетіла в Англії. Це близько до пропорції заробітної плати робітників прихватизованих підприємств Ахметова та робітників Англії. Знову цим я підкреслюю ефективність використання грошей цими "проффесорами".
