Спасибі, Матусю, Тобі, За те, що я живу на світі. І в цей прекрасний світлий день Я подарую Тобі квіти. Свята, прекрасна, дорога. Тобі моя душа співає. Любов Твоя така палка На світі зло перемагає. Проведи мене, Мамо, будь ласка Проведи у цей світ. Хай простелиться ніжна, криласта Мені дорога услід. Відгородить вона мене всюди Від нещасть і біди. Проведи мене, Мамо, між люди В білий світ проведи. Рідна Мамо, подай мені руку, Щоб не впасти,як тяжко мені. Мою щиру любов на цім світі З вдячним серцем дарую Тобі!
Бажаємо щастя й даруємо квіти, Щоб сонце і зорі плекали тепло, Щоб завжди здоров’я у тебе було, Щоб смутку не знала! Ми просимо долі, Добра тобі й радості, рідна, доволі. Хай доля боронить від лиха й біди, Лишайся ж ти, мамо, такою завжди!
я своїй мамі кипила набір доглядової косметики для волосся осб в цьому магазині та щє й по чудовим знижкам
View: https://www.facebook.com/173162079529892/posts/1965899166922832/ У другу неділю травня в Україні відзначають День матері. 90 років тому у Галичині це свято також шанували. Але в умовах тодішньої бездержавності українців та початку відстоювання жіноцтвом своїх громадянських прав воно було і черговим приводом для роздумів: а якою є та має бути роль жінки-матері у житті народу? Цьому присвячена стаття "Свято Матері", яка побачила світ 1 червня 1932 року на сторінках газети "Діло". Автор невідомий. Оригінальний правопис тексту зберегли. Статтю розшукав Павло Артимишин. З розвитком національного життя кожного народу ростуть і потреби створювання щораз то нових установ, які виповнювали б ці прогалини всенароднього життя, що досі були занедбані або забуті. Одною з таких занедбаних ділянок нашого життя було саме належне розуміння ролі матері у нашому національному житті. Ця справа була донедавна для нас майже зовсім байдужа, ми не добачували в наших жінках-матерях цього преважного чинника, який у інших народів відгравав дуже велику і важну ролю в їхньому культурному та визвольному розвиткові. Ми донедавна не розуміли чи не хотіли розуміти, що жінка-матір дає основу виховання цілим поколінням, підготовлює до нового життя, творить цілі кадри народніх робітників, свідомих своїх національних прав і обовязків та ставить ці підвалини, на яких спирається вся суспільність і весь народ та від яких залежить усе майбутнє цілого народу.
