Як ви вважаєте - з нею родяться, чи вона може виховатись? І чи впливає ця здатність на ваші раціональні рішення?
Дано дві оцінки — класно. Від овода і Іспанки. А мені цікаво — що класно? Эмпатія... Ну, як з нею можна родитись? Виховується. У всіх так званих здорових людей. ---------- Додано в 23:32 ---------- Попередній допис був написаний в 23:31 ---------- Може чи не може? Хіба не всім вона притаманна? Хворих не рахую.
Цікаве питання. Дивлюсь на свою дитину, якій 9 років - у неї це вроджене. Вона має це в собі. Це частина її натури. Це та риса її характеру, яка мене щоразу зворушує, бо я її цього не вчила, не акцентувала на тому, зрештою не було потреби, бо вона дуже рано почала проявляти співпереживання до інших. Є люди, які не вміють співчувати іншим, співпереживати, то не завжди означає, що їм байдуже, бо вони просто можуть не вміти виразити, або вважають, що емоції недоречні, доречна конкретна допомога. Вони не розуміють отого сюсюкання, для них важливими є діїі, конкретні вчинкиЮ емоції їм не доступні. Чи можна навчитись? Я не знаю. То або є, або не є. Щоб виразити емоції, їх для початку треба мати.
Не згоден, що емпатія не поєднується з раціональними рішеннями. Емпатія - то причина для дій, а не спосіб. То не обовязково абсолютне співпереживання, з тією ж силою емоцій. А відповідно, не обовязково відключає здатність до обєктивного сприйняття повязаної з проблемою реальності та раціонального вибору, необхідного для її вирішення...
Я не жартувала, я справді знаю випадки, коли немовля народилося із двома передніми нижніми молочними зубчиками. Таке трапляється.
Я бачу, жінки впевнені, що з імпатією народжуються (я теж так думаю), а чоловіки вважають, що це скоріш виховується. Я думаю, що виховання в дитячі роки може сприяти або не сприяти імпатії, а доросла людина ще прояви своїх почуттів контролює. Бачите, яка я розумна.
Так саме тому, що це звичайна людська риса, я вважаю, що вона притаманна не всім. Хтось флегматичний, хтось більш "вибуховий", хтось здатний співчувати, а хтось бачить тільки свою мету, а співпереживання бачить як перешкоду.
Суспільство чи середовище може вплинути на виражання емпатії. Людина може і співпереживає, але наприклад вдома не підтримувались "соплі" і висміювалась вразливість, тому людина не вміє виражати свої емоції чи приховує їх взагалі, а для когось, хто виріс у іншому середовищі виражання емпатії не складає жодних труднощів. Ну я не знаю, як можна в людині виховаті співчуття?
Замість сполучника і мав бути прислівник у. На клавіатурі у та і розміщені поряд. ---------- Додано в 21:16 ---------- Попередній допис був написаний в 21:15 ---------- Мене дивує інше — як в гомо сапіенса можна не виховати співчуття?