День Покрови в Києві

Переглянути вкладення 7670 Переглянути вкладення 7672
На акції поминання воїнів УПА в Києві було присутньо багато тисяч людей. Колона при ході в сторону Софіївської площі розтягнулася по Володимирській десь на кілометр. Стягнуто було маса міліції, але по Інтеру (єдиний канал, який я встиг подивитися по приходу) ні словом не обмовився про акцію.

 

Менты перекрыли выходы из метро на майдан незалежности, и сам майдан огородили со всех сторон, чтобы колонна не прошла по Хрещатику.

 

Другие показывали)))))))) ICTV точно.

 

Та вони не перекриють майбутнє України ось з такими людьми (знято в цьому році).
Переглянути вкладення 7673

 

Нехай і не мріють,т.е....і не мєчтають!
Різницю відчуваєте!

 

Ось з одного форуму.

 

Та все ж, дивлячись на масу міліції ( армії вже не видно зовсім за цими паразитами), приходиш до висновку, що ці жлоби ради свого "я" готові служити любим владам - від Пол-Пота до більшовиків.

 

Может у кого есть фото событий 14.10.10? Сбросьте.

 

http://www.youtube.com/watch?v=PXABHgxBdxQ
http://www.youtube.com/watch?v=iaChw3V4tu4&feature=related

 

да Київ то сила!,як януковощі притиснуть київлян- туть їм буде і кінець і бандюки донецькі не поможуть,а взагалі скільки ще бандюки,то соціальне бидло, будуть правити мирними нормальними людьми...
пора добре вигострить сокиру та заходиться вже палить(с)

 

Сразу вспомнился плакат 2004 - "Киев зека не примет"! В 2010 Киев зека встретил мирно, но тот просто не понял, почему - был избран демократическим путем - и начал править "по-донецки".
И вот результат - те, кто не приемлет такое "правление", объединяются под лозунгом: "Чем дольше правит Янукович, тем больше я люблю Бандеру." А национализм - фактор, объединяющий прочно и навсегда.

 

Вот тогда может уже начнутся ужасные притеснения, о которых зарусские орки вопят уже 5 лет :rolleyes:
ЗЫ. Кстати, видела в журнале Корреспондент фотку пресловутой Маши из Дозора. Теперь я реально понимаю, почему она ушла в политику :rolleyes:

 

єта? http://atv.odessa.ua/news/2010/07/19/prosvitu_mogut_viselit_iz_arenduemogo_pomescheniya_9688.html

 

Ага :rolleyes:

 

Ну так, для зарусских орков вполне даже.

 

Київ колись і Кисіля приймав мирно і більшовикам не зумів достойного опору дати. Хоча й були часи, коли повернувшийся зрадник Ю.Долгорукий не міг без великої охорони по ньому ходити. А Колесніченки ходять. Поки що Київ не виконав в повній мірі ролі національної столиці по причині великої хвороби постколіалізму. В Києві, як і у всій Україні, верховодить в більшості ЖЛОБ. А йому побудова держави "по барабану", бо в нього крім двух звилин в голові (хліба та видовищ) нічого не має. Навіть на Майдан він ходив в 2004 році не по якійсь ідеології (ця штука йому тільки головного болю завдає), а просто це було МОДНО. А останнє в силу нікчемності інтелекту жлоба і є його ідеологією. БАРАН завжди керується рухом стада, а не якимось своїм аналізом.

 

Та навіть в Папуа громада повстала б, якби хтось змістив вибраного ними мера (хоч і недолугого). А тут мільйонам жлобів "по барабану", що їм підсунули якогось Попова та ще й вибори відмінили. І це місто колись мало "магдебургське право"! Про що говорити? Ви знаєте, скільки киян вчора було на акції? МАЛО. А ще триста років назад киянин мав за честь угостити зустрічного козака та поздоровити його з Покровою. А сьогоднішнім жлобам процесія вчора "мєшала єздіть" по Володимирській. Вони замість Покрови святкують підсунуте євреєм Троцьким "23 февраля" в честь неіснуючого бою неіснуючої 23.02.1918 р. армії. МАВПИ.

 

Забичились кияни. А може їх вже і немає.... тих киян?

 

Та є. Тільки якість поки що слабенька. Вимушений повторюватися.
[FONT=&quot] СТОЛИЦЯ.
"Як тебе полюбити, Києве мій?" Після Великих князів наша столиця ходила «по руках» як та повія. Керували нею татаро-монгольські баскаки, пропольські Киселі, новітні баскаки ХІХ століття типу Бібікова та промосковські Щербицькі. Тут торжествували в своєму житті в основному чужинці, які мали аборигенів за щось недостойне уваги. Візьміть того ж «великого» Булгакова, який цікавився життям і долею українців менше ніж наш земляк Міклухо-Маклай відповідно папуасами. Ось і зараз «керує» столицею черговий «космонавт» з монголоїдним лицем (видно мода після Кучми), який уяви не має про культурний, творчий і виробничий потенціал Києва. І винен в цьому не цей сучасний О.Бендер, а та частина деградованого міста, яка продалася за кілограм гречки, а також байдужий до долі свого міста інший електорат, який проігнорував вибори. За останні 40 років місто катастрофічно деградувало. В 60-х це ще був притулок для проростаючої після сталінщини інтелігенції. Навіть з-за меж України сюди приїжджали жити достойні люди (Амосов, Глушков, Параджанов). Але таке оживання Києва, як і всієї України, було не до вподоби Москві - лише "сірість" могла бути покірною. З заміною Шелеста на манкурта Щербицького почався культурний занепад і Києва. І цей занепад був штучним, навіть примусовим. Бо вже й свої паростки інтелігенції почали відчувати нестерпність жлобства, яке як на дріжджах почало проростати в Києві під контролем місцевого ЦК. В доказ цього ознайомтеся з біографіями Л.Бикова чи І.Миколайчука, чому вони тоді "виживали" по зрівнянню з парторгами-яничарами від культури, які жили в своє жлобське задоволення. Прогресуюча і агресивна сірість під покровительством Щербицького і Ко вже на всю котушку глушила паростки культурних талантів. Останні інколи навіть тікали в Москву, де не була така культурна задуха. Єдине, що залишив цей дніпропетровський жлоб зі здобутків Шелеста, це був футбол і бутафорна шароварщина типу ансамблю Вірського. Це призвело до того, що колись цікавий театр ім. І.Франка почали заповнювати вже згадувані сіренькі Биструшкіни на зміну талановитих Гашинських. Яскравим прикладом душіння національної культури Києва в той час був черговий відплив великої когорти талановитих людей до Москви, де вони повинні були обслуговувати чужу культуру, що вони роблять і по цей час. А в Києві не дозволяли «вільно дихати» навіть аматорам типу Л.Ященка, який пропагував народну пісню. А ось «сіренькі» діячі типу Богатікова, Шпортько чи Кудлай все більше заповнювали цей простір, а жлоби - пристосуванці типу Яворівського продовжували на культурній ниві "славити партію".
Добавляла деградації Києва контрольована Москвою міграція, коли нашу столицю заповнювала різна імперська шваль типу жлобського офіцерства "легендарной и непобедимой" (українців масово відсилали служити десь за Урал, а Київ Москва заповнювала своїм людом). Могло вирівнювати хоч трохи цю ситуацію населення Київщини, якому ще Шелестом був забезпечений "ліміт". Але зруйноване сталінщиною село вже не могло дати достойну національну культурну підпитку столиці. Людей типу Ніли Крюкової, які твердо стояли на ногах національної культури, приїжджало обмаль. В кращому випадку це були хуторянські патріоти, в яких філософія далі "вишневого садка" не йшла. А основна маса "лімітних землячків" ожлоблялась через суржик до рівня Голохвастових, які бунтюжились своїм "коренным киевлянством". Отже за більшовизму Київ так і не відновився в культурному відношенні хоча б до рівня початку ХХ століття. Мета, поставлена Москвою, була майже досягнута - Київ в культурному відношенні мало чим відрізнявся від Рязані.
Ось в такому стані столиця вступила в незалежність України. І, хвала Богу, у нашого омоскаленого киянина проснулось щось потаємне, невідоме і йому самому. Він став під синьо-жовті прапори і разом з західним нашим підтрьопаним П'ємонтом (Галичиною) очолив рух України в сторону Європи. За 17 років Київ самостійно якось би почав очищатися від імперського жлобства, але... Волею своєї столичності він став центром обороту в основному "брудних" грошей від "прихватизації". Сюди, як оси на мед, почали з'їжджатися і власники цих грошей, скуповуючи все і вся, створюючи інфляцію як фінансову так і культурну. А на ці брудні грошові потоки кинулися жлоби з усієї країни, одні - для примноження своїх нечистих капіталів, інші - для спасіння від злиднів безробіття. Обезсилений більшовизмом в культурному відношенні Київ не зміг перетравити цю навалу. Не столиця перевиховувала приїжджих, а сама мусила пристосовувавтися до життя цих невігласів, серед яких були вже і іноземні. Прихований культурний потенціал в столиці ще є, що показали події 2004 року, але спасати її вже зараз потрібно. В противагу навалі жлобських "ді джеїв Паш" та "95-х кварталів" потрібно створювати сучасний "ліміт" на залучення в Київ для проживання висококультурних людей як з України так і з за кордону. Ті ж московські українці могли б переїхати сюди для реанімації театрального життя і кіностудії ім. Довженка. Вони б це зробили з задоволенням, зроби для них певні умови. Але, якщо ми хочемо Київ перетворити зі жлобської столиці в культурну, потрібне достойне йому керівництво на відміну від попередніх "прорабів" і теперішньої зграї фінансових пройдисвітів, по зрівнянню з якими вже й царський Бібіков видається ідеальним. Теперішній час повної вакханалії нецивілізованості буде для історії відображений архітектурним невіглаством Бабушкіних, які руйнують неповторне лице Києва. Ці безталанні неуки, яким крім совкових коробок нічого не можна довіряти, кинулися будувати в стилі "майже Європа". До жлобської "баби" на кручах добавилась подібна на сплюндрованому Майдані, спотворюючи саме значення "незалежності". До речі, теперішній сплюндрований Майдан може слугувати пам’ятником нашому невігластву за останні 20 років. Доки в столиці господарюють ці Поплавські від архітектури, потрібно ввести мораторій на будівництво в радіусі 15 км від центру. І це повинно тривати до затвердженого в масштабах країни генерального плану розвитку міста. Інакше культурна деградація Києва буде зростати пропорційно чисельності торгівельно-розважальних центрів.
Все попередньо сказане можна як в дзеркалі побачити на обличчі теперішніх киян. Колись ми насміхались з «надутості» москвичів, які своє невігластво ховали за вічно «серйозним» виглядом лиця. Кияни ж були відносно відкритими і веселими (цю різницю помітили американські старшокласники в 70-х, які були в Союзі в виді туристів). Зрівнюючи з теперішніми, то попередні кияни і лаятися вміли веселіше. Якщо колись, в часи майже обов[/FONT][FONT=&quot]’[/FONT][FONT=&quot]язкового носіння картузів, характер визначали по манері носіння його, то киянин останній носив десь на маківці, а москаль – натягнутий майже на очі. Так ось зараз «просунутий» в жлобстві киянин все більше теж картуза натягує на очі. Він навіть своїй маленькій дитині дає настанови: «Не розмовляй з чужими» - тим самим наступне покоління зводячи взагалі до дикунства (тільки дикун не має навичок спілкування з незнайомими). В дні свят з вікон киян лунає все менше пісні і веселощів, зате молодь замінила живий спів мотанням (як ремегаюча корова) голови в такт «фанери» з навушників. І це все є «цивілізація»? Ні цей сурогат з такої додушує нашу культуру, тому киянин і вийшов на Майдан, інтуїтивно відчуваючи своє скочування в прірву. А сурогат з цивілізованості, який ми начебто переймаємо з Заходу, підкреслюється навіть тим, що все ж таки голландець поряд з бездухим музикальним плеєром тримає саксофон, яким він інколи балується. І життєрадісному італійцю не до лиця стриманість шотландця, тому він і не соромиться розмахувати руками під час розмови. Тому і жителю Києва (та й всієї України) я пораджу жити своїм темпераментом, а не незграбно копіювати чужий, що виглядає неестетичним і комічним. В українців в моді була “крутизна” з життєрадісністю на обличчі (дивись персонажів–козаків з картини нашого земляка Рєпіна), а не в стилі наморщеного лоба і пустого погляду. [/FONT]