Для ненормальних! з.і. Нормальним не читати

Викладаю дане написання сюди. Писав я це, уже доволі давно (січень 2009-го), але досі воно проймає в мені певні теплі риси, захотілось поділитись.. тому викладаю в оригіналі Від того часу моя життєва позиція дуже сильно змінилась і саме це стало рушійною силою, яка заставила мене опублікувати це тут

Попрошу віднестись серйозно, та якщо ви вважаєте себе нормальним пропустити дану тезу, метафору, припущення та просто чемно вийти

І тільки падав сніг.
Болото. Темно. Маршрутки їдуть одна за іншою. На зупинці окрім мене та моєї співрозмовниці ще кілька людей. Кілька гопів очевидно скидуються на чергову пачку цигарок, зиркаючи на всіх підступними поглядами. Вдалині ледь помітний електронний годинник, на стінах давно забутого Електрону.

-Ми інші.... (ненормальні авт.)... ми поступово стаємо нормальними. Ростем, з'являються власні сім'ї. І ти вже не здатний на вчинки які міг дозволити собі раніше.
Філософія уже не та. Погляди інші...
- Без компанії ти вже не можеш бути не нормальним.
- (Лише на словах - проноситься в голові)

На годиннику висвітлилось 31. - мабуть 21:31.
Після важкого робочого дня втрачаєш лік часу. Іноді він летить як навіжений, кудись зникаючи, у вирі незрозумілих тобі подій. Та ти і не намагаєшся його втримати. Ти хочеш додому. Хочеш старих подій. Хочеш передбаченої теплої подушки, та м'якого теплого душу. Цього хоче більшість людей і це нормально. Нормально в тих мірах як ми вважаємо себе нормальними. А іноді час сповільнюється, як сьогодні, але про це я розповім далі...

Збоку здасться, що вона моя дівчина. Або друг. Та ні, це більше ніж друг. Це людина миті. Сьогодні - є, а завтра - немає. Така людина не прийде серед ночі щоб тебе розрадити, вона не вип'є з тобою пива на вихідні. Не сходить на боулінг чи більярд. Ця людина вхопить мить - дорогу тобі і забере з собою. І тільки через цю мить, ти будеш пам'ятати цю людину.

Хтось щасливий завертає з за рогу. Щасливий тому що в тріску п'яний. Не настільки щоб танцювати по дорозі (як ото було на тому тижні), але добряче.

-Що з нами сталось?
-Нічо не сталось, просто буде нове покоління.
-Інтернет... колись люди ходили на пиво, а зараз легше посидіти в скайпі...

Насправді життя проминає швидше. Якось немає в людях щастя. Його замінили елементарні прояви достатку.
Розумієш, що життя або тільки починається, або вже закінчилось.
-6-й, ну все, я пішла.
-...

Набираючи швидкість та вмикаючи плеєр почав задумуватись над снігом, таким лапатим, який хвилин 5-ть тому почав падати, а зараз сипле так щедро, що ледь видно куди іти.
Hokkaido - Summer wind (Original mix). Ідеш в такт музиці, намагаючись вловити ритм. І тільки тут помічаю як сніг падає на фоні жовтих ліхтарів. Сипле, щиро, на голову (я герой сьоня без шапки), на груди (курточка також не застібається, чи то лінь її застібнути), по ногах.
Під чарівні звуки мр3 чалапаю зачарований картиною, як опускається на цю брудну землю цей білий сніг, падаючи в грязюку, і перетворюючись в чергове болото... Яка ж це краса і як давно я не зупинявся.
Сьогодні для мене сповільнився час.
Дістаю телефон, та тайпаю смс "І тільки падав сніг". Шлю його тим, хто мене зрозуміє.

От і міст, зупинка.... Залізши в двійку струшую з себе залишки снігу. В маршрутці 5-ть чи 6-ть стомлених пасажирів, і тільки я щасливо посміхаюсь водієві та бачу як за вікном все ще падає лапатий сніг....


з.і. Тим хто все ж не пішов, а дочитав цей срам до кінця. Залиште при собі повідомлення типу брєд, потратив час, іди нах... я писав не для вас, швидше для себе. Сьогодні я прожив один вечір

26.01.2009

 

клас.
пречитав одним подихом...настрій передано бездоганно..мої шанування!

 

Класно..наче я з Вами там була.Після прочитаного залишився лагідний смуток на душі ...Дякую.

 

тут трохи є таких, загублених серед снігу

 

Такі моменти не змінюють, радше навпаки... ем... не знаю... надихають?
Я міг з гордістю сказати, що я не нормальний (колись нас звали покидьками =) пам'ятаєте Тартака? ). Але життя вносить свої корективи і от моєї підірваності залишилось не так багато, а себе, тодішнього, вже не знайду. Зате кожен такий випадок, а їх сотні і сотні я буду нести через своє життя, часом ідеалізуючи, порівнюючи та співставляючи. І це свідомо, чи ні, буде мати якийсь вплив на мої вчинки. Бодай навіть дотичний (не прямий).

Вибачте, що так не однозначно відповів на ваше запитання тут дуже важко дати конкретну відповідь, ба навіть боюсь, що її не існує....

 

Ні, це все правда... Це меланхолія ховається на горищах старого Львова і в сніжну пору спускається струмками на вулиці, щоб підхопити щасливих подорожніх...

Років з 20 назад і мене підхопила її хвиля під Новий Рік на площі Ринок, з Старого Універмагу лилось "Снег кружится, летает..." і він був - великий, лапатий ...

Ну ось, як діє ваша проза

 

Клас!!!!Мені сподобалось,маєте талант,розвивайте....Дуже,дуже гарно і ніжно написано,пишіть ще.Цікаво вас читати.ПИШІТЬ.

 

А себе, тодішню, вже і не шукаю
Мене всяких різних намножилося за стільки років...

 

А чо ненормальний? Кого звали покидьками?
При чому тут ненормальність? В чому вона проявляється?
Не поняв...

 

Згадався Моруа:
Люди заміняють ....щастя комфортом....(одна з фраз)

Описали класно. В мене таке теж було. І не раз. Але на папері я б так не виклав. Не вмію...

 

а оце дуже правлено поставлене запитання (с) не я
Боюсь, що я не в праві відповідати на це запитання.
Це епоха для початку послухайте цю пісеньку, хоча вона написана набагато пізніше за виникнення самої епохи не нормальних
Але дуже влучно її характеризує.

http://media.hutir.info/?type=mp3&file=tartak_-_ce_vashe_svyato.mp3&source=no

 

Ну як сказати... іноді хочеться зробити трохи божевільні вчинки.... але тепер "це виходить за межі твоєї зони комфорту" (с) фрімен, а коли навіть робиш то тебе не розуміють у поточному оточенні...

З.І. В нас був великий квадратний унітаз, якому треба було поклонитись 3 рази, сказати о Слава тобі Великий Квадратинй Унітаз і злити воду
І хоч вбийте не скажу в якому закладі громадського харчування він базується...

 

це за яким стереотипом
чи краще за чиїм взагалі де ота межа, яка визначає дорослий чи ні, який вчинок можна класифікувати ще проявом підліткового максималізму/мінімалізму/рожевоокулярості а що з впевненістю можна назвати обдуманим/стриманим/зваженим?.. Я не натрапляв, на таке першоджерело, тобто я не грався біля такого паркану.... тому що коли ми бачимо паркан - ми знаємо де ми знаходимось, не важливо з якої сторони (в даному випаку це межа свідомих "правильних" вчинків). Роблячи щось не правильно (перебуваючи за парканом) ми можемо все ж бачити його, гратись поруч, хоча все ж перебувати поза ним.... Але хоч щось ми будем знати напевне(і це дозволить нам в будь який момент повернутись в потрібне русло, або ж на територію огороджену парканом).
А інакше "це все марнота та ловлення вітру" (с) Елезіяст

 

читала з захопленням, дуже гарно та легко написано , у вас талант! мені дуже сподобалось

 

І про що ж пісня? Мені здалось, Ви в надто загальних рисах відповідаєте на моє питання (нє, радше ухиляєтесь від відповіді), бо ніякої особливої когорти ненормальних чи покидьків не існує, ані їхньої епохи. В чому Ваша з ними особливість?

 

Ну гаразд, давайте по порядку.
не нормальні, саме визначення вже саме по собі характеризує нам людей, які тим чи іншим чином відхиляються від чогось загально прийнятого.
Скажімо, якщо ми візьмем хлопця який побрив голову - нічого в цьому особливого ніхто не зауважить.... ну можливо хтось... але це будуть одиниці. Якщо ж ми зберем таких екземплярів 15, одягнем в шкіряні куртки, гади і дамо ланцюги то натовп, ба та й кожен його субєкт почне сторонитись цієї групи, одразу ж окресливши її не нормальною, або такою що випадає із домінуючої групи суспільства де люди не звикли бачити бритоголових людей в шкіряних куртках обвішаних металом, а стереотипне мислення окреслить таких як взагалі групу невігласів, або щось на кшалт цього.
Думаю з терміном не нормальний ми розібрались? чи ні? потрібні детальніші приклади - звертайтесь, не соромтесь.

А на даний момент рухаємось далі. Спробую висвітлити позицію людей, яких особисто ми вважали не нормальними.

Власне ми, як люди, в принципі як елемент соціуму, теж мали право на власну думку, ба навіть вважати себе не нормальними, оскільки людина може бачити себе із сторони... Зазвичай, такі люди, мають якусь ідею. Не має абсолютно нічого поганого в тому щоб сидіти на бетонних плитах поліклініки які всі вважають притоном наркоманів, і пити сік. Не має проблеми тусуватись на кришах 15-ти поверхівок, ходити в гадах, завалитись толпою в 15 чоловік і ночувати штабелями поїхати на Рок Фест (на іншому кінці країни) з 30-гривнями в кишені ... бути абсолютно вільними від комплексів, насолоджуватись речами, які для інших людей є не припустимими. У всіх цих маленьких деталях, а я їх назвав можливо одну тисячну і виявляється відхилення від норми. Хоча насправді ніякого відхилення нема, просто на цих людей так дивиться соціум. (термін покидьки було введено доволі давно і його джерела я не буду вам розписувати, ба більше того, прослідковувати)