Дикий суржик Західної України

В Західній Україні зараз панує дикий безкомпромісний суржик. Осередками його є міста Львів і Тернопіль. Раніше вважалося що суржик - явище не Західної України, а Центральної і Східної.

Про проблему в цілому розповідає в своїй статті "Двомовність як хвороба" професор Колумбійського університету Юрій Шевчук. Професор називає українську мовну ситуацію «мовною шизофренією».

Двомовність як хвороба

Ви є автором концепції «мовної шизофренії», в чому вона полягає?

Ця концепція - не моя. Тут йдеться не стільки про концепцію, як про аналіз політики змішування української мови з російською, яку, на мій погляд, влучно окреслює вираз «мовна шизофренія». Ще в 1962-му році американський соціолог Ейґар Гаузер досліджував на варіянтах однієї мови поведінку гаїтянських та американських негрів, яку назвав «шизоглосією», тобто «розламом мови». Обидві групи мовців сприймали власний креолізований варіянт мови, в Гаїті - французької, в США - англійської, як меншовартісні, неправильні, такі, що таврують їх носіїв. Вони демонстрували мовний комплекс - відчуття сорому за власну мову, а також намагання, в ситуаціях публічної комунікації не користуватися цими мовами, точніше різновидами мови.



Юрій Шевчук. Фото: Мирослав Пархомик

В Україні провадиться послідовна політика змішування української мови з російською. Такої політики не існує в жодній європейській країні - навіть в тих, що мають співставну з українською ситуацію - мовну більшість, та великі за розміром мовні меншини. Однак там не допускається, щоб в публічному просторі - на телебаченні, на радіо люди розмовляли двома мовами. Це вважається елементарним браком освіти, що руйнує культуру мови, і культуру як таку. До речі, подібне змішування також не допускалося в Совєцькому Союзі: на телебаченні і радіо не було програм, де одночасно, протягом п'яти хвилин, говорили українською та російською.

Зараз це практикується як послідовна мовна політика на всіх українських каналах без винятку, наскільки мені відомо. Я не мав змоги спостерігати, як це робиться тут, у Львові, але, допускаю, що тут теж не трудяться перекладати тих, хто говорять російською.

Не погоджуся з Вами. Зокрема, у львівських новинах «Наш репортер» російськомовних героїв репортажів завжди перекладають, накладаючи поверх російського український звуковий ряд.

Тоді мені приємно чути про такий виняток. Адже на київських телеканалах така практика [стишування і накладання поверх російського мовлення українського перекладу] тривала лише короткий період часу після Помаранчевої революції. Зараз же, змішуючи українську з російською, по суті, продовжують робити те, що робили з українцями русифікатори за Совєцького Союзу. Це, по-перше, заборона вживання мови у певних галузях спілкування, як правило - стратегічних: політиці, освіті, ЗМІ, театрі, кінематографі. Сьогодні українську не почуєш в економіці, бізнесі, на телебаченні (непареною з російською), у банківській справі й багатьох инших царинах.

Мовна шизофренія підриває зсередини систему української мови. Раніше для того, щоб змінити фонетику, морфологію, синтаксис, - наприкінці 20-х-початку 30-х років ХХ століття, - було фізично знищено всю школу української лінгвістики. Частина лінгвістів була розстріляна, а частина - репресована, та вислана геть з України. Тоді ж в мову почали вводити русизми, цілі сотні питомих українських слів оголосили «націоналістичними», замінили російськими. Усували цілі моделі словотворення. Зараз робиться те саме, але дуже спритною політикою змішування двох мов.

Якщо людина навколо себе чує або лише мішанку, або російську мову, вона, попри власні найкращі наміри, відтворює її. Свідчення цього я, як мовознавець, бачу на кожному кроці. До прикладу, у фонетиці, коли, де-факто, нормою стає пом'якшення шиплячих ч, ш та щ (чьоловий замість чоловий, щястя замість щастя) або зубних д, тперед і. В літературному стандарті завжди існувало три форми реалізації цих приголосних: м’яка, напівм’яка і тверда. Зараз же дві останні опинилися поза вжитком.

Також зникає українська голосна и, що в ненаголошеній позиції наближається до е, каза́тие, роуби́тие. У російській мові цей звук не існує. Нині в український його все частіше заміняють на і, наприклад, «кава-амерікано» замість «кава-американо» (адже ж українською Америка, а не Амеріка). Инші зрусифіковані україномовці заміняють и на російський ы - це я чую в київських телепрограмах весь час.

Про таке розхитування системи можна говорити не лише на фонетичному а й на морфологічному, словниковому, синтаксичному рівнях. До прикладу, коли замість слів «скарбниця» чи «скарбничий», ви чуєте абсолютно неукраїнські «казна» та «казначейський». Це - лише один із прикладів того, коли питомі українські слова замінені російськими.

Окрім цього, із українського слововживання зникають найвищі ступені порівняння прикметників. Це нонсенс, коли кажуть «Приз за кращий фільм». Англійською це б звучало як «Prize for a better film», - має бути «найкращий». Бачимо виразну тенденцію, коли питомі форми найвищого ступеня прикметників все більше витісняються російською формою, однаковою для порівняльного і найвищого ступенів, кращий друг замість найкращий друг. При тім, зараз це робиться нібито добровільно. Українці самі не помічають, як стають співучасниками знищення власної мови. Їх занурюють у мовне середовище, яке кожну хвилину, годину, день, розхитує, руйнує мову зсередини.

Логіка русифікації, яка була присутня у імперській Росії, і в совєцький час, тепер продовжена політикою мовної шизофренії, насаджуваної скрізь і всюди. Насаджуваної так, що звичайні мовці не можуть сховатися від її згубних наслідків. Щоб це зробити, слід вимкнути телевізор, радіо, перестати користуватись інтернетом, і не виходити на вулицю.

Инша проблема - студент-американець вивчає українську мову, приїжджає вперше до України, з надією покращити свої розмовні здібності, натомість вже на летовищі чує або російську, або мішанку, яку його професор просив уникати. В мене такі випадки безперестанку - інакших немає. Такої мовної ситуації, як в Україні, не існує в жодній іншій країні Європи, за винятком, хіба, Білорусі. Якщо її не змінити, то українська мова помре вже в межах цього покоління.

Зараз цілий ряд ознак вказує на тенденцію занепаду української мови. Перше - українська мова, по суті, не має власного сленгу. Сленг - це той шар лексики, без якого мова не дістає свіжої крові. Український мовознавець Микола Горбач, який працював в Мюнхені та досліджував жаргон українських лірників, а також мовознавець Юрій Шевельов, казали, що мова, позбавлена сленгу, врешті-решт, приречена на загибель. Якщо ви подивитеся на словники українського сленгу Лесі Ставицької, то там, по суті, близько 75-80% всього корпусу - русизми, без всякої асиміляції (морфологічної, фонетичної) запозичені з російської. Питомий український сленг просто не можна порівняти ні за якістю, ні за кількістю із багатющим сленгом в таких мовах, як польська, російська, словацька, чеська, англійська. Ми навіть не можемо серйозно стверджувати, що український сленг присутній сьогодні в мові як такий.

Продовження
http://zaxid.net/news/showNews.do?dvomovnist_yak_hvoroba&objectId=1357078

 

Взагалі жахлива ситуація. Не просто з українською мовою, а з мовою взагалі. В нас навіть не українсько-російський суржик, а ще плюс змішано з кримінальною фенею. Вмикаєш телевізор - сидить ведучий "ток-шоу", в окулярах і метелику і камізельці і вимовляє шось таке: "Арсен Аваков отправил ответочку". Саме цікаве шо його гість, помаранчевий майданівець-рухівець-оунівець-патріот навіть не виявляє ніякого здивування.



Ясна справа що я не дивлюсь цю передачу і цей канал, але його дивляться люди з незміцненою психікою, і вони сприймають це як належний стан речей.

 

Мені всебільше здаєтся, що "расові галичани" таке саме двуноге лайно, як і 80-85% кацапів.

 

суржик в оголошеннях (тут це сторінка вк варта1) чи на сайтах новин і жахлива безграмотність авторів викликають кровотечу з очей.
Інколи, при описі викрадення/пограбування, неймовірно складно уявити що намагався сказати автор, а коли ще є коментатор-мораліст відповідного рівня то це просто

 

Я вважаю, що має бути на державному рівні розроблена програма "лікування" української мови і підняття її престижності.

 

Пропоную один другого виправляти і не ображатися, якщо тебе виправляють. То й не тре буде державної програми. Бо на таких програмах люди на посадах собі нєхіло бабло "пиляють".

 

я це вже давно практикую. Коли мене на якихось сайтах чи форумах дорікають за суржик, особливо рсоійськомовні, я не соромлюсь і кажу, що то є хвороба мови внаслідок тотальної русифікації і ї потрібно лікувати. Але цього малувато. Я готова витримати тих, хто рубає бабло, заради підняття престижу мови.

 

ФОТОФАКТ. На Трухановом острове "починили" комсомолку

Смішно те, що у русинській мові (або закарпатському діалекті, кому як зручно) слово "чинити" має дуже специфічне значення. І стосується жінок, дівчат, в тому числі і комсомолок.

Як перекласти ЧИНИТИСЯ - Русинсько-український словник - Іншомовні словники - Словопедія

 

Юрій Винничук
14 грудня о 15:13 ·
В усьому цивілізованому світі діалекти плекають і хухають на них, як на екзотичну рослинку. На діалектах є телевізійні програми в Німеччині, Австрії, Швеції, Італії, Іспанії, видаються газети, пишуться літературні твори.
Я вже наводив цей приклад. Наведу ще раз. Італійський письменник Карло Еміліо Ґадда написав свого романа, використавши 8 діалектів. Роман перекладений на багато мов, незважаючи на свою далеко не комерційну назву «Це огидне паштетисько з вулиці Мерулана». Роман перекладено на значно більше мов, аніж будь-який роман, писаний нашою джерельно-калиново-малиновою. Я читав його польською.
Тому стуліть писк і дурно не пашталакайте.
І щоб двічі не запрягати: ґвара – це літературне польське слово, яке означає говірку. І так – поляки з-поза Галичини казали, що ми бесідуємо ґварою. Але в Галичині і у самому Львові вживали інше слово: БАЛАК. Анджей Хцюк навіть написав поему «Крулєвство балаку».
А якщо я для премудрих матолків не авторитет, то є мовознавець Наталя Хобзей зі своїм «Лексиконом», де теж жодної ґвари нема. Як нема її і в польських виданнях, присвячених львівській говірці.
Тому й тут стуліть писка. Сперечатися з кожним зокрема набридло, тому усіх вуличних фільольогів буду посилати в бан. Не нравицця – не читайте. Балдійте від суржику. А ми тут самі свої межи собов розберемся.

 

Значить в десяточку.

 

Херов как дров!

Tapatalk

 

Про шо не тямиш не кізди

Tapatalk

 

"Дикий суржик" як він є...


View: http://youtu.be/lLNJUZHOVGc

 

Знайомий і з Дзідзьом і з Лесиком. В життю вони говорут інакше.

 

З головою не дружать.

 

Ну тут навіть найменшого "акценту" не чути (в Дідзя), видо таки "дикий суржик" то його рідна мова

 

То, новою мовою, кіч, фішка.

 

Та бо нема нічого поганого в діалектах. Вони історично зумовлені.

 

Шось ся згадало....Колись в нас дуже часто вживалось слово "вужик" та така штука яка зєднує помпку до ровера з ніпелем на колесі, також вужиками називали тих хто неправельно поводився, або мазав по воротах в футболі(тут очевидно був натяк на статевий член) ...
Давно не чув цього слова, може тому що не граю в футбол і немаю ровера .

А як в вас називають "вужик".

 

Це не про діалекти тема, а про суржик. В діалектах аналоги слів однієї мови, в суржику - засмічення словами інших мов в дуже великих пропорціях. В нас тут є мешканці Північної Гамерики. Шпарили все життя по руско-польсько-украйонскому, а топер ще англійське додалося до цього місива. Хочете сказати це діалект такий?