Феодальна етика культури "рашен"

На цьому псевдольвівському форумі з одеської Молдаванки всіляко карають за відхилення від культури "рашен". Найбільш вперта в цьому економічна біженка з Праги під відповідним іменем "невідома", яка готова до порушень встановлених тут одеськими биндюжниками етичних норм навіть застосувати кару Петра І відносно "двох місячних- окладів". Вона, мабуть з комсомольською потугою і пражанам пробує привити феодальне "ви" відносно однієї особи.
А львів'яни по Шевченку:
"А братія сидить собі
витріщивши очі.
Може так і треба?"

Цікаво, ця перезріла "невідома" комсомолочка і цей допис вичистить? Спалювати неугодні записи в стилі "рашен" ще з давніх часів. Палили вони спогади про Московію послів, палили архіви Війська Запорізького, палили вони архіви кримських ханів. А таку дрібноту, як Прокіп, для них, на їх мові, "как два пальца ..."

 

Прокопе, Ви що не можете здолати психологічний бар"єр, щоб до когось звертатись на "ви"? Мені було б якось не по собі до незнайомої людини на вулиці, чи будь-де в іншому місці звертатись на "ти". Звертаючись до незнайомої людини на "ти" на самому початку розмови буде відчуватись неповага до неї. В більшості випадків, без причини звертатись на "ти" добром не закінчиться.

 

Чого Ви причепилися до вигаданою Вами "культури рашен"?!? Хочете при будь-якому зручному випадку підкреслити свою до цього причетнiсть? А в українській традиції прийнято звернення саме на Ви - не те що до сторонньої людини, але і до найближчих - до батька і матері.
Може ви - "москаль"?

 

Так він же ж давно визнав, що він росіянин із Тули...

 

Варіант можливий, враховуючи плакат:
А можливо просто в знак протесту проти Петра І, як проти ворога України. Але нічого не зробиш... . Скільки часу пройшло від часів Петра І, попробуй тепер виправити ту помилку... . Поки виправлять, не один по морді получить.

 

"Чи мама не хоче (-уть)?"
У нашій так до бабусь-дідусів звертаються

 

Делить культуру по национальному признаку так же глупо, как делить по национальному признаку науку или веру. Культурный человек - это культурный человек и всё! привязывать культуру к национальности - это как к зайцу привязывать барабан и считать, что заяц с барабаном это культурный заяц.

Национальный окрас имеют традиции народные из которых растет национальная мораль и нормы поведения, свойственные этому народу.

Угасание национальных традиций ведет к угасанию морали, к рождению новых норм отношений, которые конфликтуют со старыми. например узаконивания однополые браки европейцы дискредитировали нормы католической веры, которая, собственно, и являлась основной отличительной чертой европейцев. Этот процесс - угасания национальных традиций, с учетом постоянного общения украинцев с европейцами, спонтанно или ползуче ... проникает в Украину. Это угасание отражается на традиционном обращении на «вы».Обращаться на "ты" или на "вы", исходя из права свободной личности, решает сама личность. Это право дает свобода самовыражения...

 

уух ты ... прикольная палата .... а почему еще костер не горит?

 

Чого загнули? У Західній Україні так було спокон віків. У нашій родині саме таке завжди зверталися і донині звертаються. Казав колись мій дідо, що таке неповажне звертання до родичів принесли нам москалі.
На рахунок, що вухо ріже, то дуже вухо ріже, коли те "тикання" чуєш вже до старших батьків. Ще коли діти малі, то якось сходить з рук.

Як де заведено. І з маминої сторони, і з татової всі рідні, двоюрідні, троюрідні, чотирирідні - всі на "Ви". А вже наше покоління - хто як хоче. Всі мої хлопці до мене на "Ви". Сестрі 38 років. Приїхала до Америки ще коли їй було 17. Тут вже вийшла заміж. Дітей навчила на "ти". Зараз її синові 17. Десь рік тому сам перейшов на "Ви" до батьків. Вона то розповідала і каже:"А ти знаєш, приємно".

 

далеко не всюди. І я щось не можу простежити відповідність.
Але і в маминій і в татовій родині до мами-тата на "ти". До дідуся і бабусі ми зверталися саме в 3й особі.

навпаки. особливо коли син вже сивий, то оце ти дуже зворушливе. Але то емоційне сприйняття, в кожного лягає на свій грунт.
А от що ріже вухо, так це на "ви" і матом. нажаль, зараз не рідкість

 

Тут Ви на 1000% праві. Чула колись ще в Україні таке в сусідів.
У нас, на щастя, матом в родині не користувалися і не користуються.

Може і не всюди. На Бродівщині і на Золочівщині в тих селах, звідки мої батьки, було саме так.

 

от мені здається, що то більше властиво для сіл. Хоча теж можу помилятися.

 

Ну, всі наші батьки вихідці з якихось сіл. Але моє покоління вже жило не в селах. Більшість - у Львові. Хто в районних центрах. Зараз в Америці.
А те що місто більше перейшло на "тикання", то якраз і півдтверджує теорію, що міста більше піддалися "омоскаленню".

 

я чомусь то не зв'язую з москалями. Дкмаю, тут інше коріння.
Моя мама з містечка на Станіславщині. Бабуся, яка народилася ще за Польщі, до своєї мами на "ти".
Тато зі Львова. Їх родину перші совіти вивезли, повернулися за других совітів. Старший брат народився ще в Сибіру. Вони теж до батьків були на "ти". А от як бабуся з дідусем до своїх зверталися, я не знаю. Згадуючи розповіді дідусевої сестри (дідусь помер, як мені було 5 років), припускаю, що все ж на "ти".
Знову ж аналізую звертання в бабусиній родині, і теж з великою долею імовірності скажу, що "ти" там було притаманне за довго до москалів.
Ні, тут таки не в москалях справа. Тут щось інше. Я б радше припустила, що "ти" - то своєрідний вплив польської культури, тому і більш характерний для міста.

 

Ось вона культура "рашен" в повній красі. Ця людина з совковою чи постсовковою освітою навіть не розуміє, що стержнем культури любого народу є мова, а вона в цивілізованого народу є своя. Тому й культури в народів різні. На базі цього можна прийти до висновку, що Україна продовжує жити в культурі "рашен" з постколоніальною мовою загарбників (з матами-перематами), низькою культурою праці, громадянськості, побуту, відношення до природи... Навіть саксонці та англо-сакси дуже відрізняються по своїй культурі, бо мають різне середовище проживання та мову.
Та повернемося до феодального "ви". Найкраще описав культуру людини з цією етикою Л.Толстой в повісті "После бала", де москальський генерал на балу старався копіювати сурогатно всі правила, завезені з європейської Франції, а наступного дня феодально "проганял сквозь строй" як рабів солдатиків. Тим Толстой показав, що не показушний етикет вказує на культуру людини, а її справи. Тому можна цинічно підкреслити, що петровське "ви" привело до абсурду, коли носій цієї сурогатної етики каже співбесіднику: "Господін, пашлі Ви на х...".
Висновок - для того, щоб повернутися в європейське лоно, українцям потрібно очищати свою культуру від подібних постколоніальних реп'яхів, де поряд з феодальним "ви" існує:
- наглость второе счастье;
- не ворует только ленивый;
- не подмажешь взяткой, не поедешь;
- работа - не волк...;
- бьет - значит любит;
...

 

Найкраще етику нашої національної культури можна привести в нашому звертанні до найвищої по повазі особи - Бога:

До речі, москалі, які перейняли від нас християнство та молитовні книги, не відкорегували молитви під закон "Табель про ранги", не внесли в молитву феодальні "Ваша світлість" чи щось подібне. Мій покійний батько казав своїм знайомим на питання, чому діти до нього звертаються на "ти" - дурацьке "ви" робить штучний психологічний бар'єр між найріднішими людьми, тому ...