Чим закінчується партнерство у бізнесі?

Чи є зміст взагалі шукати партнерів для людей, які побоюються щось починати самі, - просто переступити через страх жити один на один із своїм бізнесом. І тут пан або пропав!

Чи все ж знайти напарника і пробувати зжитися.

Ідеальним варіантом поки що бачу партнерство холєрика, що не боіться ризикувати (інакше не може) і сангвініка, що перестраховується (інакше не може). Один рветься вперед, інший притримує коней. В результаті бізнес не топчеться на місці і не встрягає в проблемні проекти.

В кого які міркування?

P.S. Темии в гілці переглянув

 

Хотів би проскочити обговорення перших етапів партнерства і зконцентрувати увагу на можливому результаті.
Перше. Чи існує ідеальне партнерство?
Друге. Якщо шукати партнерів, то серед кого? - серед друзів, знайомих, роичів?

 

Якраз неможна саме серед друзів родичів))якшо ти не хочеш їх позбутися

 

Філосовське питання

Серед фахівців.
Непогано, якщо вони розумні, вміють стратегічно мислити, та ще на першому етапі розділяють ваше ставлення до того, коли, кому, продати бізнес і як розподілити при цьому ваші долі.

 

Тобто об'єднатися, щоб все ж таки розбігтися?

 

Тільки якщо бракує фінансів, чи з різних обставин, "нетягнете" щось, в одному з напрямків (продаж, безпека, фінанси, адмін. стосунки,... )

Несприймайте все так буквально
Продати, м"яко відійти(передав в керівницьтво, залишившись акціонером), залишити дітям, etc.

 

1.Ідеального у нашому житті не варто шукати, але але близьке до ідеального можливе. Я пройшов через вогонь, дим і мідні труби, а тому:
2. родичів навіть близько, хоча виключення можливі.... спішу... допишу потім...

 

Це як діти! Поженились - геть з хати... Не буде спокою... З друзями - так! з родичами -НІ!

 

А я маю, причому з тим, якого знаю з дітсадка, а ще один партнер, за майже 20 років, став може навіть ближче, ніж той з яким з дітсадка.
З родичами - з мого досвіду, тільки проблеми мав.

 

Зі свого досвіду помітив, що партнери (котрі раніше були друзями) починають обманювати один-одного, сваритися. Нарешті - розходяться, діляться-судяться.
Отже, мій варіант - прощавай дружба. Ех, знайти би таких друзів, щоб якось без того обійшлося...

 

Пам"ятаєте, я розповідав про товариша з яким в армії служили, "дружили сім"ями"... Допоки він не став начальником в податковій... Але всьому приходить край... Зараз знову "дружимо сім"ями"...

 

...
Пам'ятаємо, - свій до свого по своє (співчуваю).
Значить треба бути завжди на рівних - ділитись порівну?

Один мій добрий товариш якось сказав - потрібно перед одруженням вирівняти фінансові позиції між партнерами. Інакше не можна, бо хтось буде вище.

Або щоб ніхто не пхався в справи (жінки, родичі). - тоді ділись пропорційно (від ваги або по затраченому часу) і буде всім спокій...

 

Колись, мій знайомий - директор великого підприєства, казав: знаєш чому у мене борода сива? Не тому, що я старий, а тому, що якщо ти українець, ніколи не роби бізнес з українцем. Роби з москлем, з євреєм, неееегром, але не з... бо біда буде.
От таке. А бізнес тре робити не з критерію - друг/не друг, а з інших якостей людини, бо дружба засліпляє напочатку, а потім то все вилазить. А часто буває, що коли напочатку важко, то всі разом, дружно, а коли появляються гроші - появляється спокуса і то не кожен годен витримати з нашим менталітетом.
Можна бізнес робити самому, але то дуже важко. З кимось значно краще, але то якщо повезе. Ну і досвід у різних ситуаціях має бути, як себе вести, уміти згладжувати кути. Все це теж важливо.

 

От-от!Мама працювала раніше на фірмі,де партнерами були чоловік і жінка.
А зараз він знайшов їй заміну(в сімейному плані) і весь бізне летить коту під хвіст.

 

Рік 2006-2008 - співпрацював із конкурентом(!). Я йому допомагав в дечому, а він мені. Все було досить мирно, без конфліктів, бо кожен займався своєю роботою. Потім цей напрямок роботи закрив через нецікавість.

Рік 2009 - співапрацюю з чоловіком подруги. На жаль не знав особливостей його фінансового планування перед стартом бізнесу, але моя частка вкладень у бізнес невелика і я її з часом поверну. За півроку на щастя без конфліктів.

 

Для початку може бути корисно працювати з партнером, особливо, якщо самому розпочинати страшно. Просто не треба боятись набиту пару гуль - вони будуть обов'язково
При виборі партнера, не варто зупинятись на родичах.

Можна розпочати самому і шукати партнера в процесі. Ви будете варитись в новому середовищі і так більша імовірність, що партнер буде "в темі".

Перед початком роботи озвучте своє бачення і свої цілі в бізнесі. Закріпіть співпрацю на папері. Якщо цього не хочеться робити на початку - не пропустіть момент, коли це потрібно буде зробити пізніше.

З партнерства в бізнесі може вийти дуже гарна дружба, а навпаки навряд чи вийде.

В будь-якому випадку, треба почати. Далі самі зробите висновки, які будуть працювати для вас.

 

все залежить від самої людини-партнера, а не кум-сват-брат чи ще хтось він вам....

 

цілком згідна. Людина може бути прекрасним другом і у всьому допомагати, а як бізнес-партнер мати багато недоліків. найкраще робити бізнес самостійно, щоб не було спокуси зробити когось іншого винним /ну такий вже менталітет/.
Партнерство чоловік-дружина, а чому б і ні? якщо обоє не позбавлені відповідальності і логіки, так ще й будуть працювати над спільною справою і нести гроші в один "котел" - я за. хоча кожен випадок, як і сім'я, є унікальними.

 

"Чим закінчується партнерство у бізнесі?"

Хороше партнерство між незнайомими досі людьми може завершитись:
- міцною дружбою
- просто матеріальною вигодою та зростанням в кар'єрному плані для обох сторін
- успішним шлюбом

Натомість, розпочатий бізнес між хорошими друзяками часто створює фіаско самій дружбі. Та й бачитись родичам чи подружжю майже 24 години на добу (враховуючи спільну роботу) теж не найкращий варіант.

В будь-якому випадку передбачити чим закінчиться партнерство в бізнесі завжди важко, бо саме підприємництво передбачає ризик. Тому якогось ідеалу в бізнесі, імхо, нема. Найкраще брати в партнери компетентних в обраній справі людей, а чи будуть вони "кумом, братом, сватом", то ненайважливіше.